Зі шваброю на винищувач: як броварська влада намагалась перешкодити кінопоказу
27 серпня відтепер стане «червоною» датою для броварських «покращувачів» та нормальних людей. Саме цього дня, мабуть, вперше в новітній історії нашого міста комунальні служби вирішили вимити від пилу та бруду постамент та споруджений на ньому літак-винищувач Міг-15 у парку “Перемога”. Робочий зі шваброю «драяв» кабіну пілота, у той час як його колеги «чистили форсунки» в «раптово» зламаному фонтані у зв’язку з тим, що «зріс рівень тиску».
Насправді ж тиск у Броварах зріс, щойно міська влада дізналась про запланований показ в парку «Перемога» резонансного кіноальманаху «Відкритий доступ», ініційований командою «Маєш право знати». І зріс тиск настільки, що комунальники перегородили обмежувальними стрічками всю центральну частину парку та ще й нагнали туди муніципальної техніки, за якою пильним оком з кущів і не тільки спостерігали десятки правоохоронців, працівники СБУ в цивільному та на додачу – два автобуси з «Беркутом».
Те, що влада перешкоджатиме «Відкритому доступу» в Броварах, напередодні усвідомлювали всі, хто так чи інакше був причетний до організації заходу або принаймні знав його «веселу» долю в Україні. Ледь не в кожному другому населеному пункті Неньки, де відомі журналісти презентували кіноновели, організатори стикалися з перепонами та «зростанням тиску» з боку влади та її прихильників в спортивних костюмах. Знаючи «далекоглядність» броварських чиновників та їхнє бажання вислужитись перед владою центральною – або хоча б масажистами топ-чиновників – сумніватись у «броварських веселощах» не доводилось.
Ще за кілька годин до початку кінопоказу центральний міський парк «Перемога» опинився під пильною увагою комунальників. Броварським бійцям «шлангу та граблів» саме сьогодні закортіло помити від пилу літак Міг-15, поблизу якого планувалось показати броварчанам «Відкритий доступ». Поспілкувавшись з чоловіками в робах, вдалось дізнатись: літак миють з нагоди Дня міста, яке відбудеться… за три тижні.
- Так він до того часу знову пилом припаде! – наївно дивувався автор цих рядків під час розмови з робітником. – Що ж ви зараз вирішили це робити? - Поки «люлька» є – треба робити… - багатозначно відповів на те комунальник.
Тим часом “на грані катастрофи” опинився центральний фонтан: він теж був огороджений, а поблизу фонтану ще й страшенно дзижчав якийсь пекельний комунальний апарат – чи не гучніше за динаміки, з яких активісти планували транслювати звук «Відкритого доступу».
- А що з фонтаном? Годину тому ж працював нормально! – ніяк не міг схаменутись надокучливий журналіст. - Форсунки чистим. Тиск сильно зріс, – авторитетно заявив присутній спеціаліст. - Тиск зріс? – я не йняв віри такій відвертості, ще й обрамленій в подібні завуальовано-символічні форми. - Зріс… - скрушно захитавши головою, погодився комунальник.
Тим часом організаторів кінопоказу по парку шукали правоохоронці. Вони прагнули вручити «збурювачем спокою» рішення міськвиконкому, яким заборонялося проводити будь-які заходи в парку «Перемога» маловідомій політичній партії: «Соціал-Патріотичній Асамблеї Слов’ян».
«Маєш право знати» щиро поспівчувала проблемам Асамблеї Слов’ян, але заходилась організовувати власний захід: показ «Відкритого доступу» всім бажаючим.
Трохи портретів броварської - і не лише - міліції. Та СБУ.
[caption id=”attachment_20503” align=”aligncenter” width=”614”]
Сумнозвісний Руслан Хартанович (крайній праворуч) чудово виглядає після “жорстокого побиття” громадськими активістами[/caption]
[caption id=”attachment_20505” align=”aligncenter” width=”614”]
Типове броварське явище: в обідню пору парком гуляють, переважно, чоловіки в костюмах та навушниками-“невидимками”[/caption]
[caption id=”attachment_20506” align=”aligncenter” width=”478”]
Дівчина-“тіхарь”[/caption]
[caption id=”attachment_20507” align=”aligncenter” width=”614”]
Ще одна працівниця броварської міліції[/caption]
[caption id=”attachment_20508” align=”aligncenter” width=”614”]
Їхній колега-чоловік[/caption]
Аж ось до парку «Перемога» прибув народний депутат Павло Різаненко – саме він посприяв організаторам власною технікою. Крім того, неоціненну допомогу в організації кінопоказу надали партійці міського осередку партії УДАР, які взяли на себе левову частину роботи по розповсюдженню листівок-запрошень, а та й тепер всім активом заходились допомагати.
Взявши до рук техніку, активісти та волонтери попрямували до невеликого «п’ятачку», що чудом лишився вільним від загороджувальних стрічок агресивно-екстенсивного «покращення» - саме між начищеним до блиску літаком та раптово-зламаним фонтаном «МПЗ» вирішило зібрати людей на перегляд фільму.
[caption id=”attachment_20510” align=”aligncenter” width=”614”]
Всю техніку швидко й організовано перенесли на місце збору[/caption]
Весь реманент привели в стан готовності за лічені хвилини. Міліція не встигла так оперативно зреагувати, в той час як до екрану підтягувались десятки, а потім й сотні людей.
За півгодини на майданчику перед організаторами зібралось понад дві сотні броварчан, спраглих до правди про «покращення» та історій про перемоги над ним простих українців.
У той же час до місця призначення прибули запрошені зірки української журналістики: Анастасія Станко, Ірина Соломко та Наталка Соколенко. Останні дві – уродженки Броварів.
[caption id=”attachment_20512” align=”aligncenter” width=”614”]
Наталка Соколенко пояснює, як ЗУ “Про доступ…” лякає українських чиновників[/caption]
Наталія коротко розповіла присутнім про те, як створювався фільм, з якими складнощами його авторам довелось зіткнусь під час презентацій по країні та й під час створення. Загалом, словосполучення «Закон «Про доступ до публічної інформації» з вуст виступаючих звучало найчастіше: саме завдяки ньому стало можливе створення кіноальманаху і саме цей закон дозволив тисячам людей дізнаватись про своє місто, село, країну та її владу те, що раніше було таємницею під сімома замками. Зрештою, «Відкритий доступ» броварчанам показали саме в Міжнародний День доступу до публічної інформації, який традиційно відмічається в світі якраз 27 серпня.
[caption id=”attachment_20513” align=”aligncenter” width=”614”]
Яскрава Анастасія Станко в Броварах теж не вперше[/caption]
[caption id=”attachment_20514” align=”aligncenter” width=”614”]
Дві броварчанки: Ірина Соломко та Наталія Соколенко[/caption]
Після столичних гостей слово взяли журналісти місцеві: Аліна Дяченко та Андрій Качор з «Маєш право знати», яке власне й ініціювало кінопоказу у Броварах. Трохи пізніше до колег приєднався ще й Сергій Іллюхін.
[caption id=”attachment_20515” align=”aligncenter” width=”478”]
Аліні Дяченко довелось приміряти на себе роль ведучої[/caption]
[caption id=”attachment_20516” align=”aligncenter” width=”614”]
Ще один з ініціаторів показу - Андрій Качор[/caption]
За короткими виступами, які скінчились якраз з настанням сутінків, на екрані нарешті з’явились перші кадри з новели «Межигіря» - саме тієї частини альманаху, яку найбільше боїться Янукович та його підлеглі скрізь по країні. А по закінченню новели про розкішну резиденцію ВФЯ глядачі – переважно з усмішками – спостерігали за життям маленького села на Миргородщині, де мешканці намагались повернути собі рейсовий автобус.
Регулярний транспорт до села «покращили» нещодавно, і тепер літні люди опинились практично відрізаними від світу. В тій історії місцева активістка за допомогою ЗУ «Про доступ до публічної інформації» намагалась повернути регулярне транспортне сполучення своїм односельчанам.
[caption id=”attachment_20517” align=”aligncenter” width=”478”]
Народний депутат Павло Різаненко під час перегляду фільму[/caption]
Перегляд альманаху завершився, коли стало вже зовсім темно – міська влада вирішила не вмикати ліхтарі в парку, напевно, аби не засліплювати екран :).
[caption id=”attachment_20519” align=”aligncenter” width=”614”]
Вже після перегляду слово взяв міський депутат і головний броварський “ударівець” Роман Сімутін[/caption]
Трохи змерзлі глядачі досить швидко розійшлись домівками, осмислюючи побачене та ділячись враженнями. Ще б пак – тепер вони мають «Відкритий доступ» як інструмент безпосереднього впливу на владу.
Фото Марії Придьми