Мешканці будинків за адресами Кірова, 90 та Кірова, 90-А не на жарт стурбовані: БДБК «Меркурій» - забудовник, на балансі якого знаходиться територія, планує «ущільнити» мікрорайон: збудувати додатковий 5-поверховий під’їзд та гаражі навколо. Газета «Громадський захист Київщини» у №11 розмістила статю про зустріч мешканців з представниками забудовника, яка відбулась 16 липня 2012 року. Написаний для рубрики «Фельєтон» матеріал в іронічній формі описує, як проходило це спілкування та цим завершилось. Пропонуємо увазі наших читачів даний матеріал.

“Покращення архітектурного інтер’єру”

У дворі броварських будинків 90 та 90-А на вулиці Кірова очікується битва. Учасники вишикувалися у хвилинній готовності. З одного боку – прості бійці комунального фронту, мешканці згаданих будинків у кількості 30 осіб. З іншого їм протистоять два справжні гладіатори – представники домобудівного комбінату «Меркурій». Люди обурюються часом початку зустрічі – о 18:00 не всі мешканці будинків встигли повернутися з роботи, тож сили нерівні. Меркурійці посміхаючись погоджуються – ай-яй-яй, дійсно не підгадали.

Вирішують починати. Слово бере немолодий, лисуватий, втомлений життям начальник відділу капітального будівництва ДБК «Меркурій» Олексій Овсієнко. Одяг відповідає іміджу. Суржикова мова – теж: «Планується мєжду оцим будинком і тим (показує на будинки 90 і 90-А. – Ред.) поставити на уровні 5 поверхів вставку, на якій планується перший поверх офісні приміщення, а дальше – двокімнатні квартири. Будівництво планується по максимуму не ущемляти комфорт мешканців. Я 25-го числа маю забрати в проектній організації спільний проект, напевно, доведеться нам ще раз зустрітися. Це згідно всіх норм і вимог».

Його одразу перебивають: «Ми одноголосно проти! У вас вже ескіз, а ви досі не спитали, хочуть люди цього чи ні».

Овсієнко знов атакує: «Для того, щоб збудувати, це не так просто. В тому числі і мешканців будинків спитати. Це тільки перша пропозиція. Дальше: рядом до цих гаражів прибудувати ще гаражі. Земля, на котрій знаходяться будинки, находиться в користуванні ДБК «Меркурій».

Мешканців це виводить з себе: «…Але ж належить нам, це ж прибудинкова територія!»

Проте дебелий меркуріївський гладіатор збирається максимально виснажити супротивника. Він доволі флегматичної натури – повільно, з насолодою садиста встромлює пальця до щойно нанесеної рани і крутить його в різні сторони: «Це вона, може, буде колись вам прінадлєжать, но покамісь договор аренди в нас і ми плотим за аренду землі».

Все. Противник деморалізований і дезорієнтований. Усі тактичні напрацювання забуті, бойовий порядок порушений, діють хаотично, удари завдають навмання, на кшталт: «Ви нам краще в другому під’ їзді ліфт поставте».

Ініціативою заволодіває депутат міської ради, мешканець одного з будинків Юрій Чередник: «Спочатку мають проводитися громадські слухання, і на їх підставі прийматися рішення. Давайте писати протокол, щоб усе було зафіксовано. Я, як представник цього будинку, хочу потім отримати у вас копію цього протоколу наших зборів, де ми проголосуємо і чітко все зафіксуємо».

Протоколу ніхто не веде. Це бій без правил. Випад депутата досяг мети – розгубленість вже на обличчях меркуріївців.

Літня жіночка знову пробиває оборону гладіаторів: «У мене запитання до вас. Яка користь буде для наших мешканців від цієї стройки?» Удар нижче пояса.

Овсієнко: «Користь буде для людей, построєно буде соціальне житло».

Всі місцеві «30 спартанців», атакують хором: «Кому? Ви ж чудово розумієте, що в нас піде сирість. А будівельний гуркіт? А пилюка та багно?»

Гладіатори розгублені, але флегматична натура Овсієнка не дає йому ані на секунду відступити від обраного курсу та змінити тактику. Здається, він вріс у землю – немов Геракл: «Користь для міста, а для мешканців – покращення архітектурного інтер’єру».

Юрій Чередник опановує ситуацію остаточно. Скориставшись миттєвою розгубленістю гладіаторів, він завдає удару правою, від якого щелепа Овсієнка трохи здригається: «Територія, де ви плануєте збудувати житло й гаражі, – це прибудинкова територія, а не ваша. Це територія мешканців цього будинку. Ви розумієте? Це не ваша власність. Якщо хоча б одна людина не дасть згоди на будівництво, – ви не можете будувати. Ставте на голосування перше питання порядку денного – будівництво гаражів, і друге – добудову цих приміщень».

Вирішують голосувати. Результат: нуль – за, нуль утрималось, усі – проти.

Користуючись затишшям, я підхожу до іншого гладіатора – начальника відділу маркетингу ДБК «Меркурій» Олександри Шкляренко. Саме вона мала б бути літописцем цієї битви.

Я: «Ви чому не ведете протокол?»

Вона, здивовано підводить на мене очі: «Ви ж ведете фіксацію аудіо».

Бій закінчується. Але гладіатори не почуваються переможеними. Напевно, щось знають. «30 спартанців» з Кірова начебто позиції утримали, але теж нутром відчувають, що їм «спокій лише сниться».

«Юридичних наслідків цього зібрання немає, адже не було дотримано процедури проведення громадських зборів. Не було протоколу, не було чітко зафіксовано присутніх, хоча прийшло багато мешканців і всі проголосували проти цієї ініціативи з будівництва гаражів і добудови цих двокімнатних офісних приміщень. Я, як мешканець цього будинку і депутат, робитиму офіційний запит у ДБК «Меркурій», щоб вони все ж таки надали копію протоколу. Буде дуже цікаво дивитися за розвитком подій. Представник «Меркурія» каже, що проект на ці добудови є і на наступній зустрічі він нам його покаже, але ми прекрасно розуміємо, що має бути певна послідовність і її початок – дізнатись думки мешканців. Ще раз хочу наголосити – усі одноголосно були проти», – коментує Юрій Чередник.

Головні перемоги попереду.

Ярослав Остафійчук