"Розділити сміття у головах": у Броварах школярів навчають, як і навіщо сортувати відходи

Протягом кількох місяців у броварських навчальних закладах тривають незвичні екологічні заходи — за ініціативи броварського підприємства, яке займається переробкою сміття, школярам розповідають про користь сортування сміття. Журналіст «Маєш право знати» побував на такій виховній годину в одній з броварських шкіл та дізнався багато цікавої та корисної інформації, яка стане у пригоді не лише дітям, а й дорослим.

Через три роки Броварам не буде куди вивозити сміття

Основне завдання таких “уроків” - донести до учнів інформацію про те, що сміття природним шляхом розкладається дуже багато років, а доки розкладається — забруднює ґрунт, води, атмосферу. Чим власне й небезпечні сміттєві звалища. Але не менш важливо, розповідають організатори, поінформувати молодь, що сміття може мати «друге життя», тобто його можна перероблювати і робити корисні речі — майже все, що нас оточує, має потенціал для вторинної переробки. І першим кроком вторинної переробки є роздільний збір відходів — паперові окремо, залишки їжі окремо, скло, пластик, металеві банки тощо.

Фрагмент відео, яке демонструється школярам

Під час виховних бесід, які проводить екологічно свідома активістка Анна Хмуренко, можна почути чимало цікавої і водночас невтішної інформації, яка стосується Броварів та її мешканців. Наприклад, пораховано, що в середньому за рік кожен броварчанин (а населення міста складає більше 100 тисяч осіб) викидає у смітники близько 360 кг. І якщо це сміття за рік від усіх мешканців рівномірно розподілити по місту, його прошарок складе 10 см.

Анна розповідає, що Бровари сьогодні обслуговують два полігони — «Регіон-2001» (село Димитрове) та «Десна». Але перший полігон («Регіон-2001») вже починає відмовлятися від прийому сміття, оскільки дуже велика площа вже заповнена відходами (приблизно 10-11 га), а з другим полігоном («Десна») така ситуація може відбутися у найближчі п’ять років. Цілком ймовірно, що вже через три-п’ять років сміття просто не буде куди вивозити, а спалювати його просто немає можливості.

Вражають і терміни природного розкладання побутових відходів.

Наприклад, скла — більше 1000 років, виробів з пластмас та гуми — більше 100 років, консервних бляшанок — більше 80 років, поліетиленових пакетів — більше  200 років, недопалків — до 5 років, паперу — до 2-х. Тобто, якщо навіть закопувати сміття в землю, розклад його відбудеться, цілком ймовірно, через кілька століть.

Ось тут і приходять на допомогу сміттєпереробні заводи. Зі сміття, виявляється, можна добувати пальне для автомобілів, електроенергію, з металобрухту — нові металеві вироби, зі шкіри — матеріал для дрібних виробів, а також мінеральні добрива, з паперу — різного роду пакувальний матеріал та туалетний папір і т.д.

Виховна година, звичайно, це корисна річ. Добре, якщо така інформація відкладеться в головах учнів і ті готові відразу ж втілювати корисний для захисту природи задум у життя. Але справи з реалізацією цієї програми з боку тих служб, які це сміття приймають, — не досить втішні і сильно різняться від західноєвропейських країн.

Ось як, наприклад, проблему сортування сміття вирішили у Німеччині:

Як розповідає Анна Хмуренко, на сьогодні броварське підприємство по утилізації та переробці відходів «Бровари-Вторма» втілює задумане в реальність, ставлячи спеціальні контейнери для окремих видів відходів — плівки, пластику, макулатури. Виготовлення та встановлення одного контейнеру обходиться на сьогодні у 5 000 грн. Такі контейнери встановлюються зі спеціальними наклейками, на яких зазначається інформація — якого роду сміття потрібно складати саме в цей контейнер.

Однак, поки що розміщення контейнерів масовим явищем у Броварах не стала. Комунальні служби користуються сміттєбаками, куди скидається «усе». Окремі, характерні баки для окремих видів сміття є не всюди, а якщо й з’являються, то люди, не розбираючись, кидають туди все підряд.  Тобто на сьогодні у нашому місті ця ланка поки що випадає із ланцюга роздільного збору відходів.

Втім, як пояснюють організатори екологічних уроків, найголовніше на сьогодні, як кажуть, розділити сміття в головах суспільства. Поки що лекції у школах проводяться для старшокласників (і вже на сьогодні уроків прослухало близько 400 школярів). З наступного навчального року такі виховні уроки вони планують робити, починаючи з першого класу. І не тільки уроки — багато чого цікавого, із змаганнями на рівні шкіл, але поки що усі плани організатори навчання не розкривають.

Розділити сміття в головах

Плоди такі уроки вже дають. Наприклад, після першого учні старших класів ЗОШ №5 попросили поставити біля школи контейнери для роздільного збору сміття. До того ж, інші підприємства по утилізації відходів самі вивчають ситуацію, де ставити контейнери для окремих видів сміття.

Дуже важливим є те, що знаючи і розуміючи користь роздільного збору, люди можуть скидати своє сміття в загальні контейнери, але посортоване по пакетах, адже на загальних звалищах його легше потім розсортувати і відправити на переробку.

Наприклад, якщо поставити людей сортувати загальні сміттєзвалища, то з перемішаного сміття можна відсортувати лише 5% вторинної сировини, яка піде на переробку, якщо ж сміття буде від самого початку посортоване по пакетах, то такий відсоток може скласти до 100! Різниця відчутна, чи не так? - риторично запитують школярів.

У компанії «Бровари-Вторма» переконані, що людину потрібно навчати не тоді, коли вона вже доросла, а змалечку: зі школи, а краще із дитсадка. Тоді, впевнені організатори, в головах підростаючого покоління буде закладено — сміття потрібно сортувати.

Прикладом такого підходу є практика Південної Кореї:

Успішність проекту по роздільному збору відходів залежить в першу чергу від самих броварчан, які мають розуміти, що від того, як кожен буде сортувати сміття у себе вдома сьогодні, залежить, яким навколишнє середовище буде завтра. Однак, окрім підприємців та мешканців, і міська влада має створити відповідні умови для сортування, вивезення, переробки та захоронення відходів.

Фото - Світлана Яцив та з власного архіву Анни Хмуренко