«День тушки»: шестеро осіб отримали усю повноту влади у Броварах

15 березня броварська міськрада остаточно розділилася на владу та опозицію: ціною великою політичної крові, вилитої на обличчя зеленки, сутичкам з тітушками прямо у сесійній залі та народженням чергових «тушок» у складі депутатського корпусу. У буквальному сенсі з боями міська рада таки виділила 14 мільйонів на торгмашівський міст, перепризначила заступниками Сапожка екс-регіоналів та КДБістів, а також сформувала найбільш «інтимний» виконком за всю історію Броварів.

Сесія міської ради по-факту розпочалась ще задовго до 10:00 15 березня: до глупої ночі представники усіх фракцій та їхні функціонери вели перемовини та проводили розрахунки: чи вистачить Ігорю Сапожку голосів, аби повністю узурпувати усю виконавчу вертикаль, а саме відновити на посадах своїх старих заступників та отримати повністю підконтрольний виконком. Зрозуміло, що така диспозиція передбачала і формування відповідної промерської більшості у міській раді: з мінімальною перевагою у мандатах, однак достатньою для того, аби приймати будь-які рішення. Ішлося про гандикап у два-три голоси, котрі міський голова мусив «докупити» з числа депутатів «демократичних» фракцій. Ближче до ранку стало зрозуміло: Ігор Васильович під час сесії отримає необхідні голоси, а наближені до «таємниць броварського двору» вже знали, хто саме має «продатися» під час голосування.

Ще за півгодини до відкриття засідання сесійна зала і коридори поруч були суцільно заповнені депутатами, журналістами, представниками громади з полярними поглядами на майбутнє міста, а ще – досі не баченими у цих стінах кремезними хлопцями спортивної статури та кримінальної зовнішності. Порожнім лишалося хіба що місце голови лічильної та земельної комісій, донедавна «свободівця», а відтепер – представника просапожківської більшості Василя Кочубея. Найбільше п. Василя чекали його колишні однопартійці.

Кочубей з’явився в залі у супроводі відразу чотирьох потужних охоронців, майже відразу туди ж потрапила і група «свободівців» на чолі з головою фракції Олегом Шевчуком.

[caption id=”attachment_53434” align=”aligncenter” width=”600”] Василь Кочубей - на передньому плані у світлому светрі. Позаду - один з бодігардів[/caption]

[caption id=”attachment_53435” align=”aligncenter” width=”600”] Перед столом, за яким сидить Кочубей - ще група сек’юріті: один з них - у темному гольфі ліворуч[/caption]

Щойно завершилось виконання національного гімну, Шевчук з трибуни зачитав заяву, в якій повідомив про виключення Кочубея з фракції та з вимогою відкликати його з посади голови земельної комісії. Після того інший член партії, ветеран АТО Руслан Ткаченко поклав на стіл перед Кочубеєм тушку вбитої курки, натякаючи на певні аналогії з політичним майбутнім депутата.

[caption id=”attachment_53438” align=”aligncenter” width=”600”] Охоронці Кочубея відразу прибирають тушку в пакет[/caption]

Момент – і з натовпу біля дверей за допомогою шрицу депутата обливають зеленкою: рідина потрапляє в обличчя Кочубея,  його «бодігардів» і заразом на одяг та руку депутата від «Солідарності» Володимира Опалька.

[caption id=”attachment_53439” align=”aligncenter” width=”600”] Момент атаки[/caption]

[caption id=”attachment_53440” align=”aligncenter” width=”600”] Депутат Кочубей рятує документи[/caption]

[caption id=”attachment_53441” align=”aligncenter” width=”600”] Тетяна Тоцька з “Єдності” допомагає Кочубею очиститися[/caption]

Охоронці Кочубея кидаються затримувати нападника, сутичка переходить в коридор, де зазвичай знаходяться поліцейські для охорони громадського порядку.

[caption id=”attachment_53442” align=”aligncenter” width=”600”] Охоронці Кочубея намагаються затримати націоналіста Карпенка[/caption]

[caption id=”attachment_53443” align=”aligncenter” width=”600”] У сутичці на боці охоронців Кочубея брав участь і племінник Сапожка, екс-депутат міської ради (в сорочці, крайній ліворуч)[/caption]

Виявилося, що атентат вчинив молодий хлопець, але вже ветеран АТО: боєць штурмової роти зведеного загону «Карпатської Січі», учасних бойових дій на самісінькому «передку» - у Пісках, доброволець Євген Карпенко. На Карпенка кидаються прибічники Сапожка, які вимахують перед його обличчям посвідченнями помічників депутатів та погрожують, сутичку намагається одноосібно розняти відомий полісмен Руслан Отрох, йому допомагає голова фракції «Свободи» Шевчук.

Коли пристрасті дещо вляглися, водій та охоронець мера Олександр «по-хорошому» радить Карпенку більше не заходити до сесійної зали. Штурмовик «Карпатської Січі» не зважає на погрози водія екс-регіонала та разом з іншими вертається до епіцентру подій.

Саме у цей час відбувається розгляд першого питання: про виділення коштів на капітальний ремонт «торгмашівського» шляхопроводу. Минулого разу міська рада провалила голосування по цьому пункту, передусім через відсутність тоді в сесійній залі фракції «Батьківщини». Однак тепер усі їхні депутати були на своїх місцях, тож Ігор Васильович міг сподіватися на прийнятний для себе результат.

[caption id=”attachment_53446” align=”aligncenter” width=”600”] Доповідачка по шляхопроводу - у супроводі групи підтримки[/caption]

[caption id=”attachment_53447” align=”aligncenter” width=”600”] У депутатів, як проти капремонту шляхопроводу - теж підтримка[/caption]

Як і попереднього разу, обговорення тривали досить довго: виступали як фахівці-мостобудівельники, експерти галузі, депутати, так і невідомі особи, які за допомогою мегафону банально намагалися зірвати сесію. В сухому залишку зосталося наступне: дехто, оперуючи «офіційними висновками», дає шляхопроводу прогноз на понад 50 років подальшого існування за умови ремонту, інші – послуговуючись раніше оприлюдненими висновками уповноважених експертних організацій, виносять вирок: міст простоїть від 5 до 25 років максиму. Після цього його все одно доведеться знести, витратити додаткові кошти на демонтаж, а за тим – ще й на будівництво нової дороги. Відтак за дуже приблизними підрахунками з’ясувалося: негайний демонтаж мосту разом з будівництвом нової дороги обійдеться броварчанам в суму близько 25-30 мільйонів гривень, в той час як ремонт + подальший демонтаж + будівництво дороги – не менше ніж 40-50 мільйонів.

[caption id=”attachment_53448” align=”aligncenter” width=”600”] Олександр Короленко із “Самопомочі” виніс вирок шляхороводу: 5 років життя без ремонту, якщо відремонтують - ще максимум 25. За тим - демонтаж.[/caption]

[caption id=”attachment_53449” align=”aligncenter” width=”600”] Одна з мешканок Торгмашу також виступала за демонтаж шляхопроводу[/caption]

[caption id=”attachment_53450” align=”aligncenter” width=”600”] Були й такі, які вимагали негайно виділити 14 мільйонів на ремонт[/caption]

[caption id=”attachment_53451” align=”aligncenter” width=”600”] Цей чоловік дуже гучно та активно вимагав підтримати пропозицію Ігоря Сапожка[/caption]

Однак за великим рахунком на той мемент депутатів ні розрахунки, ні експертні висновки особливо вже не обходили, позаяк це питання вже перейшло до розряду політичних. Всі чекали, поки депутат Кочубей, якому так і не вдалося повністю змити зеленку з лиця, запустить «систему поіменного голосування»: передасть паперовий протокол по депутатських рядах.

[caption id=”attachment_53452” align=”aligncenter” width=”600”] Секретар Здоровець переважно був зайнятий власним смартфоном[/caption]

[caption id=”attachment_53453” align=”aligncenter” width=”600”] Леонід Черепейник “подякував” Сапожку за розклейку тисяч плакатів з портретами депутатів по всьому Торгмашу[/caption]

[caption id=”attachment_53454” align=”aligncenter” width=”600”] Користуючись нагодою, Віктор Малофієнко згадав за тему підтоплення старого міста[/caption]

[caption id=”attachment_53455” align=”aligncenter” width=”600”] Міський голова Ігор Сапожко Чекав результатів голосування[/caption]

Перед цим відбулася чергова, але не остання сутичка цього дня: «тітушки», котрі стояли поблизу фракції «Батьківщини», почали шарпати дівчат-прихильниць «Демократичного Альянсу».

Зрештою, штовханина закінчилася вибитими з рук телефонами і черговою появою в сесійній залі п. Отроха.

Полісмен вивів із зали порушників і сесія продовжилася. Сапожко поставив питання на голосування: 20 «за», рішення прийнято.

[caption id=”attachment_53460” align=”aligncenter” width=”600”] Секретар Здоровець, його помічниця Марина та водій Сапожка Олександр вочевидь задоволені прийнятому рішенню[/caption]

[caption id=”attachment_53459” align=”aligncenter” width=”600”] Юрій Чередник радіє прийнятому рішенню ще не знаючи, що його чекає незабаром[/caption]

Так і стало відомо, де саме Ігор Васильвочи «добрав» необхідні голоси: «тушкою» у фракції «Солідарність» виявився досвідчений депутат Юрій Чередник, у «Самопомочі» - один з наймолодших народних обранців Максим Семенов. До цієї когорти приєдналися позафракційний Андрій Лопатюк, вже згаданий Василь Кочубей та Олексій Здоровець зі «Свободи». Усі вони приєдналися до промерської більшості, ядро якої складають фракції «Єдності», УКРОПу, Радикальної партії Ляшка та «Батьківщини».

Наступні голосування спрогнозувати було зовсім не важко: у тому ж складі депутатська більшість підтримала пропозицію Сапожка призначити його заступниками екс-члена Партії регіонів Ларису Виноградову та колишньогго співробітника КДБ Костянтина Кузнєцова. Після цього вже «технічним» видавалося голосування за новий склад виконавчого комітету: Ігор Васильович утворив виконком у рекордно мінімальному складі: всього шість осіб, усі – за посадами:

1. Сапожко Ігор Васильович, міський голова
2. Здоровець Олексій Михайлович, секретар міської ради, обраний за списками ВО “Свобода”
3. Резнік Олександр Вікторович, заступник міського голови, обраний депутатом міськради за списками партії “Батьківщина”
4. Голубовський Григорій Павлович - заступник міського голови
5. Виноградова Лариса Миколаївна - заступник міського голови
6. Кузнєцов Костянтин Валентинович - керуючий справами виконкому.

По факту, сам на цій «чудовій шістці» від сьогодні лежить уся повнота виконавчої влади, а відтак – уся відповідальність за ситуацію в місті.

Завершальним та символічним акордом учорашньої сесії став візит до сесіййної зали народного депутата Павла Різаненка, котрий відразу після голосування за «безвізовий закон» приїхав у Бровари у справі Юрія Чередника. Зайшовши до зали, Різаненко майже точнісінько як свого часу Рибака, випхав з міськради свого позавчорашнього однодумця. Під виконання національного гімну та поштовхами у спину вже колишній член «Солідарності» покинув буідвлю на Гагаріна, 15

Наступного дня, 16 березня новий склад виконавчого комітету прийняв своє перше рішення: підвищити тарифи за комуналку в усіх ЖЕКах Броварів.

Фото Світлани Яцив