Сергій Бреус: «У «Купаві» відбулось вже три змагання, але басейн досі потребує ремонту»

Із Сергієм Бреусом ми зустрілись біля входу до басейну: нещодавно призначений директор якраз прощався зі спеціалістом, направленим до «Купави» міськими чиновниками на його численні прохання усунути недоліків при споруджені басейну. Довелося трохи почекати, поки молодий керівник закінчить важливу справу, і лише коли майстер пішов, автор цих рядків разом з фотокореспондентом та Сергієм Бреусом попрямували на робоче місце новоспеченого керівника.

Кабінет виявився досить просторим, хоча й не особливо вмебльованим. З нового хіба що пара крісел перед столом, кондиціонер та невеликий ноутбук. Усе інше облаштування – вочевидь, ще зі старих часів. На час розмови Сергій вирішив сидіти не в директорському кріслі, а за невеликим столиком обабіч: так зручніше спілкуватись.

Сергій Бреус:   - Багаторазовий чемпіон та рекордсмен України  - Дворазовий чемпіон Європи  - Рекордсмен Європи на дистанції 50 метрів батерфляєм  - Бронзовий призер чемпіонату світу  - Багаторазовий переможець всесвітніх універсіад

– Сергію, днями сплив рівно місяць з моменту, як Вас офіційно призначили директором басейну. Як Вам на новому місці, як сприйняв колектив?

– Я в цьому басейні виріс, я на «Купаві» з 1997 року, тому знаю тут кожного працівника і вони мене всі знають. Тому стосунки гарні, майже сімейні – найстарші працівники пам’ятають мене з дитинства. Я дуже вдячний всім членам нашої команди за те, що вони прагнуть допомогти мені в роботі, у тих сферах, де хтось має більший досвід чи навички. Водночас, зрозуміло, що останнє слово завжди за директором.

–  Що вже вдалося зробити за цей проміжок часу?

– Якраз у травні ми провели три змагання: два з них – це відкриті змагання Київської області, і одні змагання місцевого рівня – плавали броварські школярі. Нас вразила велика кількість бажаючих взяти участь у цих турнірах, дуже багато представників з Києва та Київщини. Незважаючи на те, що три роки в цьому басейні жодних спортивних заходів не відбувалося, ми не осоромились в плані організації: завдяки нашим тренерам, які мають досвід проведення змагань високого рівня аж до чемпіонатів України. Дмитро Ларін, Любов Худякова, Любов Шаповал, Ірина Усатюк, Віктор Турчин, Леонід Мангер – це ті люди, ті тренери, які всі ці роки не сиділи склавши руки, а працювали, підвищували власну кваліфікацію, і це нам дало змогу відразу якісно організувати спортивні заходи. Всі ці змагання офіційні, вони були проведені під патронатом та в рамках календаря Федерації плавання України.

– Наскільки сьогодні броварчани скучили за «Купавою»? Люди до басейну йдуть?

– На щастя, басейн сьогодні завантажений нормально, люди йдуть плавати і з задоволенням. Звісно, бувають години, коли на воді мало людей, але ось якраз за дві години до нас має прибути національна дефлімпійська збірна України – проводитимуть тренування. Зараз літо, «мертвий сезон», однак вже з осені чекаємо напливу: і за рахунок учнів місцевих шкіл, які тут вже проводитимуть уроки фізкультури, і з числа простих броварчан, які придбають абонемент.

– З приводу абонементів: сьогодні в касах «Купави» вони продаються лише терміном на місяць. Купити перепустку на півроку чи хоча б на три місяці не можна. З чим це пов’язано? Чи не збираються закривати басейн на зиму, про що ходили чутки?

– Ніхто не має в планах закривати «Купаву» - не для того ми її нещодавно відкривали. Справді, сьогодні ми не реалізовуємо абонементи більш ніж на місячний термін, але це пов’язано з іншою проблемою: з виправленням недоліків, допущених при реконструкції. Ми сподіваємось, що місцева влада все ж виконає свою обіцянку і почне щось робити, хоча б з системою вентиляції. У випадку ремонту або заміни цієї системи, очевидно, на деякий час допуск відвідувачів до басейну доведеться обмежити. Але ж ми не хочемо, щоб люди, придбавши абонемент, були позбавлені можливості вільно відвідувати «Купаву» на період цього ремонту. Враховуючи те, що керівництву басейну невідомо, коли можуть початись такі роботи, ми продаємо абонементи на короткий термін, аби не «підставляти» наших відвідувачів і щоб вони не ризикували власними коштами, витраченими на придбання абонементу.

– Про цю систему вентиляції говорять вже давно – в чому ж там проблема? Чи здатна вона взагалі нормально функціонувати в «Купаві»?

– Той, хто приходив в басейн на змагання, коли на трибунах збираються люди, міг «на власній шкурі» оцінити, чи справляється з кондиціонуванням встановлена тут система вентиляції. Той же міський голова, відвідавши змагання школярів, що проходили у травні, мусив відразу знімати піджак, тому що в басейні справді стає душно. Влітку ми ще якось вирішуємо ситуацію банальним відкриванням вікон в приміщенні, де розташована велика ванна. Однак взимку такої розкоші ми собі дозволити не зможемо. Та і взагалі – навряд чи потрібно наголошувати, що в спортивній споруді подібного рівня кондиціонування не повинно відбуватись за рахунок… відчинених вікон. Врешті-решт, плавцям необхідне насичене киснем приміщення. І якщо для любителів, звичайних відвідувачів це не настільки важливо, то для професійних спортсменів цей аспект є принциповим.

[caption id=”attachment_26872” align=”aligncenter” width=”600”] Сергій Бреус демонструє, що навіть вентиляційні отвори занадто маленького розміру для такої споруди, як “Купава”[/caption]

– Вентиляцію взагалі можна якось полагодити? Чи йдеться лише про її повну заміну?

–  Я не можу однозначно відповісти вам на це запитання, як і на більшість подібних запитань технічного або інженерного характеру по одній простій причині: броварський відділ капітального будівництва досі не надав нам необхідної документації - ні паспорту об’єкту, ні гарантійних книг тощо. Через таку позицію ВКБ всі ми тут – працівники, адміністрація, директор  – у підвішеному стані.

– Під час виборів директора басейну всі кандидати особливо наголошували на тому, що однією з найбільших проблем басейну є його енергозатратність. Зокрема, йшлось про те, що «Купава» споживає велику кількість газу, з яким сьогодні в Україні виникає дуже напружена ситуація. Як це переживає басейн і як виходитиме з подібної ситуації?

– Зараз справді ускладнена ситуація відповідними рішеннями органів влади: гроші з Державного казначейства сьогодні виділяються лише на «життєво необхідні потреби». Доходить до смішного: ми не могли банально скосити траву, бур’ян на території басейну, перед його центральним входом навіть, бо не поступали гроші на придбання механізованої косарки. Тому і я, і наші працівники, багато з яких похилого віку, мусили брати в руки звичайну косу і періодично наводити лад на прилеглій території. Лише днями я вирішив особисто приїхати в Держказначейство і там вдалося вирішити питання, що ця механізована косарка – це таки життєво необхідна потреба. Начебто питання вже вирішили позитивно. Шкода, що багато таких дріб’язкових питань доводиться вирішувати особистими візитами, через міністерство тощо.

[caption id=”attachment_26874” align=”aligncenter” width=”600”] Після реконструкції на подвір’ї басейну досі лишається неприбране будівельне сміття[/caption]

– Повертаючись до проблеми з обігрівом басейну і енерговитратами, пов’язаними з цим. Зараз йдеться про будівництво нової котельні поблизу басейну, виявилось, що підприємство, яке має цим займатись, має досить сумнівну репутацію. Пролийте будь ласка, світло на цю ситуацію.

– Ініціатива спорудження котельні, так само як і питання виконавця робіт належить не мені, це питання швидше до місцевої влади. За великим рахунком, подібна котельня була би доречною в тому сенсі, аби зменшити споживання басейном газу. В умовах складної ситуації з газопостачанням, що склалася по всій країні, це особливо актуально. На даний момент, у літній період, «Купаві» вистачає потужностей наявної котельні, але на зиму цих котлів вже може бути не достатньо. Окрім будівництва нової котельні, ситуацію можна вирішити, додавши до існуючої котельні ще один газовий котел, однак в такому випадку питання використання газу, його вартості, не знімається. Тому в плані економії, зменшення залежності від газу, котельня, яка працює на альтернативному паливі – це, звісно, позитив. Інше питання, що потрібно кілька разів подумати перед тим, ніж погоджуватись на будівництво такої споруди в цьому місці.

– Що саме Ви маєте на увазі?

– Потрібно розуміти, що котельня – це в будь-якому разі «не дружній» для екології об’єкт. Окрім того, з її появою в мешканців навколишніх будинків відразу виникнуть незручності, яких раніше не було. Адже спалювання відходів деревини, щепи передбачає регулярне підвезення цих матеріалів до котельні. Це значить, що як біля басейну, так і біля приватних будинків, розташованих поруч, їздитимуть вантажівки, які возитимуть це паливо. Це перша проблема.

Друга проблема – це організація викидів продуктів горіння. По всім існуючим нормам, труба котельні має бути вищою, ніж прилеглі будинки. Зараз біля «Купави» зведено одноіменний житловий комплекс – це багатоповерхівки, висотні будинки. Тобто труба котельні має бути вищою за ці «свічки» - принаймні на п’ять метрів, аби дим від спалювання розсіювався над дахами. Але навіть якщо споруджувати таку трубу-«хмарочос», потрібно робити для неї відповідні опори-розтяжки. А враховуючи, що тут вже все забудоване в т.ч. котеджами, ці опори закінчуватимуться у людей в дворах.

[caption id=”attachment_26878” align=”aligncenter” width=”600”] Директор “Купави” показує, де саме може бути збудована нова котельня[/caption]

Питання є і в юридичній площині. За існуючими планами, котельню хочуть звести на ділянці, на якій не дозволено будівництво – за цільовим призначенням це територія спортивного майданчику. Проект котельні начебто передбачає облаштування перед нею невеликого спортмайданчику, але все одно – споруда займе собою його частину. Яким чином чиновники обійдуть цю норму – не зрозуміло. Врешті решт не потрібно забувати, що ця котельня має забезпечувати не лише потреби басейну, але й частково опалювати нову поліклініку. А ось тут вже виникнуть питання щодо її економності, адже басейн має свій графік опалювання та підігріву води, який, вочевидь, не збігатиметься з графіком опалювання поліклініки. Тож чи буде це в такому випадку економним – про це мають сказати фахівці.

За великим рахунком, я за будівництво додаткової котельні для басейну, вона потрібна, однак чи правильне для неї вибрано місце?

– Але особисто Ви як директор, що саме хотіли би бачити на місці цього майданчика?

– Як би дивно це не виглядало, але найкращим варіантом було би збудувати там ще один басейн – в якості додаткової ванни, як того вимагають міжнародні норми. Якщо ми всерйоз говоримо про «Купаву» як про спортивну базу, де можуть проходити змагання найвищого міжнародного рівня – без додаткового басейну не обійтися, це необхідна інфраструктура.

[caption id=”attachment_26876” align=”aligncenter” width=”600”] На цьому місці може постати нова котельня, збудована компанією, наближеною до Сергія Курченка[/caption]

– Це єдине, чого не вистачає «Купаві» для проведення подібних змагань?

– На жаль, далеко не єдине. Так, наприклад, в нашому басейні відсутня система електронної фіксації результатів запливів – ми досі змушені використовувати ручні секундоміри. Це прийнятно для деяких внутрішніх змагань, навіть для невеликих міжнародних заходів за участі найближчих сусідів – Білорусі чи Молдови. Але той же рекорд України – не кажучи вже про рекорди Європи чи світу – може зафіксувати лише спеціальна електронна система. Це коштовна річ, однак вона обов’язково має тут бути. Потенційно ж «Купава» може стати ідеальним майданчиком для проведення міжнародних спортивних форумів, навіть якщо говорити про географічне розташування, адже ми дуже близько від Києва і маємо пряме сполучення з Борисполем. Однак над басейном як потужним спортивним об’єктом потрібно ще дуже багато працювати.

– Що ви плануєте в цьому плані робити, які найближчі кроки щодо розвитку?

– Планів море, хоча це швидше мрії, аніж плани, тому що незрозуміло, як буде з ремонтом, фінансуванням і т.п. Але ми маємо бачення, що необхідно зробити в першу чергу.

Зокрема, йдеться про облаштування басейну специфічними тренажерами для плавців, а відтак, створення ще однієї тренажерної зали, де займалися би виключно спортсмени. Це специфічні спортивні знаряддя, які не потрібні пересічному любителю, відповідно, вони досить дорогого коштують, однак деякі з них ми зможемо зробити самотужки. Також потрібно нарешті зробити ще один ряд тумб для стрибків з іншого боку великої ванни – там досі нічого немає, тумби лише з одного боку. Той же буфет, який був у «Купаві» і раніше, під нього виділено приміщення, але поки воно не використовується. В планах створення конференц-зали, навчальних кімнат для спортсменів, аби «Купава» була не просто басейном, а стала справді спортивною школою, навчальною базою, де броварських пловців готуватимуть за світовими стандартами. Це лише невелика частини з усього, що ми хотіли б зробити для розвитку басейну.

– У процесі [громадського обговорення кандидатур]

на посаду нового директора «Купави» багато говорили про те, що в басейн мають прийти інвестори, йшлося про виведення його на хоча б якийсь прибутковий рівень, не зважаючи на те, що це передусім спортивна, а не комерційна споруда. Чи вдається когось залучати до спонсорства або меценатства сьогодні?

– На даний момент ми намагаємось самотужки цим займатися, система отримання прибутку налагоджена. Насамперед це продаж абонементів, крім того у нас є платні групи з якими працюють тренери. Тобто це нормальний комерційний процес, передбачений самою специфікою підприємства. Зараз готуємось до відкриття тренажерного залу, туди також продаватимуться абонементи. В принципі, комерційна складова в басейні була і є, але потрібно розуміти, що у випадку, якщо ми віддамо басейн або його частину в оренду якійсь комерційній організації, це все – це буде ще один фітнес-клуб. Але ж «Купава» - це не фітнес-клуб, а олімпійська база.

Зараз ми працюємо над тим, щоб на «Купаву» активніше звертала Федерація плавання, аби тут відбувались регіональні змагання і наш басейн також отримував з цього якийсь прибуток. Тобто комерційна складова в «Купаві» може бути лише подібного плану. Я йшов сюди на посаду директора, аби зробити з нього якісну спортивну базу, олімпійську базу, і це завжди буде нашим пріоритетом.

Фото - Марія Придьма