• Сьогодні: Четвер, 2 Грудня, 2021

Що би ви відчували, якби жили на вул. Гітлера чи просп. Чикатіла?

Березень08/ 2012
avatar
Дмитро Карпій

Журналіст "Маєш право знати", активіст Громадянського руху "Відсіч", голова комісії Броварської міської ради з питань найменувань та пам'ятних знаків

Команда сайту «МПЗ» може не поділяти погляди авторів та не несе відповідальності за інформацію, опубліковану у розділі «Блоги». Відповідальність за зміст, достовірність фактів, цитат, власних назв та інших відомостей несуть автори текстів, розміщених у розділі «Блоги»

Чи задумувались ви коли-небудь, чиї імена носять вулиці, площі, парки міста, селища чи села, в якому ви живете? Особистості можуть мати найрізноманітнішу біографію і найсуперечливіші історичні внески, але майже ніде у світі ви не зустрінете будь-що, назване на честь вбивць і катів цілих народів. Але не в Україні. Тут і досі існують вулиці під іменами організаторів та виконавців Голодомору. Ще у рамках відзначення Голодомору-геноциду в Україні 1932-33 рр. ми вирішили підтримати ініціативу з перейменування таких вулиць, метою якої є не лише підсилення пам’яті і шани до мільйонів загиблих, а й своєрідна перевірка місцевих влад в Україні “на вшивість”, адже з відповідей на звернення можна робити висновки.

Кожен з вас, громадян України, може написати таке звернення голові свого населеного пункту. Деталі тут – http://vatraunizh.blogspot.com/2011/11/blog-post.html

Скани зверненнь, а також відповідей на них, надсилайте мені – [email protected]

У разі виникнення питань дзвоніть: 093 602 09 66.

А тепер конкретно щодо Броварів

Я, як активіст і громадянин, та одна організація окремо майже одночасно написали й відправили звернення з приводу неприпустимості наявності у Броварах вулиць, названих на честь організаторів та виконавців Голодомору 1932-33 років, щодо яких, між іншим, є рішення суду та укази Президента України. Деталі у зверненні:

Звернення від 21.11.2011

Після цього Міськвинонком Броварів створив комісію “по підготовці пропозицій щодо найменування та перейменування вулиць, провулків, площ, парків міста” (про неіснування цієї комісії раніше свідчить номер протоколу засідання).

Відповідь від 06.12.2011 та копія протоколу засідання Комісії від 05.12.2011 (копія, отримана у громадській приймальні 21.12.2011; офіційна відповідь на пошту так і не надійшла)

Із протоколу чітко видно, що більшість представників комісії прикриваються різноманітними причинами, аби не перейменовувати вулиці. Аргументи щодо проблем із замінами паспортів та документації, а також фінансування заходів із перейменування, смішні, адже відповідна відмітка у паспорті необов’язкова, та й обійдеться вона менш як у 5 гривень. Документи зі старою назвою функціонуватимуть і надалі, оскільки в усіх базах паралельно існуватимуть як попередня, так і нова. Так роблять навмисне, щоб не виникало зайвих проблем.

Рішення комісії:
1. Не підтримувати пропозицію від МО ВМГО “Молодіжний націоналістичний конгрес” та Карпія Д. В. щодо перейменування вулиць Постишева та Чубаря.
2. Доручити Корявому В. М., за його пропозицією, підготувати лист до Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України щодо розроблення методики, яка б спростила процедуру заміни документів мешканців, вулиці яких пропонується перейменувати. Онищенку В. І. зачитати даний лист на засіданні комітету з питань освіти, науки та культури та на засіданні сесії БМР.

Згідно з рішенням комісії було запропоновано цілий ряд дій, які нібито мали зрушити саме питання з мертвого місця. Я написав інформаційний запит, у якому поставив 10 питань, відповідь на які мала бути здійснена, оскільки інформація публічна. Однак, я отримав “відписку”. Зверніть увагу, що така “складна” відповідь з незрозумілих причин готувалась майже місяць, в той час як за законом “Про доступ до публічної інформації” строк – 5 днів.

Інформаційний запит від 16.12.2011 та відповідь на нього від 20.01.2012

Після цього я дізнався про 2 засідання комісії і надіслав відповідні запити на інформацію.

Витяг з протоколу №2 засідання від 24.01.2012 та копія протоколу №3 засідання від 27.01.2012

З протоколу №2 засідання комісії видно, що голові доручено надіслати листи до служб, які причетні до заміни документів, пов’язаних з перейменуванням вулиць.

Засідання від 27.01.2012 напряму не стосується попереднього, однак у ньому загострює увагу саме рішення (скасувати рішення попереднього засідання), що виглядає підозрілим.

Як пояснила мені член комісії пані Овдієнко М. Г., листи до вказаних органів (відповідно до засідання від 24.01.2012) надіслані таки були. Чи надійшли відповіді – очевидно, що так, однак наступне засідання комісії станом на сьогодні не стоїть у порядку денному, що дуже схоже на банальне гальмування процесу.

Хтось може сказати, мовляв, яка різниця, як вулиці називаються. Але тут справа не лише в історичній чи національній пам’яті, а й у елементарній громадянській свідомості. Коли нема пам’яті, історія має властивість повторюватись, а поки у нашій країні виховуються два менталітети, доти буде тло для різноманітних політичних провокацій задля відвернення уваги від соціально-економічних проблем.

  • avatar
    Сергій Іллюхін
    10 років тому

    Гарною і корисною справою займаєтесь, Дмитре!
    А стосовно реакції нашої влади, то я давно помітив: будь-яка ініціатива, яка походить не від них, майже завжди сприймається “в штики”. Добре, що Овдієнко також увійшла до комісії – переконаємо владу, головне не здаватися!

  • avatar
    Таня
    10 років тому

    Со всем уважением  Дмитрий,я считаю что Вам, пожалуй, делать нечего. В нашем обществе хватает куда более серьезных проблем. Лично я, никогда не понимала людей, которых заботят проблемы переименовывания улиц, демонтажа памятников сталинов, ленинов и т.д. Если хорошо покопатся,то добрую четверть названий наших улиц можно переименовывать,потому как их владельцы так или иначе были  замечены в некорректном поведении в отношении Украины.(например,Булгаков, который никогда не скрывал свою нелюбовь к Украине).  В нашей стране даже современные историки по разному трактуют  советскую эпоху с ее пережитками,а учебники по истории порой противоречят друг другу. Живите настоящим, сделайте будущее страны безоблачным и ясным в преспективе для своих детей.А уроки истории помните и делайте выводы (пусть и неприятные). Мир Вам.

    • avatar
      Trydence
      10 років тому

      Свою думку, зокрема і те, чому це важливо, я висловив у статті. А з вами не погоджусь щодо підручників, бо з 91-го вони мало відрізняються одне від одного, принаймні ті, які затверджені МінОсвіти. Звісно, такі проекти як “Історія України” Табачника до уваги не слід брати в принципі.
      І про мою зайнятість прошу не хвилюватися, я встигаю все, а от у вашій доводиться таки сумніватися, якщо ви не розумієте елементарних речей.

      • avatar
        Таня
        10 років тому

        В 17 г.прошлого века, недовольные жизнью люди переименовывали улицы, крушили церкви, расстреляли (вплоть до детей) ненависного “ЦАРЯ-ДУШЕГУБА” и т.д. И что? Не прошло и ста лет,все перевернулось, люди наконец-то поняли,что впадать в любые крайности (либо идолопоклонство с фанатизмом   либо агрессию и ненависть) в своем понимании  к отдельным (давно почившим) персонажам истории это глупо. Важно помнить эти ошибки, не разжигать розни между людьми и не допускать новых кровопролитий. В нашей стране хватает крайностей – националистов,коммунистов,шовинистов и даже рассистов. Любите  Украину.

        • avatar
          Trydence
          10 років тому

           Де тут крайнощі, шановна? Навіть у ліберальній Європі не допускаються подібні речі. Яке кровопролиття може викликати перейменування вулиці? І взагалі, думайте трохи глобальніше.

          • avatar
            Таня
            10 років тому

            Начнете вы  с Постышева, а потом пойдут улицы Лагуновой,Черняховского и других представителей войск “червоних загарбників”. Моя семья понесла потери в 1932-33г.,но почему-то, именно такие люди как вы вызывают у меня стойкое неприятие. Я ставлю их на одну ступень с Постышевым и К. с разницей отклонения по оси в противоположные стороны. А суть между вами остаеться одна. НЕНАВИСТЬ К ИНЫМ…
            P.S. Искренне верю, что ваши начинания не найдут поддержки. Да и сайту уж нет доверия…Любите Украину.

          • avatar
            anonymous
            10 років тому

            здається, психологи таке звуть “ідентифікація з агресором”.

          • avatar
            Andriy Kachor
            10 років тому

            Не буду зараз коментувати суть написаного в матеріалі, одне просте запитання до Тані: чому Ви пишете ”
            Да и сайту уж нет доверия..”? Адже матеріали, опубліковані в розділі “Колонка автора” – це особиста думка автора, яку адміністрація сайту може не розділяти і не нести за неї ні юридичної, ні публічної відповідальності. 
            Ми запрошуємо писати в цьому розділі всіх: і представників влади, і опозиції і всіх інших активних людей. Сайт – це технічна платформа, до технічної платформи не може бути або не бути політичної довіри. Довіра може бути або її не бути до автора, я вважаю. , 

    • avatar
      Alina Dyachenko
      10 років тому

      А я вважаю, що Дмитро займається дуже корисною справою. І я рада, що у нього на це є час. У мене, на жаль, не це часу немає, хоча мене це питання також хвилює. Йдеться про історичну пам’ять, і це набагато важливіша річ, ніж здається на перший погляд. Тому, Дмитре, ви робите корисну справу. Так тримати! 

  • avatar
    Сергій Іллюхін
    10 років тому

    Я трішки пройшовся по інтернету, щоб з’ясувати, які ж затрати та незручності будуть у разі зміни назви вулиць. В принципі головні фінансові затрати: зміна табличок з назвами вулиць. Реєстрацію в паспорті та документи на право власності змінювати не потрібно. Правда, виникає незручність: у випадку купівлі-продажу квартири необхідно буде додатково надавати витяг з рішення міськвиконкому про зміну назви вулиці – витяг надається безкоштовно.

  • avatar
    Михайло
    5 років тому

    вул. Грязнова перейменована в вул. Фортечна, звучить гідно, але російська версія не дуже вдала “Крєпосная”