Сергій Іллюхін: “Громадський актив у більшості своїй “злився” під Сапожка або показав свою недієздатність”

У Броварську міську раду зайшли нові депутати: замість Аліни Дяченко до складу фракції “ДемАльянс” долучився Сергій Іллюхін, а місце Андрія Василенка (“Самопоміч”) в сесійній залі зайняла Людмила Кулініч. Обидва депутати не виникли з нізвідки, обидва мають довгу історію активізму та досвід роботи в громадських та політичних організаціях, виконання обов’язків помічника депутата. Вже дві сесії – позачергову і чергову – вони виконують свої обов’язки депутата та є повноправними учасниками політичного процесу в місті. Своїми думками та враженнями з нами поділився депутат Сергій Іллюхін.

– Сергію, з якими проектами Ви прийшли у міську раду, в якому напрямку будете працювати?

– Перший проект, за який я взявся, – це спрощення або навіть повне усунення депутатських актів. Досвід діяльності моїх колег показує, що складання депутатських актів поглинає надзвичайно багато часу депутатів. При цьому ця непотрібна бюрократична процедура завдає багато клопоту і самим виборцям, оскільки міські соціальні служби вимагають їх надзвичайно часто. Самі ж правові підстави вимагання та складання депутатських актів є дуже сумнівними. Моя мета – спростити цю процедуру, виділити у ієрархії виконавчого комітету відповідальний відділ або особу, які будуть займатись складанням актів органів місцевого самоврядування. Це значно спростить як життя виборців, так і депутатів. З цією метою мною вже надіслані відповідні звернення до броварського міського голови, а також до міських рад Вінниці, Львова, Чернігова та Києва, аби вивчити їх досвід (у цих містах відсутній механізм депутатських актів, вони впровадили інші механізми).

Також долучатимусь до основних тем ДемАльянсу – прозорість, відкритість та підзвітність влади міста, боротьба з порушеннями у містобудівній діяльності, реагування на гострі проблеми виборців.

– Які враження від депутатства, після багатьох років у ролі активіста?

– Нічого особливого і нового. За роботою ради і депутатів я слідкував дуже активно, тому все дуже очікувано. Різниця відчувається хіба що у відношенні держслужбовців до активіста або депутата, оскільки депутат має ряд додаткових інструментів та прав (як, скажімо, право невідкладного прийому), які не дозволяють чиновнику легко “відмахнутись” від депутата.

– Які враження від вчорашньої сесії? За що голосували, а проти чого?

– Враження від сесії не дуже приємні. Змушений визнати, що слова “укропівця” Білоконя, про те, що депутати “притерлися” і за всі рішення голосують по 30-31 голосів, які спочатку мене дуже вразили, є правдою. Дуже дивують колеги по опозиційним фракціям, які голосують за земельні питання “в цілому”, незважаючи на те, що в них присутні деякі відверто корупційні підпункти.

Напевно, найважливішим із сьогоднішніх рішень для нас є ухвалення рішення про використання порталу “Відкритий бюджет”, яка сприятиме залученню громадян до контролю за витрачанням коштів міського бюджету. Прикро, що рішення про електронні петиції знову відклали через порушення процедури. Плануємо ухвалити на наступній сесії.

На сесії я гостро розкритикував діяльність міського осередку товариства “Червоного хреста” за політичну заангажованість та регулярну участь у передвиборому підкупі виборців. Також наша команда традиційно виступає проти будь-яких додаткових рішень, які Ігор Сапожко дуже любить виносити на сесії без належного обговорення.

– Хто у вас в фракції наразі є головою замість Аліни Дяченко? Чи відбулися якісь зміни після того, як осередок полишила пані Дяченко? Спад-підйом роботи?

– Офіційних змін ще не відбулось, виконує обов’язки голови фракції Олег Берестовий. На даний час у політичній роботі у нас спостерігається певний спад, в той же час продовжують активно розвиватись громадські освітні проекти, підтримуємо громадські ініціативи.

– Ваші думки про політичний процес у місті та його перспективи?

– З цією міською радою жодних змін або реформ очікувати не варто: під страхом руйнування старої, звичної системи цінностей міський голова жорстко сконсолідував всю повноту влади у своїх руках і не має жодних намірів щось змінювати. Однак більше мене хвилює той факт, що громадський актив, який поступово формувався у місті з 2010 року і прийшов до влади у 2015 році, у більшості своїй “злився” під Сапожка або просто показав свою недієздатність і неготовність до радикальних змін. Тому якщо до наступних виборів у нашомі місті не з’явиться нове покоління активістів (нехай навіть в різних партіях), то на виборах 2020 року ситуація буде значно гірша.

Фото – Світлана Яцив