Незалежно від релігійних вподобань, багато сімей до великоднього столу готують або купують смачні паски та фарбують прості яйця-крашанки. Та є ще один із важливих елементів Великодня - писанки, вид мистецтва, поширений в багатьох країнах світу. “Маєш право знати” перед великодніми святами вирішило поспілкуватися зі звичайними броварчанами, які не є майстрами писанкарства, аби показати, що творити красу може кожен. Для цього потрібні лише яйця, фарба (або оцет), свічка (воскова чи парафінова) та писачок (інструмент для нанесення воску).

Олександр Редчук — не лише майстер на всі руки, а ще й просто цікава та ерудована людина. Ще в 2011 році він показав як можна зробити писачок своїми руками. Ми завітали в гості до сім’ї Редчуків, аби у Олександра та його дружини Олени розпитати про традицію “писанкування” в їхній родині.

В наш час писачок легко придбати, а можна й зробити. Якось, коли діти були малі, “раптом трапився” Великдень, до мене прибігають, мовляв, будемо робити писанки, треба інструмент! Я, як правильний батько, в такій ситуації мав два варіанти — або піти поночі шукати магазин із писачками, або зробити самому. Робив із того, що було під рукою.

Резервуар для воску зігнув з металу з-під дискети. От недавно пробував повторити — не вийшло, бо дуже жорсткий матеріал, а тоді ж треба було, “з переляку” все зігнулось як треба (сміється). Найкраще для цього використовувати листові мідь і латунь — метал м’який і добре тримає тепло.

Взагалі у писачка є родич — чантинг. Цей інструмент прийшов до нас з Індії, і був розповсюджений там далі на схід. Принцип той самий, що і в писачках, тільки у чантинга більший резервуар для воску і розплавленим воском малюють не яйця, а по тканині, яку потім вимочують у фарбі.

У писачка отвір, звідки ллється віск, може бути як більший, так і зовсім маленький. Відповідно, можна малювати по шкаралупі як товстими, так і дуже тоненькими лініями. Писанки, як і вишиванки, в різних регіонах України мали свої традиційні символи і стиль писання. Так, чим далі на схід, тим візерунки більш крупні, схожі на мазки, а чим далі на захід, тим орнамент стає все дрібніший і витонченіший — настільки тонкі лінії, що й дивуєшся, як вони таке дрібне малюють.

Я народився і виріс в с. Опішня. В моєму дитинстві писанкарство було не розповсюджене, адже це ті роки, коли всі українські традиції активно викорінювались. На ті ж різдвяні свята було суворо заборонено ходити щедрувати-колядувати. А вчителі чергували на вулицях, аби ловити порушників. Правда, вони чергували “із заплющеними очима”, бо це ж село, всі всіх знали, нам, дітлахам, боятися особливо нічого було.

А на Великдень традиційно фарбували крашанки та пекли на всіх паски: для себе — в “маленьких” 8-літрових відрах, для друзів і родичів — в трилітрових консервних банках з-під томатної пасти. Досі пам’ятаю смак тих пасок, вони місяць могли стояти і не сохнути!

В нашій родині, поки діти були маленькі, ми малювали писанки. У нас сім’я атеїстів, тож це дійство не має релігійного підтексту, так само як і щедрування чи колядування. Це більше любов до українських народних традицій та декоративно-прикладного мистецтва.

Прості писанки робити не складно. Спочатку робимо на білому яйці олівцем помітки, де має бути білий колір. Всю цю площу зафарбовуємо розплавленим воском за допомогою свічки і писачка. Відповідно всі інші ділянки, не покриті воском, будуть пофарбовані. Діставши яйце із фарби, треба почекати поки воно висохне і можна далі робити візерунки писачком. В нашому випадку вони будуть червоного кольору. Після цього занурюємо яйце в синю фарбу, і те, що не було вкрите воском, матиме фіолетовий колір. Так, комбінуючи різні фарби, можна отримати різні результати на писанках.

Після того, як бажаний орнамент нанесений і яйце висохло після останнього занурення у фарбу, можна зняти зайвий віск, розігріваючи його над свічкою і витираючи сухою серветкою.

Також ми завітали до родини Закревських — мама Оксана з татом Юрієм були засновниками волонтерського руху “Кухарська сотня броварчан” і тривалий час готували смачні набори хлопцям в зону АТО. Крім волонтерської діяльності, Оксана з дочкою Дашею вже кілька років захоплені писанкою, як видом мистецтва. За словами Оксани, вони зовсім не професіонали в цій справі, а просто любителі, які дуже поважають писанкарство і час від часу, якщо є натхнення, творять писанки.

Коли дочці Даші було ще років 8, ми пішли в школу творчості до вчительки Надії Михайлівни. У них там все було — і малювання, і ліплення. Коли час прийшов писати писанки, викладач попередила, що так як робота зі свічкою, потрібна присутність батьків, аби допомогти наглядати за дітьми.

Виявилось, що дочка в мене дуже самостійна і в неї все добре виходило робити. Та мене ця справа теж дуже захопила — перші два роки ходили разом. Бувало так, що дочка не ходила, а я ходила (сміється).

Років в 10 Даша від Броварів їздила в Київський будинок творчості на змагання з писанкарства. Виборола там перше місце, за що отримала цікаву книгу “Писанкова абетка”. В тому числі і з цієї книги я беру візерунки, які наношу на яйця, адже сама ніколи не придумую малюнок, бо не художник.

Надія Михайлівна розповідала, що писанки можна розмальовувати аж до Трійці. Але у нас ця справа добре йшла до Великодня, а потім вже не хотілось.

Зовсім маленькі діти можуть робити крапанки — коли воском роблять на яйці краплинки, а потім фарбують різними кольорами. Воно не складно і виходить гарно. Це можна робити як і писачком, так і просто свічкою капати на яйце.

[caption id=”attachment_68691” align=”aligncenter” width=”600”] Крапанки[/caption]

Можна робити дряпанку — коли яйце зафарбовують у темний колір, а потім гострим предметом видряпують візерунок. Надія Михайлівна нам подарувала одне таке яйце, але ми цю техніку не пробували.

[caption id=”attachment_68690” align=”aligncenter” width=”600”] Дряпанка[/caption]

Ще можна яйце витравлювати — принцип такий же як і з фарбами (коли воском наносяться малюнки). Але тут треба брати дуже темне яйце і після нанесення візерунка, класти його в оцет, аби шкаралупа ставала світлішою. І так кілька разів. Тільки тут треба бути обережним, бо з кожним зануренням в оцет — непокриті воском стінки яйця стають тоншими.

Цей варіант також хороший для початківців і дітей, так як з оцтом можливо трохи простіше працювати ніж з фарбами. Головне — спробувати, і ця справа обов’язково вас захопить!

Фото - Світлана Яцив