Ціна броварської безкоштовної медицини для дітей: експеримент з аналізами

Не рідко пацієнти віддячують медикам з власної ініціативи та відповідно до можливостей свого гаманця. Але бувають випадки, коли медики самі “складають” собі ціну – і по суті змушують пацієнтів платити.

До редакції “Маєш право знати” звернувся читач, який так описав ситуацію з “безкоштовною” медициною в Броварській дитячій лікарні: «Хочу звернути увагу на таку ситуацію. Сьогодні з своєю донькою ходив в дитячу поліклініку здавати кров на аналіз. На дверях красувалася об’ява, що в кабінет потрібно заходити з ватою спиртом і медрукавичками. Якщо з собою цього немає, то в коробочку потрібно покласти 10 грн. (при тому, що про це не попереджували). На моє запитання, що за “фігня” – мені відповіли дуже просто: фінансування дитячої поліклініки поклали на плечі батьків, бо держава нічим не забезпечує. Значить, виходить, що держава забезпечує лікарню, дорослу поліклініку, а на дитячу “забила” болт. Мені це здалося банальним “розводом”. Прошу МПЗ дослідити і розповісти про цю ситуацію. Дякую!»

Щоб розібратись у ситуації зі стягненням плати за аналізи в лабораторії Броварської дитячої лікарні, я вирішив по гарячих слідах сходити до медичного закладу на вулиці Кірова, який обслуговує найменших пацієнтів-броварчан. Як і йшлося у вищенаведеному листі – на дверях до входу в приміщення здачі аналізів справді натрапив на об’яву такого змісту:

Вхід до приміщення прийому аналізів Броварської дитячої лікарні

Обов’язкова необов’язковість

Звернувшись до лаборантки за роз’ясенням, що саме мається на увазі у оголошенні адресованому «шановним батькам», та, власне, на підставі чого прийняте рішення «Обов’язково мати при собі гумові рукавички. Спирт та вату – по можливості», конкретної відповіді, як і варто було очікувати, я не отримав. Пані лаборантка рекомендувала звертатися з такими питаннями до головного лікаря, закривши переді мною двері. Так і зробив – зателефонував до головного лікаря Броварської дитячої лікарні Шкуренка Петра Власовича та попросив прокоментувати факт можливого незаконного вимагання грошей за здачу аналізів, а також пояснити “рішення адміністрації”, яким визначено, що при відвідуванні пункту прийому аналізів дитячої лікарні батькам в обов’язковому порядку при собі мати, принаймні, гумові рукавички.

Відповідь Петра Власовича була неочікавоною та вже з перших фраз змусила приборкати мої відчуття “резонансності” даної теми, та все ж. Головний лікар дитячого медичного закладу, з його слів, вперше від мене почув про існування “рішення адміністрації”, про обов’язковість приходити на здачу аналізів зі своїми гумовими рукавичками, будь-якими іншими медичними засобами чи препаратами, але про те, що їх дійсно інколи бракує в роботі лікарні загалом не заперечив, а про якісь “10 гривнів в коробочку” (як пише до нас читач в листі) вірити й чути взагалі не захотів.

Увага, екперимент!

Аби з’ясувати, чи дійсно без гумових рукавичок, вати та спирту або “десятки” в кармані не можливо здати кров на аналізи в Броварській дитячій лікарні – вдався до експерименту. Попередньо домовившись та визначивши план дій з сусідкою-мамочкою – став на годину чоловіком для неї, а для її доньки татом, озброївшись диктофоном та фотоапартом, дружньою “сім’єю” рушили на здачу аналізів в дитячу лікарню. Зайшовши в приміщення здачі аналізів, здивував і обурив той факт, що о’бява про обов’язкову наявність медичних засобів у батьків, незважаючи на розмову з головним лікарем, й далі продовжувала висіти на дверях. Однак, під час нашого візиту, лаборант і словом не обмовився про будь-які рукавички чи 10 гривень за аналізи. Звичайно, один випадок не може бути показовим та претендувати на істину, але все ж приємно.

Підбиваючи підсумок, думаю, ніхто не заперечить, що безкоштовна та якісна медицина в країні, де гарний лікар отримує мізерну зарплатню, є неможливою. Тим часом, зростає кількість людей, які вірять “страшилкам” про тотальну корупцію в медицині. Вони бояться лікарів, які пальцем не поворухнуть, не отримавши належної платні за свої послуги. Інше питання – чи зацікавлені лікарі у пацієнтах, а пацієнти – в лікарях за тієї, відверто викривленої системи, яка склалася внаслідок радянського культивування “безкоштовної” медицини? Лишається сподіватися і вірити, що історії про лікарів-хабарників, якими так люблять лякати пересічного броварчанина – це або вигадки, або винятки з правил.