Майбутнє броварської бібліотеки: традиційна книгозбірня чи сучасне «третє місце»?

Останні кілька тижнів у центральній міській бібліотеці тільки й мови про те, що депутат міськради Олег Берестовий від імені фракції «ДемАльянс» збирається загарбати приміщення бібліотеки, щоб у своїх меркантильних цілях модернізувати його під антикафе – такий собі «вільний простір». Та навіть одна думка про те, що зміниться розмірене протягом 42-х років бібліотечне життя, наводить на працівників жах, а відвідувачів непокоїть, що книгозбірню взагалі  знищать. Принаймні, так переконують броварчан провладні газети  та доводять абсурдність ідеї  ”вільного простору”.  Наші журналісти з’ясували, які зміни в бібліотеці насправді збираються запропонувати  активісти від «ДемАльянсу» та  яку функцію на сьогодні виконує бібліотека:  книгозбірні, чи інформаційно-культурного центру?

«Вони хочуть, щоб ми звільнили великий зал, де розташований абонемент, і  перейшли в менший, де нині читацька зала, а там збираються незрозуміло що відкривати. Хочуть залишити під стінками лише кілька стелажів із книгами, а увесь простір займуть столами, де  будуть грати у настільні ігри та «ресторанити» з 12 дня до 12 ночі, в той час як  працівники бібліотеки мають їх обслуговувати – приносити чай  та прибирати», - так пояснила завідуюча бібліотекою Світлана Степанова  ідею модернізації  бібліотеки від фракції «ДемАльянс», яку «розтлумачили» броварчанам провладні міські газети «Громадський ревізор» та новонароджена «Правда Тут. Бровари».

Як каже депутат Берестовий, наприкінці грудня, коли вперше завітав у бібліотеку, лише озвучив ідею її модернізації без будь-якої деталізації, а після досягнутої згоди про співпрацю, пообіцяв  працівникам під час розробки концепції врахувати  їхні побажання. З того часу активісти взялися до роботи, а  муніципальні газети  - до детальних «роз’яснень» броварчанам того, чого не бачили і не чули. Тож прочитавши «новини» про бібліотеку, працівники не на жарт запанікували.

[caption id=”attachment_51347” align=”aligncenter” width=”600”] Світлана Степанова[/caption]

«Нетреба нам нічого відкривати, ми прекрасно працюємо в тому форматі, в якому і працювали. У нас є читальна та комп’ютерна зали,  Wi-Fi, стіл буккросингу. У нас є 23 тис 338 примірників книг та періодики, фонди якої щороку поповнюються завдяки державній програмі «Українська книга», міськрада виділяє кошти на підписку 7 газет і 7 журналів. Працівники виконують свої норми, молодь у бібліотеку ходить…», - хвилюючись розповідає завідуюча та демонструє «відвідуваність» бібліотеки - щоденники абонементу юнацької та дорослої кафедр за 2015 рік.

[caption id=”attachment_51350” align=”aligncenter” width=”600”] Володимир, 28 років: «Електронної книги не сприймаю. Отримую задоволення, коли тримаю в руках паперову».[/caption]

«Наприклад, за 3 січня  абонемент відвідало 15 осіб молоді,-  каже завідуюча, - а  в читальній залі цього ж дня було 5 осіб.  Для порівняння: 4 січня 2016 року абонемент відвідало 49 броварчан старшого віку та 15 – молодих. Узагалі в  минулому році зареєструвалося 3700 користувачів. Із них  - 993 особи – молодь». Звичайно, на 100-тисячне місто – це мізерно, зізнається Степанова, та  бібліотекарі всіляко намагаються залучити читачів.

[caption id=”attachment_51357” align=”aligncenter” width=”600”] Володимир Трохимович: «Коли з газети дізнався, що на міську бібліотеку зазіхають, то вирішив з районної бібліотеки перевестися сюди”.[/caption]

[caption id=”attachment_51367” align=”aligncenter” width=”600”] Читальна зала. Микола новини дізнається із газет, адже Інтернету вдома не має[/caption]

Способи залучення читачів, або Більше 20 не збиратися!

Наймасовішими заходами в бібліотеці є тематичні виставки  та літературні години, яких, за словами завідуючої, «норма» - 4-5 на рік. Те, що виставки бачить  обмежене коло людей, Світлана Степанова пояснює специфікою роботи бібліотеки, адже це не музей, щоб відвідувачів запрошувати.

[caption id=”attachment_51352” align=”aligncenter” width=”600”] Тематична виставка[/caption]

При бажанні про діяльність виставок броварчани можуть дізнатися із інформації на сайті відділу культури, пояснює завідуюча. І додає:  сама по собі бібліотека зустрічей ніяких не організовує, для цього є інші активісти: «Минулого року спільно з молоддю «ДемАльянс» ми провели 3 творчі зустрічі з сучасними письменниками:  Іриною Ігнатенко, Владиславом Івченком, Олексієм Геращенком. І нам цих заходів достатньо – норму ми виконали». А ще допомагає бібліотеці виконувати «норму» літературна вітальня «Дивосвіт», члени якої проводять літературні години до річниць тих чи інших поетів/письменників. 20  присутніх броварчан  на таких заходах – великий прогрес, каже завідуюча, бо бібліотека – це ж не клуб і на «масовість» не розрахована.

[caption id=”attachment_51348” align=”aligncenter” width=”600”] Зала, яку активісти “ДемАльянсу” розглядають під “вільний простір”[/caption]

До речі, донедавна  у великій залі розташовувалася саме читальна зала, яка може вмістити щонайменше сотню осіб.

«Це культурний заклад, а не книгозбірня!»

«Про закриття чи знищення бібліотеки мова ніколи не йшла і не йде, - пояснює депутат Олег Берестовий. – І про кафе, яке працюватиме до 12 ночі - це вигадки затятих противників чогось нового. Вперше це прозвучало в статті газети «Громадський ревізор», хоча  коментарів я їм  не давав. Взагалі активно зайнятися темою центральної бібліотеки мене спонукали слова міського голови та голів фракцій на одній із підготовчих зустрічей до першої сесії нового скликання. Тоді звучали тези нерентабельності та непопулярності бібліотек міста. Я запропонував ідею розширення їхніх функцій, і на  прохання міського голови надати пропозиції, ми й почали працювати».

[caption id=”attachment_51385” align=”aligncenter” width=”600”] Олег Берестовий[/caption]

Як розповів Олег, команда, котра працює над проектом на волонтерських засадах, складається з громадських активістів, професійних дизайнерів, які працювали над відкриттям «вільних просторів» у Києві. Нещодавно долучилися фахівці з Першої Львівської медіатеки. Стимулом реорганізувати міську бібліотеку став приклад успішної реалізації схожого задуму в міських бібліотеках Львова, Києва, Стокгольма.

[caption id=”attachment_51365” align=”aligncenter” width=”600”] Антикафе у Києві[/caption]

[caption id=”attachment_51364” align=”aligncenter” width=”600”] “Вільний простір” у Львові[/caption]

Як розповідає  депутат, читальні зали цих бібліотек стали справжніми культурними центрами для своїх міст, осередками неформальної освіти, простором для спілкування та об’єднання людей різних вікових категорій та інтересів. Такий простір для Броварів також є конче необхідним, каже Берестовий. Наразі проект на етапі розробленої концепції, вивчення громадської думки_._

«Експерти з Львівської медіатеки допомагають нам розробити положення про новий структурний підрозділ міської бібліотеки, який дозволить офіційно функціонувати проекту на базі центральної бібліотеки», - ділиться депутат результатами проробленої роботи. Враховуючи побажання керівництва бібліотеки, активісти працюють над тим, як зробити  заклад  більш популярним та привабливим  для броварчан.

[caption id=”attachment_51358” align=”aligncenter” width=”600”] Одна з найстарших читачок міської бібліотеки Наталія Іовенко наводить низку аргументів, при яких закрити і “переробити” бібліотеку не вдасться. Один із найвагоміших - протести броварчан.[/caption]

Найперше, що хочуть зробити  - змінити візуальне сприйняття, тобто, інтер’єр, адже, за словами Берестового, «коли переважає “совдепівщина”, письменники чи митці не хочуть приходити… І бібліотекар повинен розуміти, що він існує не для того, щоб виконувати інструкції, плани, накази, а для того, щоб виконувати потреби громади, адже бібліотека – це культурний заклад, а не книгозбірня». Та без узгодження нового проекту колективом бібліотеки ми робити нічого не будемо, каже депутат.

Наразі ідеєю зміни бібліотеки в Броварах зацікавилися бібліотекарі м. Бердичів, які вважають, що бібліотека взагалі має бути  відкритим простором - без читацького залу: людина має читати там, де їй зручно. А бібліотекарі повинні працювати не для того, щоб вберегти книжку, яка має стотисячний тираж, а для того, щоб цю книжку читали. І саме бібліотека має бути тим третім місцем - затишним, цікавим, зручним, куди людина поспішатиме після роботи і  захоче побути там замість дому.

Депутат заспокоює: бібліотека продовжить виконувати свої природні функції, робочі місця та умови праці будуть збережені, а новий інтер’єр та культурні заходи ніяк не заважатимуть існувати  бібліотеці й коворкінгу під одних дахом. І, головне, проект буде для відвідувачів безкоштовним. Це допоможе залучити нових читачів, що дозволить думати про відкриття у місті філіалів бібліотек.

Культура міста починається з бібліотек

Практика  інших міст підказує: щоб розвивалася культура, варто розпочинати з розвитку мережі бібліотек та їх філій. На жаль, у Броварах так і не створено єдиної бібліотечної системи, так як, наприклад, у Житомирі, Борисполі, Славутичі, Білій Церкві. Також не відкрито жодної філії, хоча, враховуючи кількість населення, їх у Броварах має бути щонайменше 8.

Мало хто знає, що в нашому місті - 7 бібліотек, кожна з яких живе своїм окремим життям: міська бібліотека для дорослих, міська бібліотека для дітей, районна бібліотека та 4 профспілкові. Профспілкова бібліотека Броварської ЦРЛ, яка налічує 4 312 примірників, єдина, що функціонує повноцінно. Усього кілька днів на тиждень працює профспілкова бібліотека публічного акціонерного ТОВ «Софія- мода» (трикотажна фабрика). У ній, за інформацією Світлани Степанової, 5 848 примірників. Фонд бібліотеки заводу пластмас, а це -  12, 5 тис примірників, стоїть мертвим вантажем, адже структурний підрозділ закладу культури не працює. Ще гірша ситуація з профспілковою бібліотекою заводу порошкової металургії.  28.02. 2014 року було проведено інвентаризацію і бібліотеку закрили.  Доля 9 315 примірників - невідома. Тож і не дивно, що на сесії після звіту начальниці відділу культури Наталії Багмут, депутати «Демократичного Альянсу» та «Самопомочі» виступили з критикою роботи відділу культури, робота якого обмежується практично тільки заходами, спрямовані на надто вузькі цільові групи та не цікаві більшості броварчан.

«Понад рік прогресивна молодь Броварів добивається створення антикафе в нашому місці, - написала на своїй сторінці у Фейсбук депутат міськради від  партії «ДемАльянс» Аліна Дяченко. -  І  хоча в МКЦ «Прометей» після виселення скандального нічного клубу «Мюзік Хол», власником якого був  син начальниці відділу культури Роман Багмут, є приміщення на 200 кв.м, та впливова мама протидіє тому, щоб його використали під культурні потреби громади. Тож молодь звернула увагу на міську бібліотеку, де також є гарні умови для створення «вільного простору». Для формату антикафе краще підходить приміщення колишнього “МюзікХолу”, тому на базі бібліотеки доречніше зробити інформаційно-культурний центр, де будуть проходити сучасні та інноваційні заходи нашого міста. Наша мета - спонукати броварчан до саморозвитку, пропонувати їм події якісно нового рівня, ну і згуртовувати громаду в цілому, налагоджувати комунікацію та взаємодію”__.

Відстояти свою територію

Те, що працівники бібліотеки всіляко намагаються відстояти свою територію – не дивно, адже вже не вперше депутати зазіхають на просторе приміщення, розташоване в центрі міста. За офіційними даними, начальниця відділу культури  Наталія Багмут за часів членства в Партії регіонів наполегливо просувала  ідею зробити в бібліотеці тренажерну залу. Тоді бібліотеку працівникам удалося відстояти дивом, тож тепер вони бояться повторення історії. До всього, є показовою і доля іншої бібліотеки, що була на Торгмаші в нинішньому клубі «Сотка». Кажуть, у 90-х роках туди також  «доклали рук» місцеві  чиновники. А щоб депутати усіх рівнів не зазіхали на бібліотеку, завідуюча  апелює до розпорядження КОДА «Про недопущення ліквідації структурних підрозділів, які відповідають за реалізацію політики у галузі культури», видане за дорученням Міністерства культури України від 07.12.2015 р.

Та чомусь не озвучує в документі не менш важливої інформації: робота підрозділів у галузі культури має бути спрямована на «активне залучення молоді до різних жанрів та видів мистецтва, духовного та культурного становлення громадян засобами національно-культурної спадщини…». Тож наразі відстоювання території бібліотеки демократична молодь міста розцінює як не бажання її працівників змінюватися і йти вперед за вимогами часу. Окрім того, «хтось» дуже зацікавлений в тому, щоб дискредитувати молоді прогресивні сили, натравити на них броварчан, і у такий спосіб блокувати будь-які спроби модернізувати  броварську культуру.

Фото - автора та з Інтернету