Хто привласнив і демонтує єдиний сучасний дитмайданчик на Торгмаші? ОНОВЛЕНО

У групі «Бровари» на Фейсбук  броварчани досить часто піднімають важливі для нашого міста теми та активно їх обговорюють. Намагаючись  максимально вплинути на ту чи іншу ситуацію, гуртуються та навіть проводять власні розслідування.

Цього разу пристрасті розгорілися навколо колишнього будинку культури Торгмашу, що в народі  називають «Сотка». Точніше, навколо дитячого майданчика “Roshen”,  розташованого, поруч із закладом на вул. Сергія Москаленка (колишня Красовського), 14. Вихідного дня 7 березня о 9 год молоді мами Торгмашу  забили на сполох: на дитячому майданчику невідомі вирізали  гойдалки та повідомили, що із часом збираються демонтувати весь майданчик. Молоді жінки обурені: це єдиний сучасний майданчик на весь їхній мікрорайон! «Давайте щось робити!», - закликали  небайдужі. Наші журналісти спробували з’ясувати: хто та навіщо знищує оазу дитячого відпочинку?

7 березня на дитячому майданчику біля «Сотки», як і завжди, людно. Та присутні мами, тата, бабусі та дідусі обговорюють не передсвятковий день. Їх хвилює одне: де ділися дві гойдалки, які ще вчора ввечері були, ось тут, біля лавок.  На ранок від  гойдалок залишилося  тільки «мокре місце».

[caption id=”attachment_53121” align=”aligncenter” width=”600”] 7 березня. Вихідний. 8.30 .[/caption]

[caption id=”attachment_53122” align=”aligncenter” width=”600”] 7 березня. Вихідний. 10.00. Те, що залишилося від гойдалок.[/caption]

 

[caption id=”attachment_53127” align=”aligncenter” width=”600”] 7 березня. Вихідний. 10.30. Гойдалки були перед лавками.[/caption]

Зрізати їх, кажуть, не було необхідності, адже вони були цілісінькими. Світлана та Наталія, які щодня  приводять дітей на майданчик, обурюються: кілька тижнів тому невідомі вже робили подібний «демонтаж». Тоді з іншого боку комплексу було зрізано машинку, будиночок, альтанку з рахівницями і гойдалки-балансувачі. А це ж єдиний сучасний майданчик на весь Торгмаш! Сюди приїздять  матусі навіть із Масиву. Те, що територія приватна - знають: на огорожі є відповідний напис. Однак у рамках соціального проекту, майданчик Броварам свого часу подарував «Рошен». Хто ж  і навіщо нищить комунальне майно?

 

Запідозривши неладне, молоді матусі зателефонували в міськраду на гарячу лінію, місцевим депутатам та написали заяву в поліцію. А також підготували звернення  на ім’я мера міста та зібрали понад сотню підписів на підтримку  улюбленого місця відпочинку. Депутати пообіцяли підняти цю тему на черговій сесії та «розібратися». Поліція також матусь заспокоїла: справою займеться дільничний, який і з’ясує, чи є у власника «Сотки» офіційний дозвіл на демонтаж майданчика. Однак молоді жінки не стали покладатися на поліцію, а разом із журналістами «Маєш право знати» розпочали власне розслідування.

Як вдалося з’ясувати, власником «Сотки», де до 2007 року працював кінотеатр, є Валерій  Петрович Шевчик, 1964 р.н, котрий  працює в ПП «Погляд», є членом політичної партії «Наша Україна». На місцевих виборах у жовтні 2010 року по округу №16 від цієї ж партії пан Валерій  балотувався у депутати міськради. Нині в приміщенні   колишнього будинку культури, що є власністю пана Шевчика,  - більярдна, клуб, готель, ресторан та інше.

Щоб з’ясувати, чи знає власник, що відбувається на його території, і якщо так, то навіщо демонтують гойдалки, ми і звернулися до пана Валерія.

«Звичайно, знаю. Територія «Сотки» - моя приватна власність, і я роблю на ній все, що вважаю за потрібне, -  повідомив нам підприємець. – Я сплачую державі у місяць понад 80 тис грн. податку на землю, тож маю повне право використовувати її в своїх комерційних цілях. Якщо у батьків таке споживацьке ставлення до чужої власності, доступ до майданчика закрию». А далі пояснює: батьки, які приходять відпочивати на  його приватну територію, всіляко на ній смітять: п’ють пиво, курять, лузають насіння. При тому, що там стоїть 4 урни, прибиральниця їхнього підприємства чи не щодня вимітає купи сміття. Окрім того, невідомі ламають елементи майданчика. Були випадки навіть травмування дітей, тож планують біля дитячої оази відпочинку виставити охорону.

«Батьки мають дякувати таким, як я, адже 10 років у їхніх дітей є надсучасний майданчик, за обслуговування якого всі витрати лягають на плечі нашого підприємств,- розповідав далі  Валерій Шевчик. – Ми його не вирізаємо, а реконструюємо. Щоб діти не бігали по калюжах, до кінця червня хочемо зробити над  ним накриття, адже плануємо встановити надувні гірки. Ці послуги будуть платними. Гойдалками  та лавками броварчани можуть користуватися безкоштовно».

А трішки заспокоївшись, розповів, що в 2006 році ПП «Погляд», щоб прикрасити територію «Сотки», погодився на встановлення дитячого майданчика корпорацією «Рошен». Для того, щоб підготувати територію для майданчика – забетонувати, ПП  вклало власних  понад півмільйона грн. А 1 лютого 2006 року Броварська міська профспілка (БМП) працівників взуттєвої галузі, де пан Валерій був головою_,_ підписала з корпорацією «Рошен» договір про безоплатну передачу  майданчика у їхню власність. А так як у  профспілки  власної землі немає, Валерій Шевчик уклав ще один договір із керівником ПП «Погляд» - тобто, із собою. Так  благодійний  майданчик для міста перейшов у власність Валерія Шевчика. Однак  у договорі була одна умова. Згідно з пунктом договору 3.2.2.,  ПП мало 7 років  безкоштовно його обслуговувати, а згідно з пунктом 3.2.4.,  увесь цей час забезпечувати безплатний доступ дітей до майданчика.  «7 років  зобов’язань минуло ще  в 2013 році, - каже пан Шевчик, - а  ПП продовжує його безкоштовно обслуговувати. При тому, місто навіть нам не зменшило  податок на землю».

[caption id=”attachment_53131” align=”aligncenter” width=”950”] Договір, наданий корпорацією “Рошен”.[/caption]

[caption id=”attachment_53133” align=”aligncenter” width=”1440”] Договір, наданий Валерієм Шевчиком. Практично ідентичні. Тільки написані різним почерком[/caption]

Та, як стверджує представник корпорації  «Рошен», з яким нам удалося  зв’язатися телефоном, усе було трішки інакше.

«У 2006 році  від громади Броварів до корпорації  надійшла  заява на встановлення майданчика, - розповідає керівник відділу зв’язків із громадськістю та комунікацій корпорації «Рошен» Наталія Панова. –  Мерія  вказала місце, де ми маємо його встановити.  Корпорація безкоштовно  встановила  майданчик на вул. Красовського, 14  та облаштувала територію. Згідно з видатковою накладною на безкоштовну передачу, майданчик коштує 365 226,68 грн. Згідно з договором,  ми безоплатно передали його в оренду на 7 років  не приватному підприємцю Валерію Шевчику, а голові міської профспілки  працівників взуттєвої галузі, яким він себе представив. Він же зобов’язувався оформити всі необхідні дозвільні документи щодо використання земельної ділянки, яка знаходиться під майданчиком. Чому  пан  Валерій вирішив, що майданчик «Рошен» його власність – не знаю. Згідно з соціальною програмою «Рошен», встановлені нами майданчики ми ж щороку і ремонтуємо. Якщо місто забере майданчик на свій баланс, за власний кошт можемо його перенести на іншу територію, куди скажуть».

Цікаво, що у публічних даних кадастрової карти України, земельна ділянка під «Соткою» перебуває в приватній власності. Але! Згідно з чинним Земельним кодексом, земельні ділянки приватних підприємств не можуть перебувати у постійному користуванні. Як стверджує  український класифікатор цільового використання землі, форма 1.12.1., зазначена у відомостях про земельну ділянку під «Соткою» - “державного управління та місцевого самоврядування”. Тож  земля під «Соткою» - не приватна власність, а комунальна, але надана ПП «Погляд» у постійне користування? Та Валерій Шевчик переконує: землю придбав на аукціоні. Має право власності й на саму будівлю. І на підтвердження своїх слів  надає  вагомі аргументи.

 

 

Однак, відповідно до частини 3 ст. 20 Закону України «Про культуру», “заклади культури, що забезпечують державні соціальні нормативи у сфері обслуговування населення (а клуб «Сотка» саме і був таким) не підлягають приватизації”. Тож виникають сумніви: наскільки був законним продаж Будинку культури? Враховуючи, що «Сотка» була єдиним осередком відпочинку і розваг людей, громада має вжити заходів, аби повернути його у свою власність. Та розбиратися у цій хитромудрій  історії мають фахівці.

[caption id=”attachment_53115” align=”aligncenter” width=”600”] 9 березня. 20.00. “Комунальники” зривають на майданчику м’яке покриття.[/caption]

Пан Шевчик запевняє: мови про те, що корпорація «Рошен» перенесе майданчик  на інше місце, немає, адже це його власність, і він за майданчиком доглядає. Якщо ж він цього не робитиме, на «Рошен» очікує доля американського майданчика, що в парку «Перемога». Підприємець запевняє: якщо якісь елементи у майданчика і зріже, то передасть їх в один із міських дитсадків. Згідно з відповідною угодою.

Фото - автора, з Інтернету.  Договори надані Валерієм Шевчиком та корпорацією “Рошен”