Працівників Броварської центральної районної лікарні хочуть виселити із гуртожитку, у якому вони проживають вже близько 20-ти років, - повідомляє «5 канал». У лікарні, на балансі якої перебуває будинок по вул. Шевченка, 12-А, зауважують, що виселяють лише за рішенням суду  - тих, хто має інше помешкання. Епопея триває вже не перший рік. Лікарі не можуть приватизувати своє житло через недосконалість законодавства та брак грошей у бюджеті.

«Ольга Сивуха лікарського стажу напрацювала на 22 роки. Ще у 1988-му її із сім’єю поселили в гуртожитку для працівників лікарні. Кілька років тому стала сільським головою у районі. Та й посада, й житло повинно було за нею залишитися. Але цьогорічний День медика зустрічає без помешкання.»

[caption id=”attachment_18653” align=”aligncenter” width=”400”]31231639 Ольга Сивуха[/caption]

Як повідомляє Ольга, на сьогодні вона тимчасово проживає в гуртожитку, однак не зареєстрована там та не має прав власності на своє житло.

Ті, кого виселили або намагаються виселити, об’єдналися в ініціативну групу. Кажуть, що з гуртожитку їх «виживає» керівництво лікарні. Однак, у головного лікаря Валентина Багнюка свої аргументи: виселяє не він, а суд. Та й серед обурених медиків, за його словами, є недобросовісні мешканці, які мають інше житло.

[caption id=”attachment_18655” align=”aligncenter” width=”351”]2119_main Валентин Багнюк[/caption]

За словами депутата Броварської міської ради та юристки Ганни Брусенської, у законодавстві відсутнє чітке трактування, в яких саме випадках мають право відселяти з гуртожитка, якщо людина має інше помешкання.

[caption id=”attachment_18654” align=”aligncenter” width=”560”]Image000181 Ганна Брусенська[/caption]

Отож, як розповіла лікарка Марія Єрмолаєва, її «інше житло», на яке посилається керівництво лікарні, - напівзруйнований недобудований приватний будинок, не придатний для проживання. Однак, і вона потрапила в когорту претендентів на відселення.

«Гуртожитське помешкання лікарі мали би приватизувати. Згідно із законом, на приміщення гуртожитка по всій Україні можна отримати право власності. Та цю будівлю, каже головлікар, під приватизацію віддати не може.»

За словами Багнюка, щоб віддати на приватизацію це приміщення, потрібно витратити півмільйона гривень – необхідно зробити капітальний ремонт, поставити лічильники на воду, світло тощо, потрібно замінити електропроводку та багато іншого.

Ще одна колізія – приміщення перебуває у спільній власності району та міста. Такі гуртожитки приватизації не підлягають. За словами міського голови Ігоря Сапожка, проблему намагаються вирішити компромісом – поставити окремі лічильники та приватизувати частину гуртожитку (лише житлові помешкання).

[caption id=”attachment_15703” align=”aligncenter” width=”540”]Сапожко Ігор Васильович Ігор Сапожко[/caption]

Утім, коли це буде можливо, міський голова не уточнює. А термін програми приватизації обмежений. «Програма розрахована на 2012 – 2015 роки… Картина дуже плачевна… тому, що на сьогоднішній день ні міський бюджет, ні з державного бюджету в гуртожитки, на жаль, не закладено жодної копійки,» - констатує Микола Палаш, член комітету захисту мешканців гуртожитків України.

Поки лататимуть законодавчі та бюджетні дірки, програма може закінчитися, і лікарі бояться так і залишитися без даху над головою.

У той самий час, поки медики боряться за право власності, молодим спеціалістам теж діватись нема куди. На одне місце у цьому гуртожитку стоїть черга - 48 лікарів.