54a344eeac205Всерйоз підбивати підсумки року, що минає – надто вже невдячна справа. Наївно думати, що можна об’єктивно оцінити все, що сталося у 2014-му з такої короткої часової відстані. Минулорічні події носять настільки глобальний характер та визначальне значення для нашого майбутнього, що вочевидь - це справа історії, яку ми продовжуємо писати й сьогодні.

Цей рік став роком величезних змін і зрушень. В першу чергу – в нашій з вами свідомості. Цього року Україна втратила своїх найкращих людей, найхоробріших воїнів, найбільших героїв нашого народу. Вони  віддали найцінніше що мали заради кожного з нас і ще тих, хто народиться. Але це також рік наших унікальних і величних перемог. І нам буде що розповісти про 2014-ий своїм дітям.

Наше місто гарно «відбуло» свою Революцію Гідності. Ми одні з перших вийшли на свій Майдан, ми не боялися режиму і своїх місцевих януковичів, ми йшли на них з «відкритим забралом», бо розуміли, що перед нами – абсолютне зло.  Ми не пасли задніх на столичному Майдані і були там в найбільш критичні моменти і в найгарячіших точках. Там Бровари втратили свою Героїню – Антоніну Дворянець – єдину жінку з Небесної сотні…

Ми добряче поганяли місцевих регіоналів, оперативно люструвавши злочинне керівництво місцевої міліції та голову районної адміністрації – призначенця Януковича. Ми долучилися до всеукраїнського «ленінопаду», люструвавши й свого радянського істукана, якого так любив наш тодішній прокурор. Трохи згодом ми люстрували й самого прокурора.

Ми захистили своє місто від бандитів під час загального хаосу. Ми боронили його на барикадах, інколи теж несучи втрати. Але Бровари пережили революцію без великої крові, хоча й були за крок до цього.

Цього року в нас не стало місцевого телебачення: депутати ліквідували телестудію. Місто нарешті позбавилось одного з найбільш абсурдних явищ радянщини – комунальних ЗМІ. І тепер на місці ручної пропагандистської машини влади має постати справжнє броварське суспільне мовлення.

Ми нарешті відвоювали міські басейни. І сьогодні в одному, де раніше керувала дружина масажиста Азарова директором став чемпіон Європи. Інший очолив рекордсмен світу, бо за попередньої влади там була директором підлегла того самого масажиста.

Ми остаточно захистили наш парк «Перемога», за який було стільки сутичок з місцевими можновладцями, тітушками та міліцією. Ми повернули державі вкрадені в Броварах 96 гектарів дорогоцінної землі, хоч при цьому довелося посунути інтереси аж надто впливових осіб.

Ми все ж позбавили міський культурний центр «Прометей» пухлини у вигляді скандального мажорського притону, що кришувався місцевою владою. Уперше за багато років мешканці навколишніх будинків можуть спати спокійно, не прокидаючись глупої ночі від п’яного вереску місцевої ватної молоді.

У Броварах нарешті відбулись реально демократичні вибори. І навіть двічі за рік. Не зважаючи на активні спроби місцевої влади повернути нас у старі часи – часи використання адмінресурсу, підкупу і тиску – ми не дозволили спотворити ці вибори. І вочевидь – так буде й на наступних.

Ми згуртувались в умовах війни. Місто мало не щодня відправляє вантажівки допомоги в зону АТО, до волонтерів долучаються  всі, кого лиш можна уявити: чоловіки, жінки, багаті і бідні, діти й старенькі.

Наші хлопці на війні знають, що в Броварах мають надійний тил, який також щодня працює на перемогу. Місто воює за свою незалежну державу – на всіх фронтах. Але на передовій ми також втрачаємо Героїв…

Майдан, революція, війна, Україна стали для нас тими символами, навколо яких нарешті об’єдналось так багато броварчан. Громада міста нарешті заявила про себе – ще не в повний голос – але вже з досить відчутним басом. Нас стає більше, ми стаємо якіснішими та ефективнішими, ми сперечаємось, конфліктуємо, вчимось і набиваємо гулі. Але ми постійно розвиваємось і ми вже впливаємо. У Броварах нарешті народжується той омріяний Третій сектор, що покликаний стати реальною противагою владі й політикам.

Ми нарешті почали усвідомлювати себе громадою, а значить містом з духом і гідністю. Ми - це усі притомні, активні, думаючі та чесні броварчани!

Нам є що згадати у цьому році. Нам є кого згадати у цьому році… Нам є ще більше над чим працювати в році наступному. Перед нами стоять величезні виклики, нас чекають нові випробування. Ми повинні мати на них сили і віру!

З наступаючим усіх Новим роком! Вічна пам’ять полеглим борцям за волю України! Слава воїнам, які захищають нашу державу в боях! Нас чекають нові перемоги, а наших ворогів – поразки й забуття! Слава Україні і слава Броварам!