Міс Бровари Таня Лучко: «Я не казала, що мер Сапожко - мільярдер»
Публікація з відео сюжету “Дурнев +1”, знятого на День міста в одному з броварських нічних клубів, побила всі рекорди відвідуваності сайту “Маєш право знати”. Навіть під час виборчої кампанії цей ресурс не отримував такої уваги читачів, а що вже творилося в цей час в соціальних мережах - годі й казати. Коротеньке інтерв’ю Тані Лучко - новоспеченої Міс Бровари - здійснило фурор серед інтернет-користувачів, розділивши їх на два табори: тих, хто засуджував “відв’язну дівку” та тих, хто ставав на захист “юної дівчини, на яку неочікувано звалилась подібна скандальна слава”. Аби дізнатись, як воно було насправді в той доленосний для Тетяни вечір в клубі та як вона сприйняла таку надмірну увагу до своєї персони, ми вирішили поспілкуватися з Міс Бровари 2013.
Мешкає в Броварах на бульварі Незалежності, вік – 19 років. В 2012 році закінчила СЗОШ №7, зараз навчається НМУ ім. О.О Богомольця Слухає Phonique, 7 мостов, Jason Mraz. Улюблені фільми: «Джон Такер», «Вічне сяйво чистого розуму», «Гола правда». «Сімейний стан» на сторінці «Вконтакте» – «в активному пошуку».
«Ні я, ні на мене, на щастя, ніхто не образився»
– Таню, як відчуття після всього, що сталося?
– Звісно, неприємно, хоч трагедії я й не роблю. Не думала, що все станеться саме так. Здивувало, що жартівливе інтерв’ю в гумористичній програмі люди сприйняли з такою злобою, тим більше, що мої відповіді були перекручені.
– «Дурнєв+1» зробив такий собі «жорсткий» монтаж? Вони підставили твої слова до інших запитань?
– Звісно! Про те, що наш мер – мільярдер, я взагалі не казала! Даша (одна з ведучих проекту «Дурнєв +1» - авт.) запитала в мене, як прізвище броварського мера, я їй відповіла – «Сапожко!». Ну, а що зрештою вийшло в ефір – всі вже бачили…
– Але ж відповіді про дівчат-конкурсанток – це вже навряд чи був монтаж?
– Справа в тому, що запитання ставилися жартівливо, я в подібному дусі й відповідала… Я ж знала, що це за передача, тому й намагалася жартувати.
– Колеги по сцені після цього не образилися?
– Жодна з них. Взагалі, друзі та знайомі сприйняли ситуацію з гумором та розумінням, мене ніхто не засуджував, за що я їм вдячна.
«На репетиціях всі дівчата захворіли, бо перемерзли. Перемогу я здобувала з температурою»
– Чому ти вирішила взяти участь в конкурсі?
– Мені запропонувала моя подруга Ксюша Глазкова, вона в минулому році стала другою віце-міс. Я до останнього вагалась, мені було якось не зручно, бо я не вважаю себе дуже впевненою в собі людиною, але, зрештою, подрузі вдалося мене вмовити і я пішла на кастинг.
– Як відбуваються ці кастинги?
– Нічого особливого, я вийшла на сцену, представилася, у мене запитали, чи я бажаю брати участь у конкурсі. Я сказала, що так :) А потім вже почалися ці дефіле, багатогодинні ходіння сценою туди-сюди. Було дуже холодно в «Прометеї», ми всі похворіли тоді, і до самого конкурсу я так і не видужала – на конкурс довелося виходити з високою температурою.
– Вже на цьому етапі вирізнялися якісь фаворитки?
– Не те, щоб фаворитки, але видно було, які з дівчат більш впевнено почувалися на сцені. Зрештою, більшість конкурсанток намагалися до останнього приховувати свої «козирі»: вони не говорили ті промови, які лунали вже з центральної сцени, не показували сукні, в котрих мали вийти на День міста. Особисто у мене було кілька таких собі «проколів» під час репетицій, тому я не думала тоді, що переможу. Бо коли відбувалися репетиції, я стояла і так собі думала: ну, хоч би друге місце взяти.)
– Все ж таки багато було розмов і в минулі роки, і цього разу, мовляв, переможниця Міс Бровари завжди відома заздалегідь. Що ти мала на увазі, коли в інтерв’ю сказала, що для перемоги потрібні гроші та зв’язки?
– Взагалі участь в конкурсі вимагає багато витрат: сукня, зачіска, взуття, прикраси, макіяж – все це коштує недешево. А щодо зв’язків, то я мала на увазі передусім своїх подруг, які допомагали мені з тим же одягом, аби не довелося все це купувати. Я живу з мамою та бабусею, відтак у фінансовому плані мені було би досить складно «потягнути» всі ці витрати.
– Тобто ти вважаєш, що конкурс відбувається чесно?
– Я в цьому переконана.
«Навіть при бажанні я не змогла би випити в клубі, бо вживала ліки від застуди»
– Давай все ж повернемося до того випадку в клубі. Як ти туди потрапила: тебе запросили власники закладу в якості Міс Бровари, чи ти вирішила туди піти сама?
– Після конкурсу я була дуже схвильована і неймовірно змерзла: через ту погоду всі конкурсантки абмолютно промокли, в мене було повне взуття води. Ми трохи відзначили з рідними, а потім з друзями пішли в клуб. Мене мама взагалі не хотіла відпускати туди, бо я ще не одужала повністю, та все ж пішла.
–Ти готувалася якось до того інтерв’ю?
– Я взагалі не встигла зорієнтуватись, коли прямо на вході Даша мене відразу схопила за руку та почала сипати запитаннями. Але мені вже не зручно було від неї відходити.
– Але ж ти її впізнала? Зрозуміла, що це за ведуча і що це за проект?
– Так звісно, але все одно була трохи дезорієнтована і не могла відразу зреагувати адекватно. Плюс до всього в клубі дуже гучно лунала музика, я більшу частину запитань взагалі не могла розчути.
– Тобто ти навіть не встигла випити до цього? Адже були думки, що ти була не зовсім твереза.
– Та навіть якби й хотіла – я не могла пити, бо вживала ліки, я ж була застуджена.
– Але все ж ти спілкувалася з Дашею якось… дивно, хіба ні?
– Коли до тебе підходить людина з мікрофоном і відразу каже щось на зразок «ти шо вася каралєва?», то, звісно, співрозмовник теж налаштовується на відповідний лад. Я теж почала жартома їй відповідати, суржиком таким, підіграла їй просто.
«Навіть депутати не ображаються на Дурнєва, то чому я маю?»
– Неважаючи на те, що ти здобула дещо скандальну, але все ж неабияку популярність, тобі було неприємно після виходу того сюжету в ефір і коли він потрапив в Інтернет?
– Звісно, неприємно. Але я, чесно кажучи, не зовсім розумію тих людей, які залишали такі дивні коментарі в соціальних мережах.
– Чому ти на це ніяк не реагувала, не відповідала нічого?
– Ну, а що можна відповісти людям, які, не знаючи мене, ніколи зі мною не спілкуючись, таке пишуть? Але нехай, скільки людей – стільки й думок. Зрештою, я не могла би всім відповісти – занадто багато їх було та й це не в моєму характері. Дивно, ці люди мене не знають, не бачили те, як складно тривала ця підготовка, в яких умовах вона відбувалась, як це було важко, і все ж робили такі висновки…
– А що би ти зараз хотіла сказати тим, хто таким чином все це коментував?
– Навіть не знаю…
– Ти засуджуєш цих людей?
– Ні, не засуджую, але мені просто не зрозуміло, як люди можуть робити такі загальні й категоричні висновки по одній програмі та ще й такій, як «Дурнєв +1».
– Ти образилась тоді на Олексія Дурнєва і Дашу Ши?
– Я ж розумію, що це їхня робота, їхній формат. Я після цього передивилася всі їхні випуски… Навіть депутати на них не ображаються, то чому я маю?
– Якби в тебе була можливість все переграти – ти б погодилася тоді відповідати на запитання Даші?
– Думаю, що ні. Бо це був просто жах (сміється). Хоча, можливо, якби не перекручували ці мої відповіді, то все було би не так жахливо.
– Зараз все було би по-іншому, якби не сталося цієї історії з «Дурнєвим»?
– Думаю, що все було би так само. Люди, вони такі – обговорюють, пліткують. Зрештою - це Бровари, тут завжди так! :-) А досвід, хоч він часом і негативний – це все одно досвід.
