Кров з молотком: Брутто і Міхалок «порвали» Бровари «робочим панк-роком»
Те, що з приводу концерту гурту BRUTTO у Броварах буде неабиякий ажіотаж, можна було передбачити заздалегідь. Реклама концерту ще у травні з’явилася на кожному третьому міському сіті-лайті та кожному п’ятому біг-борді, а ціни на квитки в останні два тижні продажу зростали мало не на очах: від 90 до 150 гривень.
Масла у вогонь підливали ще й заяви організаторів про те, що концертну залу не планують «набивати під зав’язку» тож кількість квитків, що надійдуть у продаж, буде обмежена. Відтак мало не вперше за хтозна скільки років під стінами Терміналу вже за годину до початку дійства можна було зустріти нещасних, які не встигли вчасно придбати квиток, а тому сподівалися бодай з рук купити омріяну перепустку. Тож зайве казати, що 5-го червня у Концерт холі Терміналу був аншлаг: до Броварів приїхали BRUTTO – нове творче дітище автора «Воїнів Світла» та «Ляпіса Трубєцкого» Сергія Міхалка.
Хоч концерт і був анонсований на 19:00, станом на 18:40 біля Терміналу - як і безпосередньо на вході до Концерт Холу - зібралась не надто велика кількість людей. Вочевидь, більшість досвідчених фанатів Брутто (багато з яких – гості з інших міст) знали, що концерт розпочнеться із певною затримкою і не поспішали займати чергу в душному вестибюлі. Так і сталося: натовп фанів Міхалка, який за годину вже заповнив усе фойє Концерт Холу, почали пропускати до зали близько 20:00.
Ще деякий час сцена лише палала червоними прожекторами і лишалась порожньою, даючи можливість фанатам «зарядитися» на барі. Проте вже за кілька хвилин на головному майданчику з’явилися суворі білоруські мужики у кросівках, спортивних майках, з гітарами, мікрофонами та в кольорових татуюваннях. BRUTTO вийшов без розігріву, відразу змусивши Бровари пірнути в жорсткий рабкор: сучасну міцну музику для сучасного робочого класу.
Незважаючи на те, що стилістика нового проекту Сергія Міхалка підкреслено агресивна та доросло-чоловіча (часто із вкрапленнями нецензурної лексики), на концерті прийшло не лише багато представниць чарівної статі, але й маса підлітків і навіть дітей. Багато хто йшов цілими сім’ями, дехто – навіть з немовлятами.
Взагалі BRUTTO цього вечора зібрав досить різношерсту публіку: від «класичних» фанатів, розмальованих татухами і з білоруськими прапорами, до поважних керівників місцевих підприємств і навіть кількох працівників міськвиконкому.
Щойно Міхалок взяв до рук мікрофон, простір під сценою відразу ущільнився масою тіл, що вже зачекалися на потужний басовий двіж. Хлопці розпочали зі своєї флагманської композиції Underdog, тож майже одночасно з першими гітарними акордами в центрі зали розпочався традиційний для подібних концертів слем: найгарячіша частина фанатів звільнилась від верхнього одягу і кинулась у хаотичну штовханину одне об одного. Інші намагались пробратись поближче до сцени аби побачити фронтмена Ляпіса\BRUTTO вживу і «за роботою». За великим рахунком, більш-менш нормальний звук був лише неподалік від сцени: багато хто жалівся, що акустика зали для подібних концертів нагадує, приміром, Палац спорту. Зате бас валив так, як то і має бути: фізично відчувалося, що вібрує увесь простір навколо та вигинається підлога – від потужного звуку і стрибків фанатів.
BRUTTO не став розчаровувати поціновувачів Ляпіса Трубєцкокго – на хвилі слави якого новий проект Міхалка і став відомим - а тому в Броварах уперше вживу зазвучали і «Капітал», і «Священный огонь», і «Броненосец» і «Рабкор»: культові композиції Міхалка із соціально-політичним ухилом, через які творчість Сергія тотально заборонили в Росії та Білорусі. Цього разу фронтмент BRUTTO по мінімуму виступав зі сцени із громадянськими закликами, обмежившись виконанням пісень-маніфестів. Дивлячись на 15-17 річних фанатів BRUTTО, які з усією своєю енергією відривалися під сценою, автор задавався питанням: чи вповні ті усвідомлюють, до чого саме музиканти закликають у своїх піснях? Чи дійсно вони розуміють, по що йдеться у фразі «Вспомни броненосець «Потемкин» - выплюнь гнилое мясо!» або ж «Коляска уже покатилась, рубит казак чернобровый, на Патриарших масло разлилось, Воланд идет – все готово!». Чи вплине це на їхнє ставлення до влади як такої та сприйняття світу загалом? А чи все це сприймається лише як обтяжливий малозрозумілий текст, накладений на крутий панк-рок?
Ближче до середини концерту BRUTTO перейшов до тематики визвольної боротьби та війни за свободу. Знову ж таки, про це не лунало прямо зі сцени – Міхалок і команда спілкувалися з публікою переважно піснями. Тож і зворушлива і потужна композиція «Гаррі» про хлопця, який пішов «у похід», бо «дикие собаки на Родину напали» викликала однозначні флешбеки з російсько-української війни. І всі це розуміли, і нікому нічого додатково не потрібно було пояснювати. І в декого на очах навіть виступали сльози, а комусь підкочувався комок до горла. Адже саме в цей час до Броварів підвозили чергового полеглого місцевого бійця – ангела з війни, ще одного нашого «воїна світла».
Головну пісню гурту, народний гімн Революції Гідності - «Воїни світла» - публіка, безумовно, чекала увесь концерт. З перших нот композиції Бровари заспівали хором і підняли над головами запальнички та ліхтарики мобільних телефонів – як і півтора роки тому на Майдані. Але цього разу це вже був інший Майдан: майдан захоплення від приїзду культового і вічно скандального гурту, «бригади революційного угару та творчого опору імені Орнели Мутті». Справжнього народного музичного бенду, який не лише дає своїм слухачам кайф від музики та можливості виплеснути енергію в запалі жорстких ударів панк-року, але й нагоду задуматись: що відбувається навколо і як з цим не лише жити, але й боротись.
Фото - Світлана Яцив та Микола Кожемяко