Вчора, повертаючись додому, у своєму під’їзді натрапила на цілий стос цупких газет “Броварська панорама”. 24 сторінки, повноколірний друк - навіть до Дня міста наше муніципальне видання не “удостоювалось” такої честі та матеріальних витрат. З обкладинки посміхався головний людолюб Броварів - Сергій Федоренко, і цей спецвипуск, як сказано у вступному слові редакції на першій шпальті, було присвячено  ”усім добрим справам, які Сергій Миколайович зробив для людей”.

Редакція видання, яке виходить за бюджетні кошти, журналісти якого отримують заробітну плату зі сплачених нами податків, вирішили зробити голові броварського осередку Партії регіонів передвиборчий подарунок - “ми підняли надруковані в газеті протягом року матеріали, які розповідають про діяльність однієї людини - нашого земляка, кандидатат у народні депутати України по 97-му виборчому округу і подали їх у хронологічному порядку”.

Майже 30 публікацій, понад 30 фото, передвиборча програма, біографія найпопулярнішого на сторінках “Броварської панорами” депутата міської ради та кандидата у нардепи - що ще потрібно для наочної ілюстрації, що таке рівний доступ до муніципальних мас медіа по-броварськи. Цілий рік читача змушували “уважно стежити” за кожним “кроком” Сергія Федоренка, у той час як про діяльність інших депутатів, громадських активістів, кандидатів та представників політичних сил цей ”засіб масової інформації” свідомо мовчав. А насамкінець для тих, хто може забувся про те, скільки всього хорошого зроблено під особистим контролем голови земельної комісії у броварській міськраді, зробили таку чудо-диво-підбірку! Щоб ми всі остаточно побачили, скільки газетної площі за рік було витрачено на піар одного політика, якого навіть попри всі ці зусилля у країні все одно краще знають як особистого масажиста Азарова.

А піарників скільки задіяно - майже всі журналісти газети прислужилися: і Наталя Чемериченко, і Наталія Ігнатенко, і Анатолій Адамський, і Наталія Гоменюк, і Стас Анатольєв, і Наталія Ящук, і Людмила Черняк, і Ірина Куліш, а головний редактор - Василь Глушко - чомусь лише як автор фото зазначений. А якщо порахувати ще й всіх журналістів та операторів телестудії “Наше місто”, то вийде взагалі нівроку така прес-служба, не кожен держчиновник таку може собі дозволити, ще й за бюджетний кошт.

Про зміст написаного я нічого казати не буду - Федоренко давно відомий приписуванням собі чужих заслуг та “меценатством” за бюджетний кошт. Але останньою краплею стало те, що цей відвертий агітпродукт, захований під “бренд” міської газети, лежав цілими стосами не лише у під’їздах багатоповерхівок, а й у броварських школах, де, по-перше, в принципі агітація заборонена, а, по-друге, у яких розташовані виборчі дільниці, де знову ж таки подібній “медіа”продукції не місце: