Письменник-сатирик Владислав Івченко відкрив сезон літературних зустрічей у Броварах

«Те, що я став письменником, у стосунках з дівчатами мені нічим не допомогло, але мені це настільки сподобалося, що це було вже неважливо», - український письменник Владислав Івченко, відомий своїми історичними ретро-детективами та тонким почуттям гумору, завітав до Броварів з книжковою презентацією на запрошення «Молоді Демократичного Альянсу». Минулої суботи в міській бібліотеці стартував сезон літературних зустрічей з майстрами слова, а сучасна українська література вихором увірвалася до Броварів.

Зустріч з «найбільшим українським письменником» відбулася в рамках броварської освітньо-мотиваційної платформи «Brain Event». Основною метою проекту, як зазначила активістка молодіжної організації Ольга Лещик, є вмотивувати броварчан діяти, втілювати свої ідеї та переймати досвід в успішних людей.

Давно в Броварах не було «живих» зустрічей з письменниками у такому форматі. І хоч суботній день передбачає сезонні роботи десь на дачі або відпочинок на дивані перед телевізором, знайшлися все ж ті, хто запланував присвятити свій вихідний літературі. Загалом зібралося ні багато, ні мало - близько двох десятків охочих “доторкнутись до прекрасного”.

Обрана локація зустрічі - читальна зала - навіювала «бібліотечний настрій», навіть реєстрація учасників проходила пошепки, втім така атмосфера вмить розвіялась, як тільки розпочалася презентація й слово взяв редактор видавництва «Темпора» - Олександр Стукало.

«Бровари недалеко від Києва, але до київської культури місто добирається рідко, тому що до них майже ніхто не приїжджає. Вони все чекають Карпу, а вона хоче грошей. Івченко грошей не хоче, він не гордий. Він бородатий, майже як Карпа, але круче й товстіше. І читати можна довше», - приблизно таким вступом почалася презентація й аудиторія, не стримуючи сміху, автоматично налаштувалася на іронічну хвилю.

Владислав Івченко приїхав на зустріч не лише з результатами своєї творчості: романами «Найкращий сищик імперії на Великій війні» та «Найкращий сищик і падіння імперії» про пригоди Івана Карповича Підіпригори - людини та пароплава, а й з багажем жартів й позитивних емоцій.

Тож коли на запитання, скільки часу ви писали вашу книжку, Владислав здалеку почав розповідати про «пагубні традиції садіння картоплі на Сумщині», звідки, власне, родом письменник, всім стало зрозуміло, що час не буде витрачений дарма.

Усе ж, за підрахунками автора, перша книжка була написана десь за півтора року, враховуючи аграрні перепони на шляху письменника. Інші дві книжки пішли швидше, бо писалися, за словами Владислава, в надзвичайному запалі та ще й на письменницькій стипендії. Видання автора виходять кількатисячним тиражем і миттєво розпродаються. Сюжетно вони абсолютно самостійні, втім їх об’єднує часовий вимір і головний герой, та й після прочитання однієї частини вже кортить дізнатися, які пригоди чекають на Карповича далі.

Презентація з самого початку не була схожа на нудну лекція письменника-відлюдника й перетворилася на цікаву, насичену розмову в форматі запитання-відповіді. У такому симбіозі учасників та письменника було порушено багато тем, часом гострих, але разом з тим про буденність, і про життя. Говорили про перші літературні враження та вподобання письменника, зачепили питання про сучасну освіту. Так, наприклад, Владислав Івченко найменше би хотів, аби діти, якщо так складеться в майбутньому, читали його твори з примусу, бо так закладено програмою. “Головне в читанні – задоволення”,  - каже письменник.

«Надихає те, що люди отримуватимуть задоволення від того, що ти пишеш. «Зуд письменника» - це той стан, коли виникає якась ідея, з якою конче треба поділитися. Так і у мене. Це дуже мотивує», - ділиться з броварчанами письменник своїм джерелом натхнення. Після реалізації ще одного проекту – двох книжок про Майдан і війну  -  письменник планує приступити до продовження пригод Карповича, бо вже надто скучив за своїм героєм, зізнається Владислав.

Сам письменник під час написання книжок ставить перед собою завдання розвеселити людину:  «Це амбітніша ціль. І це важче зробити, хоча сам люблю пустить сльозу, поплакати, це в мене з дитинства, така мелодраматична лінія мене досі не відпускає», - знову іронічно відказує Владислав.

Враження від спілкування було настільки приємне й легке, що вже під закінчення зустрічі у багатьох присутніх виникло бажання не лише чимдуж насолодитися щойно придбаним  чтивом, а й продовжити зустріч в затишному місці за келихом «не води».

Після презентації усі присутні мали змогу придбати примірники книжок та підписати їх у письменника. Ну а потім, як годиться для такого роду зустрічей – зробили групове фото.

Організатори зустрічі - активісти «Молоді ДемАльянсу» - не залишилися в боргу перед бібліотекою, що відчинила двері, як не дивно звучить - літературі, й принагідно взяли участь в акції «Подаруй книжку бібліотеці». Тож тепер два романи Владислава Івченка займуть свою нішу на полицях броварської бібліотеки й усі охочі зможуть прочитати книжки.

Ця презентація, за словами організаторів, лише відкрила марафон творчих зустрічей. Наступним літературним візитом буде презентація книжки української дослідниці та етнографа Ірини Ігнатенко «Жіноче тіло у традиційній культурі українців», яка запланована на наступну суботу, 30 травня.

Нагадаємо, що освітньо-мотиваційний проект “Brain Event” стартував у Броварах минулого місяця проведенням Школи громадського активіста. На цьому освітньому заході учасникам розповідали про «внутрішню кухню» броварської влади, вчили проводити адвокаційні, лобістські та протестні кампанії, громадські акції та проекти. Координують цей проект активісти молодіжної громадської організації “Молодь Демократичного Альянсу”.

Фото - Микола Кожемяко