Вчора о 5-ій ранку мені зателефонували друзі, які, вочевидь, насолоджувались теплом літньої ночі та романтично зустрічали схід сонця, і повідомили тривожну новину - по бульвару Незалежності невідомі здійснили “килимову” розклейку псевдоплакатів з нібито рекламою газети Павла Різаненка. “Плакати” були на більшості вітрин магазинів, аптек, ресторанів та кафе. Зловмисники клеїли плакати прямо на скло. Потім друзі зателефонували знову і повідомили, що масова заклейка вітрин була здійснена і на вул. Грушевського, крім того, плакати було поклеєно ще й на лобові стекла припаркованих блія будинків автомобілів. Можна собі уявити радість водіїв, які вранці віддиратимуть псевдоагітацію зі своїх транспортних засобів, так само “щасливими” будуть і власники магазинів, барів та ресторанів, постраждалих від цього акту “інформаційного вандалізму”.

Прикметно, що ці “псевдоплакати Різаненка” було розклеєно лише на вітринах комерційних закладів та приватних автівках броварчан, а от на зупинках, парканах та стовпах - жодного. І, вочевидь, це не просто не випадковість, а добре спланована операція по дискредитації опозиційного політика, як-то кажуть, у рамках загальної кампанії “чорного піару”. При цьому, за основу у цій “операції” було взято справжній плакат з рекламою газети “Громадський захист Київщини” із зображенням Різаненка, який кілька тижнів тому дійсно був розклеєний по місту, однак дизайнери зловмисників сутєво спотворити його фото та змінили гасла.

[caption id=”attachment_5124” align=”alignleft” width=”216” caption=”Справжній плакат”][/caption]

[caption id=”attachment_5132” align=”alignleft” width=”211” caption=”Псевдоплакат”][/caption]

Схоже, саме ці справжні плакати з рекламою “Грози” й спровокували “інформаційний вандалізм” позаминулої ночі. Вочевидь, когось дуже сильно розлютило, що якась там “Гроза” наважилась порушити його “монополію на зовнішню рекламу” у Броварах. Хто цей монополіст, здогадатись не важко, більше того, маємо чимало підказок…

…Минулого тижня у муніципальній газеті “Броварська панорама” вперше за багато місяців було згадано ім’я Павла Різаненка - депутата Броварської міської ради, який увесь минулий рік намагався розмістити у цьому виданні рекламне оголошення своєї депутатської приймальні на комерційних засадах, однак йому постійно відмовляли, вигадуючи щоразу нові приводи. Зрозуміло, що згаданий він не у позитивному контексті: журналіст під псевдонімом “Андрій Петрів” соромить одіозного депутата за те, що той, мовляв, розклеїв “мало не на всіх зупинках  громадського автотранспорту, дверях багатьох під’їздів, стовпах на вул. Олімпійській власну рекламу”.

“Мабуть, йому байдуже, що обклеєні папером громадські місця спотворюють зовнішній вигляд його рідного міста, суперечать правилам благоустрою. А може, шановний депутат не знає, яких зусиль коштувало комунальникам підготувати до фарбування всі міські зупинки, адже сучасні клеї намертво приклеюють папір і треба добре потрудитися, щоб зняти паперове шмаття?” - обурюється муніципальна “акула пера”, і додає: “Та, швидше за все, пан Різаненко все це знає, просто вирішив заощадити кошти на власній рекламі!” От тільки ці припущення автора “Брами” звучать щонайменше цинічно. Звинувачувати в “економії на рекламі” того, хто цілий рік пропонував чесно і законно розмістити рекламне оголошення у муніципальній газеті, однак отримав відмову, це дуже… послідовно з боку видання.

А особливо “доречно” такі обвинувачення звучать на фоні того, що навіть при всьому бажанні Павло Різаненко або будь-який інший опозиційний діяч у Броварах не зможуть за жодні гроші розмістити свою рекламу на біл-бордах міста, бо є усна вказівка усім власникам рекламних конструкцій Броварів ніякої політичної реклами не розміщувати, за одним винятком.

Хто цей виняток та кому належить монополія на зовнішню рекламу у місті, зрозуміти не важко, подивишись хоча б на те, хто висить на бордах вже не перший місяць, вітаючи броварчан з усіма можливими святами. То ж, схоже, плакати з рекламою газети “Громадський захист Київщини” не так додали роботи комунальникам, як стали неприпустимим викликом монополісту. І так народився план “чорної помсти”…

Спочакту дивним чином справжні плакати із зображенням Різаненка провисіли майже тиждень і комунальники їх не зривали, хоча зазвичай “неугодні” оголошення висять максимум добу. Аж тут така тривала “недоторканність”. Та коли вийшов черговий номер “Броварської панорами”, все стало на свої місця: їх залишили для наочності, а одразу по виходу “викривальної” публікації майже всі плакати вмить зникли.  Однак цього було замало, потрібно було посилити “ефект незадоволення”, який намагався розбурхати у своїх читачів журналіст “Брами”, і так виникла ідея з псевдоплакатами - заклеїти ними все, що можна, тільки так, щоб здирали їх потім не комунальники (нащо своїм роботи додавати), а власники закладів та транспортних засобів, клянучи на чим світ стоїть якогось там “Павла Різаненка”.

Та не втримались зловмисники від дріб’язковості і, спотворюючи фото Різаненка, домалювали йому товстий золотий ланцюг на шиї, каблучку та одяг від “Дольче і Габана”, чим будь-якій здравомислячій людини дали всі підставі зробити висновок, що цей плакат - фальшивка та інструмент боротьби з конкурентом.

Тепер же, за уже майже традиційним сценарієм, слід чекати у “Броварській панорами” та з вуст прихильників та працівників “монополіста” звинувачень Різаненка у тому, що це він сам спотворив свій плакат, імітуючи “чорний піар” проти себе, сам обклеїв вітрини та машини, щоб зробити з цього черговий інформаційний привід і покритикувати владу. Це ми вже проходили, коли організатори нападу на Павла Різаненка у лютому провели “чорну кампанію” у комунальних ЗМІ, стверджуючи, що це було самопобиття…