Чинне українське законодавство з 2009 року суворо забороняє займатись гральним бізнесом у нашій країні. Та чи так само суворо діють ті, хто зобов’язаний контролювати виконання закону і карати підприємливих ділків, що попри пряму заборону таки вчиняють свої злочинні дії? А найголовніше – чи справді до відповідальності притягають тих, хто наживався на неконтрольованому азарті простих громадян?
Влітку цього року у Броварах було викрито ігровий притон, який працював в одному з приміщень ресторану «Монте Карло». Людину, яка організувала нелегальний бізнес, суд визнав винною та призначив покарання у вигляді штрафу та конфіскації 62 гральних автоматів, які він використовував усупереч закону. При цьому розмір штрафу було обрано мінімально можливий для статті 203-2 ККУ – 10 000 неоподатковуваних мінімумів, тобто 170 тис. грн.
Така поблажливість з боку суду до організатора грального бізнесу, зважаючи на те, що даний злочин належить до категорії особливо тяжких, виглядає щонайменше дивно. Крім того, у цій справі є ще чимало приводів для роздумів, зокрема, як звичайному охоронцю ресторану вдалось самотужки провадити незаконну діяльність на чужому обладнанні та ще й у чужому закладі, найнявши при цьому ще й кількох людей? Саме це питання не полишало мене, коли я читав текст судового вироку, оприлюднений у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Броварський суд під головуванням Миколи Шевчука встановив, що 1 лютого 2013 року пан П., що працював охоронцем в «Монте Карло», отримав на зберігання 62 гральних автомати. В «Монте Карло» він розмістив їх того ж таки першого лютого і в період часу з 1.02.2013 по 18.04.2013 надавав там незаконні послуги у сфері грального бізнесу (18.04.2013 відбувся обшук працівниками слідчого управління ГУ МВС у Київській області). При цьому у тексті рішення не вказано, хто саме передав охоронцю “на зберіганння” ігрове обладнання:
“Так, в лютому місяці 2013 року отримав, на підставі договору відповідального зберігання від 01.02.2013 року та акту прийому-передачі від 01.02.2013 року, ігрові автомати у кількості 62 (шістдесят дві) одиниці, які розмістив у публічно-доступному закладі «Монте-Карло», розташованому в м. Бровари бульвар Незалежності № 6 Київської області. Там він орендував приміщення, де мав намір зайнятися бізнесом, і йому люди передали на зберігання гральні автомати. Він хотів заробити трохи грошей та став незаконно надавати послуги у сфері грального бізнесу на вказаних ігрових автоматах”.
Тобто власники гральних автоматів залишились поза увагою суду, бо їхню причетність до організації буцімто не доведено. Однак збитки вони все ж таки понесли (звісно, якщо судове рішення буде справді виконане): броварська Феміда зобов’язала конфіскувати і знищити все гральне обладнання. Та, схоже, власників це не дуже обходить, адже вони навіть не заявили цивільний позов проти охоронця, який без їх відома з метою власного збагачення став експлуатувати майно, отримане на зберігання.
Та найбільше дивує, як незаконну діяльність свого охоронця могли не помітити власники та орендатори приміщення ресторану. Як найманий працівник міг без відома керівництва закладу непомітно встановити в ньому понад півсотні гральних автоматів та «рубати капусту», та ще й залучати до цього двох дівчат у якості адміністраторів позмінно, видавати гравцям грошові виграші та фільтрувати потік відвідувачів, не пускаючи сторонніх людей?
“Він знайшов майстра, який підключив всі автомати, найняв дві дівчини, які працювали позмінно як адміністратори. Так, в період часу з 01.02.2013 року по 18.04.2013 року, він діючи свідомо, маючи мету збагачення, завідомо знаючи про заборону грального бізнесу в Україні, на прохання клієнтів надавав можливість гравцям самостійно здійснювати гру на ігрових автоматах, та видавав останнім грошові виграші, розмір яких повністю або частково залежав від випадковості. В приміщення запускали лише знайомих, просто з вулиці ніхто туди попасти не міг би”.
А ось що сказано у вироку про власників приміщення:
“…проведено обшук в публічно доступному закладі «Монте-Карло», що являється нежитловим приміщенням, яке перебуває у власності ТОВ «Орбіта-Електротовари», розташованого за адресою: Київська область, м. Бровари, бульвар Незалежності № 6, та орендується ТОВ «Дантел», у ході якого виявлено та задокументовано незаконно встановлене та працююче, в супереч вимогам Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні», гральне обладнання (автомати) у кількості 62 (шістдесят дві) одиниці з встановленим програмним забезпеченням”
Проте суд вирішив не допитувати ані власників обладнання, ані власників приміщення та обмежився лише допитом охоронця, який повністю визнав свою провину, розкаявся у скоєному та попросив дати йому шанс на виправлення та не карати його суворо, врахувати, що він має на утриманні малолітню дитину.
Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому суд враховує вище наведене, обставини справи, дані про особу обвинуваченого, що він позитивно характеризується по місцю проживання, визнав повністю вину та щиро розкаявся в скоєному, на утриманні має малолітню дитину. Обвинувачений, як особа не являється небезпечним для суспільства, має постійне місце проживання та роботи. Тому, суд вважає, що виправлення і перевиховання підсудного можливе, при призначенні йому покарання у відповідності із санкцією 203-2 ч.1 КК України, в виді штрафу.
Тобто у підсумку виходить так: у центрі Броварів тривалий час діяв гральний притон, яким заправляв охоронець ресторану, що отримав 62 ігрових автомати на зберігання від невідомих осіб, а коли його викрили правоохоронці, чоловік відбувся мінімальним штрафом, бо щиро розкаявся та має на утриманні малолітню дитину. При цьому власник ресторану, у якому проводилась незаконна діяльність, та власник обладнання, на якому здійснювались азартні ігри, вийшли сухими з води та взагалі не були долучені до справи.