Від Партії регіонів до батальйону «Донбас»: хто сьогодні хазяйнує у колишньому дитсадку на Київській?

Багатостраждальне приміщення дитячого садочку на вул. Київській, 298 за час свого існування пережило багато випробувань. Занедбану і фактично розвалену будівлю дитсадка «Півник» ще понад десять років тому реконструювали і зробили там капітальний ремонт, аби вселити одну з комунальних структур. З приходом до влади Януковича, приміщення, де раніше гралися діти, «прихватизувала» Партія регіонів, купивши навіть навколишню землю (!), аби облаштувати там «Регіональний партійний центр», а по факту – головний офіс регіоналів на Київщині.

Проте під час броварської «ночі гніву», коли мешканці міста валили свого Леніна і будували барикади, отримав на горіхи і офіс ПР: «вдячні» броварчани кинули в будівлю кілька коктейлів Молотова й трохи пошарпали саме приміщення. Наступного дня регіонали спішно покинули власний офіс, забравши з собою лише найцінніше, а саму будівлю залишивши напризволяще.

Так споруда опинилась всіма покинутою. І хоч мер міста Ігор Сапожко обіцяв вирішити питання на користь громади, відновивши там дитячий садок, однак замість дітей в кімнати колишнього офісу Партії регіонів швидко вселились бомжі та наркомани.  За короткий час колись розкішне приміщення перетворилось на спаплюжену споруду з вибитими дверима та шибками, всередині колишніх кабінетів панував розгардіяш, коридори обмалювали нецензурними написами і загалом з приміщення винесли все, що можна було продати. І лише кілька місяців тому навколо будівлі почався жвавий рух: всередині закипіли ремонтні роботи, а біля входу часто можна було помітити камуфльовані джипи з емблемою батальйону «Донбас». Журналісти “Маєш право знати” вирішили дізнатись, що відбувається сьогодні в колишньому дитсадку офісі Партії регіонів і що там планується в майбутньому.

Морозним ранком зустрічаємось біля входу колишнього партійного офісу з високим та кремезним чоловіком років п’ятдесяти. Це боєць батальйону «Донбас» з позивним «Тезка». Своє справжнє ім’я чоловік не називає, каже лише, що все життя працював професійним будівельником, був директором відповідного підприємства, а тепер, у період між поїздками в зону АТО, керує відновлювальними роботами тут.

«Плануємо облаштувати тут реабілітаційний центр для бійців батальйону, які повертаються з війн_и», - випереджаючи наше перше запитання, розповідає «Тезка». «_Ви знаєте, часто солдати повертаються з фронту вже зовсім іншими людьми, ніж були до цього. Дехто з них вже не може повернутись до попереднього життя, інколи потрібна допомога не лише фахівця-психолога, але й часто-густо – навіть зміна професії аби почати життя «з чистого листа».

Бачимо, що всередині працюють відразу кілька десятків людей, більшість – у камуфляжі. З’ясовуємо, що всі вони – бійці батальйону, котрі приїхали з фронту по ротації. «Загалом одночасно тут перебуває 35-40 чоловік, люди постійно змінюються, адже ротація відбувається щодватижні. Ті, хто повертається з фронту не завжди мають навіть де зупинитися. Тепер вони можуть тимчасово «осісти» тут, а потім – знову на війну», - пояснює командир.

Тезка розповів, що реабілітаційний центр, який сьогодні тут намагаються створити «донбасівці», матиме приставку ще й «навчальний»: у планах залучити до роботи центру викладачів, які допомагатимуть колишнім бійцям здобувати нове ремесло, зокрема що стосується ІТ-спеціальностей. До того ж ідеться не лише про вітчизняних викладачів, але й про фахівців із-за кордону. Після того, як людина отримає нові знання, центр буде допомагати ветеранам АТО шукати нову роботу. Звісно, для того, щоб увесь цей механізм запрацював, необхідно проробити ще багато роботи, і найперше: відремонтувати спотворене приміщення та закупити необхідне обладнання.

«Взагалі нам багато хто сьогодні допомагає – це й організації, і приватні особи. Мало допомоги хіба від держави», – розповідає далі Тезка. «Ось, наприклад, Міжнародна асоціація сприяння Україні останнім часом надала нам понад 40 вантажівок допомоги, в яких і ліки, і медичне обладнання. Лише самих милиць привезли близько 1000 пар, а ще - 10 інвалідних візків. Окрім того ці волонтери домовляються про залучення іноземних фахівців: лікарів та викладачів». Водночас зі слів командира з’ясувалося, що більшість допомоги надають саме броварчани: від звичайного прибирання чи харчування до підтримки фінансової або ж будівельними матеріалами.

[caption id=”attachment_33135” align=”aligncenter” width=”600”] Новенькі двері привезли з Дрогобича по собівартості[/caption]

«Бровари прийняли нас дуже добре, - запевняє Тезка: «_За увесь час, що ми тут перебуваємо – а «вселились» ми сюди ще наприкінці листопада, - не було жодного не те що інциденту з місцевими, а й узагалі якогось невдоволення чи косих поглядів. Навпаки – буквально з перших днів мешканці навколишніх будинків почали проявляти інтерес, а дізнавшись, хто ми і навіщо тут – відразу пропонували допомогу. Хтось допомагав прибирати, одна бабуся, що мешкає неподалік, регулярно приносила нам їжу: пиріжки, борщ, все смачне і домашн_є».

Днями у своєму блозі на нашому сайті броварські активісти ГО “Самопоміч” повідомили список актуальних потреб батальйону, а також виклали невеликий фотозвіт, як броварчани допомагали “донбасівцям” прибирати в приміщенні.

Долучився до облаштування майбутнього навчально-реабілітаційного центру і місцевий бізнес. Тезка розповідає, що підприємці приходять і питають, «скільки потрібно дати грошей?» Проте власне гроші «донбасівці» намагаються не брати, натомість просять у благодійників придбати необхідні речі або матеріали. Так тут з’явилась частина металопластикових вікон, міжкімнатні двері (їх привезли з Дрогобича по собівартості), частина сантехніки і багато іншого.

[caption id=”attachment_33136” align=”aligncenter” width=”600”] Нова сантехніка та вікна[/caption]

Тезка водить нас коридорами колись шикарного приміщення і показує, яких ушкоджень воно зазнало протягом нетривалого періоду, коли асоціальний елемент влаштував тут справжній притон. «Тут живого місця не було», - згадує чоловік. «Ламали, виривали і вирубували все, що лише можна було». Командир звертає уваги на великі діри в стінах – тут намагались видерти навіть електричні дроти - все ж кольоровий метал. Далі – неначе обгризений шматок водопровідної труби. «Я не знаю, як вони цю трубу рвали – руками чи ні. Але це без інструментів, хтось голими руками жмакав метал, аби вирвати його «з м’ясом» і здати за якісь копійки на металобрухт».

Проте «донбасівці» не опускають рук та із задоволенням діляться планами та мріями, як тут все буде, коли ремонт скінчиться. Командир демонструє залиту сонячним світлом та одну з найбільших кімнат, яка скоро має стати спортзалом із сучасними тренажерами.

Далі по коридору: майбутні кабінети невролога, фізіотерапевта, є місце навіть для ізолятора, де планують розміщувати інфекційних хворих. В іншому крилі – навчальні кабінети.

Запитуємо в Тезки про те, що турбує багатьох броварчан: чому і хто вирішив, що тут більше не буде дитячого садочка, адже про це стільки говорили в місті? «Відновити тут садочок вже майже неможливо», - відповідає на це чоловік. З його слів, попередні власники приміщення – партійці Януковича – занадто сильно змінили не лише планування будівлі, але й усі внутрішні комунікації. «За нашими підрахунками, - говорить далі боєць, - для того, аби тут відновити дитсадок, потрібно не менше 6 мільйонів гривень. Легше побудувати новий».

Розповів командир і про те, як будівля перейшла з рук регіоналів до бійців батальйону. Виявилось, що ще минулого року Партія регіонів передала свій офіс ГО «Дніпро-Україна» - організації, яка займається пошуком та розкопками останків фронтовиків минулих воєн на території України. Не дуже віримо, що прихильники Януковича були здатні на такий благородний крок добровільно. «Ну, як добровільно… Під регіоналами тоді, як то кажуть, «земля горіла», тому вони погодились полюбовно закрити питання», - пояснює Тезка.

Загалом роботи в майбутньому центрі – ще непочатий край, проте при наявності достатньої кількості коштів, «донбасівці» планують закінчити основні роботи вже до кінця лютого. Станом на сьогодні в приміщення вклали вже понад півтора мільйони гривень, але для того, аби завершити ремонт потрібно ще більше. Інше питання – це вартість утримання приміщення, адже за той час, що тут перебувають хлопці, лише за опалення довелося сплатити близько 140 тисяч гривень. Ті ж самі нові вікна могли б значно зменшити подібні витрати, але й на їхнє встановлення, за найскромнішими підрахунками, потрібно близько 200 тисяч. «Зараз наші кошти майже скінчилися», - зізнається Тезка, але сподівається, що це ненадовго і цю проблему вони також вирішать.

Взагалі «донбасівці» з оптимізмом дивляться у майбутнє, навіть незважаючи на війну. «Війна рано чи пізно скінчиться, ми обов’язково переможемо, і життя потрібно буде якось облаштовувати вже в нових умовах», - розмірковують бійці. І зокрема - пам’ятати і допомагати тим, хто зі зброєю в руках боронив нашу країну на фронті і хто там втратив своє здоров’я. Адже честь і совість поствоєнної нації вимірюється тим, як вона ставиться до своїх ветеранів.

Фото - Микола Кожемяко