• Сьогодні: П’ятниця, 29 Березня, 2024

Бровари проти «Гулівера»: битва за місто на полі бою площею 95 гектарів

Листопад18/ 2014
avatar
Андрій Качор

Незалежний журналіст, громадський активіст

brovary_04У розпалі кривавого «перемир’я» на Донбасі та в гонитві виборчої кампанії броварчанами лишилась малопоміченою одна з принципових земельних перемог вартістю в річний міський бюджет – близько 300 мільйонів гривень.

Між тим, ситуація зі скандальними 95 гектарами земель Радіопередавального центру, яку роздерибанили через багаторівневу корупційну схему, нарешті зсунулась з мертвої точки в бік повернення громаді. Близько двох місяців тому суд скасував накази Держкомзему про виділення цих ділянок у приватну власність, і наразі триває наступний етап повернення землі державі: скасування договорів купівлі-продажу. Однак досі лишалось маловідомим, що ці 95 гектарів стали не лише полем бою закону з корупцією, але й боротьбою інтересів найвпливовіших фігур та кланів зовсім не броварського рівня.

У пошуках відповіді на запитання, хто править земельний бал у Броварах, «ниточки» розслідування привели за межі нашої країни аж до… родини прем’єр-міністра Російської Федерації Дмитра Медведєва. Наразі саме ця бізнес-група досі утримує контроль над верхівкою броварської влади з метою захистити свої фінансові та земельні інтереси, які в Броварах простягаються далеко за межі ділянок Радіопередавального центру. Однак тепер позиції російського бізнесу в Україні значно послабились, а відтак Бровари вперше за багато років отримали реальний шанс нарешті позбавитись багаторічної «окупації» міста з боку різноманітних  бізнес-груп. Фактично сьогодні йдеться про боротьбу броварчан з класичною мафіозною структурою, де місцева влада, бізнес, корупція та кримінал обслуговують одне одного та зрослися до стану сіамських близнюків.

Земля РПЦ як ринг у битві проти «окупаційної» бізнес-групи 

Незважаючи на те, що схема з відчуження земель Радіопередавального центру (далі РПЦ) реалізовувалась протягом тривалого часу і в кілька ходів, на людське око вона потрапила під час проведення позачергової сесії міської ради 1 жовтня минулого року. Тоді на розгляд депутатів було винесено головне для Ігоря Сапожка та його покровителів питання: зміна цільового призначення тих самих 95 гектарів землі РПЦ. В гарячці п’янкого почуття вседозволеності та безкарності за корупцію в часи правління Януковича ініціатори сесії не витримали жодних необхідних процедур: проект рішення був внесений на розгляд депутатів з голосу, не було надано для ознайомлення навіть проекту землеустрою, а відтак голосувати за зміну цільового призначення землі пропонувалось голосувати, фактично, всліпу. Це неабияк насторожувало, адже йшлося про «клаптик» розміром 95 гектарів, ринкова вартість якого складала на той час близько 300 мільйонів: ні багато, ні мало – річний бюджет міста. Більше того: питання навіть не стояло в порядку денному сесії! Натомість для переключення уваги з таких «ритуальних» речей, в сесійному залі було влаштовано справжнє шоу: перед депутатами виступила представниця майбутнього забудовника цієї ділянки Жанна Денисова, котра відрекомендувалась технічним керівником групи компаній «Техенерготрейд».

Пані Жанна демонструвала перед депутатами яскраві макети майбутнього фармацевтичного заводу німецького концерну Bayer AG, що невдовзі нібито мав постати на тій ділянці. Йшлося начебто про інвестиції в броварську економіку сотень мільйонів доларів і створення тисяч нових робочих місць, виробництво десятків найменувань ліків, неймовірні надходження до броварського бюджету та інші подарунки долі. Зрештою депутати майже одностайно підтримали ініціативу Сапожка про зміну цільового призначення землі, проти виступили лише «ударівці» на чолі з Романом Сімутіним.

Таким чином міськрада виконала фінальний акорд у красиво розіграній схемі, в результаті якої держава втратила безцінні 95 гектарів у передмісті Києва, а натомість не отримала жодної гривні до бюджету. Тоді автори цієї афери ще не здогадувались, що справою зацікавляться народний депутат, всеукраїнські ЗМІ, а за кілька місяців станеться революція, яка остаточно зруйнує їхні «перспективні» корупційні плани.

Фатальна помилка Ігоря Сапожка

Схема дерибану земель РПЦ почала «сипатись» вже наступного дня після скандального рішення міськради. Буквально за кілька годин після закінчення сесії броварські журналісти сигналізували всеукраїнським колегам про небачену нахабність «віджиму» 300 мільйонів бюджетних грошей, а вже наступного дня компанія  Bayer AG  спішно відхрестилась від намірів співпрацювати з броварською владою в питанні будівництва заводу на території міста. Міський голова Сапожко ще намагався зберігати гарну міну при поганій грі та продовжував переконувати: мовляв, німецький концерн просто «соромиться» визнавати власні плани на будівництво заводу в Броварах. Проте «поїзд уже пішов»: було зроблено кілька журналістських розслідувань, а паралельно депутат від нашого округу Павло Різаненко написав офіційне звернення до різних державних інстанцій та подав позови до суду, аби зупинити дерибан та повернути землю у власність громади. Саме за результатами цих звернень стало відомо про всі деталі та рівні цієї схеми.

«Найзагадковіший український бізнесмен», або Хто такий Віктор Поліщук?

Відтак 95 гектарів земель Радіопередавального центру – чергова велика ділянка броварської землі, що потрапила в орбіту інтересів Віктора Поліщука. Пан Поліщук – бізнесмен національного масштабу: володіння торгівельною мережею «Технополіс» (та придбаним потім «Ельдорадо») дозволило йому потрапити до сотні найбагатших українців за версією журналу «Форбс». Щоправда, журналісти «Форбсу» залишають відкритим запитання: звідки у Віктора Степановича кошти на придбання не лише «Ельдорадо» і «Технополісу», але й найвищої будівлі в Україні, торгівельно-офісного центру «Гулівер» у Києві? На цьому питання не закінчуються, позаяк в експертних колах Поліщука називають «одним із найзагадковіших бізнесменів країни». В тому сенсі, що Віктор Степанович відмовляється пояснювати походження своїх капіталів. Можливо, пролити світло на це запитання могла б дружина Поліщука Лілія Рєзвая, яка не тільки керує справами в ТОЦ «Гулівер», але й має більш яскраву особливість: пані Рєзвая «за сумісництвом» є племінницею такої собі в дівоцтві Світлани Володимирівни Ліннік, нині Світлани Мєдвєдєвої, дружини… прем’єр-міністра РФ Дмитра Медведєва.

Віктор Поліщук з дружиною Лілією Рєзвою
Віктор Поліщук з дружиною Лілією Рєзвою

Злі язики стверджують, що саме цей чинник був одним із вирішальних, який дозволив Поліщуку перетворитися з простого інженера на одного з найуспішніших ділків часів Януковича. І начебто саме подібні родинні зв’язки дозволяли йому не перейматися законністю власних бізнес-схем, особливо в питанні отримання землі під забудову.

Нова постреволюційна реальність: Різаненко руйнує багаторічні корупційні земельні схеми у Броварах

Зрозуміло, що під час правління Януковича інтереси Поліщука та його структур були захищені від усіх спроб відновити законність. Однак вже цього вересня за позовом Павла Різаненка апеляційний суд виніс ухвалу з приводу 95 га Радіопередавального центру на користь громади: незаконні дозволи на безоплатне відчуження державної землі в приватні руки було скасовано. Проте цим присутність Поліщука в Броварах не обмежується: нещодавно прийняте унікальне рішення міської влади про ексклюзивне право структур Віктора Поліщука на комплексну забудову нових мікрорайонів міста, земля для яких була отримана за схожими алгоритмами. Ідеться про рішення броварського виконкому «делегувати функції генерального забудовника» будівельним структурам, пов’язаним з групою компаній «Техенерготрейд», створену Віктором Поліщуком ще в 2001 році.

Подібні рішення в інтересах власника «Ельдорадо» та «Гулівера» досі намагається приймати міська владою, не зважаючи на те, що після Майдану над угрупуванням зник прокурорсько-міліцейський «дах», який раніше убезпечував їх юридичної відповідальності за всі їхні оборудки із землею, починаючи з 2006 року. Саме тому позови Різаненка проти поліщука українські суди почали задовольняти лише в останні місяці. Однак структури Віктора Поліщука, чиї інтереси у Броварах представляє Анатолій Гунько, і дотепер повністю контролюють дії нинішньої владної команди Броварів в частині найважливіших інфраструктурних проектів, а найперше – що стосується виділення землі під забудову.

95ga_2 (1)

Зрозуміло, що в контексті найбільш масштабних проектів – на зразок забудови IV мікрорайону – йдеться про довготермінові перспективи, де структурам Поліщука потрібні гарантії стабільності та невразливості при будь-яких «розкладах». Однак з огляду на рішучість, з якою налаштована команда Різаненка у прагненні відновити законність земельних питань у Броварах та за умови виконання правоохоронними органами своїх функцій, такі гарантії Поліщуку навряд чи хтось зможе надати. І лише наявність на посаді міського голови контрольованого Сапожка та підконтрольної йому міській раді Поліщук може намагатись утримувати ситуацію в більш-менш «замороженому» вигляді.

Стратегічна поразка клану: Різаненко знову переміг на парламентських виборах

Бізнес-тандем Віктора Поліщука та Ігора Сапожка усвідомлював, що найбільша небезпека для їхніх інтересів у Броварах – це наявність Павла Різаненка в складі українського парламенту. Ділки різних масштабів, котрі намагались реалізувати у Броварах ті чи інші оборудки з міською землею чи комунальним майном знають: якщо справа перебуває під контролем нинішнього нардепу від нашого округу – вона доводитиметься до кінця. Знає це і група Поліщука, відтак надважливим проектом для них стали останні парламентські вибори. Суть і завдання цього проекту були дуже простими: перемога будь-якого кандидата, окрім Павла Різаненка. Адже в противному разі вся владно-корупційна схема клану, вибудувана у Броварах, опинилась би під великою загрозою.

Саме тому Сапожком і Поліщуком була зроблена ставка на кандидата від «Народного Фронту» Миколу Семеняку, котрий на минулих виборах посів друге місце по цьому ж округу, щоправда поступившись Різаненку майже вдвічі. Цього ж разу реклама Семеняки на окрузі досягла неймовірних масштабів: жоден інший кандидат і близько не мав такої кількості агітпродукції та біл бордів зокрема, як Семеняка. Зрештою, ні для кого не секрет, що Сапожко безпосередньо брав участь у роботі спільного штабу Семеняки-Андрєєва, і так само відомо, що фінансуванням кампанії «народнофронтівця» окрім Поліщука займався ще й екс-регіонал Олександр Мостіпан. Навіть в ЦВК трійка Мостіпан-Сапожко-Семеняка не раз ходили разом, чому є багато свідків, а інколи до цієї трійки долучався ще й помічник Поліщука Анатолій Гунько.

1897927_746342808771900_6971246062717449250_n1
Ігор Сапожко та Василь Андрєєв разом з “конкурентом” Миколою Семенякою

Однак усі потуги клану «збити» кампанію конкурента і цього разу успіхом не увінчались: Павло Різаненко вдруге поспіль переміг на виборах у своєму окрузі, знову лишивши Семеняку на другому місці. Відтак небезпека руйнування владно-корупційних схем Поліщука-Сапожка все більше зростає.

Цьому є багато підтверджень. Навіть протягом своєї виборчої кампанії Різаненко не припиняв боротись проти незаконних рішень в судах: в результаті чого вже полетіла не одна голова корумпованих чиновників. Так, в результаті виграного Різаненком позову щодо визнання протиправних дій керівництвом Держкомзему Київської області її попереднього керівника вже звільнено. За низкою звернень Павла Різаненка по цій же ситуації порушено кілька кримінальних справ, а помічник Поліщука Анатолій Гунько регулярно спілкується зі слідчими на допитах. Так само, до речі, як і керівник збанкрутілого Радіопередавального центру пан Буличов, який особисто ставив свій підпис під документами щодо відчуження землі та майна РПЦ.

Наразі Поліщук і Ко намагаються різними способами принаймні «заморозити» розслідування кримінальних справ проти власного клану, зокрема пропонуючи правоохоронцям квартири в будинках, збудованих їхніми компаніями. Така форма корупції ними використовується вже не вперше: в день перших розстрілів на Майдані за ініціативи Сапожка було видано кілька квартир працівникам «Беркуту» в «поліщуківських» новобудовах. Однак часи змінились, і тепер міліція просто боїться брати хабарі, особливо щодо таких резонансних справ.

Адже всі розуміють: гроші, які вкладаються в усію цю історію кланом Поліщука-Сапожка – найімовірніше російського походження, більше того – отримані вони там корупційним шляхом. За повідомленням джерел з СБУ, наразі ця інформація перевіряється.

Генеральна битва – місцеві вибори

Наступні місцеві вибори, що мають відбутися у жовтні 2015 року, але ймовірніше – вже цієї весни, можуть зруйнувати останній форпост Віктора Поліщука у Броварах та усунути від влади в місті екс-регіоналів, які наразі забезпечують йому стабільність в реалізації напрацьованих корупційних схем. За великим рахунком на цих виборах може бути вирішено питання «остаточного відділення від бюджетного «корита» усіх ділків, які раніше з нього годувались. Саме тому наступні вибори мера та міських депутатів стануть визначальними для Броварів не лише в питанні зміни «правил гри» у місті, але й щодо звільнення Броварів від ярма великої корупційної бізнес-корпорації, що позбавила наше місто найціннішого – землі, натомість не надавши жодних компенсацій до бюджету. Наступні місцеві вибори у Броварах вочевидь стануть найбільш жорсткими та безкомпромісними, адже досі такі високі ставки тут ще не грали. Місто остаточно обере між двома варіантами: збереження статус-кво часів Януковича або ж заміна старих чиновників та початок вибудови нової системи цінностей у місті. Проте це вже – інша історія, про яку ми говоритимемо в наступних випусках нашого видання.

Андрій Качор

інфографіка – Євген Кир’ян 

передрук з газети “Громадський захист Київщини”, №16 (50) від 13 листопда 2014 року

  • avatar
    Ли Куан Ю
    9 років тому

    Понятно, что статья – PR-заказ Павла Ризаненко. Странно читать, про супер-схемы, но ни одного слова, что Полищук дал только в Броварах рабочие места многим сотням людей, сделал дороги, выделили квартиры (даже фото в статье – с вручения квартиры солдату АТО).Почему об этом молчим? Дай Бог, чтоб в нашей стране было б больше таких людей, как он, которые зарабатывая 1грн отдают людям 99коп. Назовите хоть одного!

  • avatar
    Янина
    9 років тому

    складывается впечатление, что статья заказана самим Рiзаненко… это все поверхностно… сначала сравни что Полищук сделал для броваров,- и дороги, дома, и дет.сады, много рабочих мест и вообще город с его помощью растет и процветает, и фармацептический завод только нам на пользу будет, а что сделал Ризаненко?… слова и обещания…

    • avatar
      Igor
      9 років тому

      Уважаемая Янина, правильно ли я понял, что Вы готовы к тому, чтобы вор и проходимец воровал землю, лишь бы откупался при этом домами? К тому же. Вы не прочитали статью – НИКАКОЙ фармацевтический завод НИКТО не собирался там строить, фирма Bayer сразу и официально об этом заявила. Может, это Вы пишите здесь по заказу Полищука?

  • avatar
    Liam
    9 років тому

    А що зробив Різаненко для Броварів за минулої каденції ? Але нам мало , ми як стадо баранів обрали його знову.Зміни треба починати із своїх голів.

    • avatar
      Igor
      9 років тому

      Сказано ведь – “ищите и обрящете”. Если, конечно, Вас это действительно интересует… ;-)

      • avatar
        Лола
        9 років тому

        Вот для чего нужен Порошковый завод Ризаненку:

        Броварской плацдарм для Ризаненко

        Удивительно, но в последнее времени резко обостряется ситуация вокруг Броварского завода порошковой металлургии. На сегодня положение на заводе очень напоминает «предприватизационный период», когда создаются предпосылки для максимального обесценивания объекта приватизации: массовые увольнения, снижение объемов производства, задержки по зарплате и т.д. И это не случайно. В декабре 2012 года завод из казенного предприятия превратился в государственное, что формально позволяет «обойти» запрет на приватизацию, предусмотренный законодательством.

        Вполне возможно, Броварской порошковой и должен стать последним звеном в цепочке производства титана в Украине. О возможности организации титанового производства на этом заводе заговорили еще в 2009 году. О такой перспективе заявляла компания ADMA Products, Inc (США), представители которой непосредственно побывали на предприятии.

        Кроме того, есть еще один эпизод, который указывает на «титановый след» в этой истории. Броварщина – историческая родина и «политическая вотчина» все того же «борца» с незаконной приватизацией Павла Ризаненко. Именно тут, стартовав в 2010 году с позиции депутата Броварского городского совета, Павел Александрович уже в 2012 году сумел безоговорочно победить в 97-ом одномандатном избирательном округе по выборам в Верховную Раду Украины. К слову, в Броварах самым серьезным образом налажена работа т.н. «общественного актива», что позволило создать Ризаненко очень удобное прикрытие непримиримого противника «режима» и изобличителя коррупционных схем с броварской землей. Тем самым представитель интересов ВСМПО-АВИСМА (а в его лице – российской «оборонки») Павел Ризаненко получил вполне легальную возможность выполнять поставленные «Центром» задачи – обеспечивать бесперебойную поставку украинского сырья и титановой продукции для нужд российской армии. И, скорее всего, его заслуги перед Отечеством уже достойны признания. Вот только… перед каким Отечеством?

        • avatar
          Igor
          9 років тому

          Как Вы думаете, Лола, а если бы в биографии Ризаненко не было ВСМПО-АВИСМА, это спасло бы Броварской порошковый от “массовых увольнений, снижения объемов производства, задержек по зарплате” и т.п. в настоящее время? Выходит, “услышали звон”, и Вы, или кто-то другой, решили сразу связать это с Ризаненком, создав “на колене” образчик бездоказательной “чернухи”? Ваш текст не выдерживает никакой критики при минимальном сопоставлении фактов, сплошные домыслы, ну и желание прилепить ярлыки, опять же, со злобой и бездоказательно. А жаль, я думал, Вы реально что-то знаете… :-(

  • avatar
    Лола
    9 років тому

    А ведь и правда, впечатление, что статья заказная. А заказчик, сам же и депутат П. Ризаненко. Все вокруг плохие, а он и его команда хорошие. Мне просто интересно, то Качур пишет, что в Броварах землю получают только депутаты, а когда получили простые люди, то Вас это опять не устраивает!!!!! Просто складывается такое впечатление, что Вы сами хотели отхватить этот кусок, ДА НЕ УСПЕЛИ!!!!

    • avatar
      Igor
      9 років тому

      Лола, уважаемый Andy выше верно и печально заметил, что “Хто би не був при владі в Броварах – землі простолюдинам так просто не дістануться”. Поэтому, если бы это ДЕЙСТВИТЕЛЬНО получили землю простые люди, то лично у меня был бы один вопрос к ним – как и мне (или ещё кому) получить землю, где-то рядышком, согласно украинскому законодательству? Но, увы, в данном случае это просто один из ходов в многоходовке по получению земли для дальнейшей застройки, ИМХО.

  • avatar
    Andy
    9 років тому

    та весь проект “право-знати” разом з Качором належить Різаненку. Ви наче
    сьогодні на світ народились. Але не варто вихваляти і Поліщука. Хто би
    не був при владі в Броварах – землі простолюдинам так просто не
    дістануться. Через хабарі або знайомства. Третього не дано. І це не
    тільки в Броварах. Проблема в системі, яку ми так просто не змінимо. Ні
    революціями, ні пікетами.

  • avatar
    Andy
    9 років тому

    До-речі, сам по собі Семеняка – не поганий мужик. Але він не міг просто сам взяти і стати депутатом. Потрібно було профінансувати його, провести кампанію і все таке. В цих виборах він грав роль пішака. Як і багато з нині присутніх в зРаді депутатів.

  • avatar
    Andriy Kachor
    9 років тому

    Досить цікаво спостерігати за певною еволюцією коментаторів-юнітів, яких натравили на даний матеріал. Тепер місцеві риги на інша вата використовує різні акаунти та навіть різні тексти повідомлень, щоправда, усі вони як і раніше складаються з одних і тих самих меседжів і навіть їхній порядок зберігається, застосовуються ті самі дешеві прийоми зі змінами прізвища і т.п. (знову сапожки зекономили на конторі, де замовляли медіаюнітів, вже не вперше).
    Щоправда, поповнюється традиційний перелік звинувачень в бік автора. Якщо раніше мені закидали зарплату в 30 тисяч (я так досі і не з’ясував – гривень чи доларів), три автомобіля (марки авто також не уточняють) і кілька гектарів землі в центрі Броварів (це Майдан Свободи мені належить, чи що?) які мені начебто подарував чи то Сапожко, чи то Різаненко чи то Янукович (варіації змінюються залежно від інформаційної коньюнктури), то сьогодні юніти поповнили свій арсенал новим “убойним” звинуваченням: виявляється, я сам тепер належу Різаненку! Як ті “два раба” що їх “київській хунті” обіцяли в ефірі рашистського лайфньюс. Але досить препарувати вражену шизою ватну психіку, давайте перейдемо до фактів.
    1. Автору “інкримінується” те, що він “наїжджає” на “простих людей, які хотіли отримати земельні ділянки!”. Ідеться про ті самі 48 душ, які в один день у одного нотаріуса оформили акти на роздерибанену землю Радіопередавального центру. А потім також в один день всі ці ділянки продали структурам Поліщука. Хотів би повідомити, що основну масу цих “простих людей” складають працівники та члени родин броварського міськвиконкому, слідчі броварської міліції та їхні родичі, родичі вже згаданого нотаріуса, родичі юристів Поліщука і т.д. Список цих простих людей вже у розпорядженні компетентних органів, сподіваємось скоро з’ясувати результат розслідування.
    2.”Таємним планом” начебто передбачається зміна керівництва Порошкового заводу (до чого тут порошковий взагалі важко зрозуміти, але менше з тим). Показово інше: якщо ці юніти-коментатори захищають наявне керівництво порошкового, то весь російський пазл складається. Адже відомо, що завод досі перебуває під керівництвом нинішнього його директора, такого собі товариша Пісоцького – колишнього помічника екс-нардепа Царьова, який певний час був політичним обличчям ДНР та ЛНР. Цієї інфи розумному досить, аби усвідомити, чиї інтереси відстоюють ці коментатори, якщо так завзято захищають нинішнє керівництво Порошкового, особливо якщо враховувати зв’язки Поліщука з прем’єром РФ Мєдвєдєвим.
    Як на мене, навіть цих двох фактів достатньо, аби зрозуміти, яку саме мету переслідують захисники Поліщука-Сапожка. А якщо не досить – чекайте незабаром спеціального матеріалу, де ми поговоримо про ангажовану броварську журналістику у інформаційній війні з проросійськими ригівськими силами у Броварах в контексті майбутніх місцевих виборів. Буде цікаво.

    • avatar
      Лола
      9 років тому

      Хочу написати, що я ні за Поліщука, ні за Сапожка, ні Різаненка (нікого з них не знаю особисто), а то зарас напишете, що я пишу на замовлення Поліщука, чи ще когось. Вам , якщо людина виражає свою точку зору та вона не збігається з Вашею, то це вже ворог народу.
      Бровари село маленьке, як кажуть в Броварах та всі, практично, про всіх знають, або можуть дізнатись, якщо захочуть. І всім броварчанам відомо на кого ви працюєте, та вся Ваша команда.( Сімутін, Дяченко та ін.) Що Ви разом з депутатом Різаненком вже давно намагаєтесь скинути Сапожка та поставити на його місце Сімутіна.
      А ви спитали у жителів Броварів, чи вони цього хочуть? Чи ви вирішуєте за всіх, за всіх жителів Броварів? Вас зібралась кучка активістів, які нічим невдоволені та бігаєте по всьому місту з вигуками та закликами ” Люстрація” та ін.
      Чи може дочекаємось виборів в місті Бровари та побачимо хто переможе?
      Правда я вже знаю, що Ви напишете. Ви напишете, що вибори підробили( якщо переможе Сапожко).
      І ще, мені чесно смішно , да й не тільки мені (знайомим броварчанам , які читали статтю в газеті “Бровари проти”Гулівера”… таке враження, що Депутат Різаненко з Вами разом, протистоїть самому прем’єру РФ Мєдвєдєву!!! Знав би він, що проти нього така злісна команда!!!!!
      Хочете ображайтесь, хочете ні, але це моя думка та багатьох броварчан.
      І ніхто не знає,я повторююсь, ніхто ні Сапожка, ні Поліщука, ні Різаненка особисто , ніхто не працює ( з моїх знайомих ) ні в Раді, ні на фірмах Поліщука. А тільки бачили хто по телевізору (Різаненка), хто на вулиці в м. Бровари (Сапожка), ну а Поліщука в Вашій статті.

    • avatar
      Andy
      9 років тому

      Смішний ти, Андрюхо. Заочно то ми з тобою навіть знайомі і дуже безглуздо з твого боку називати всіх підряд “ватніками”. І я русофобом був ще до того, як це стало мейнстрімом. Але це твоя тактика і ти на неї маєш право.