Піар міської влади на очищенні Броварського лісу перетворився на пшик

Нещодавно в одному з броварських видань мені довелося побачити замітку, в якій піднімалася проблема засмічення лісової смуги, що територіально межує з нашим містом. Йдеться про вулицю Кокінакі.

Увагу привернуло те, що один із читачів цієї газети (навмисне не буду озвучувати її назву) говорив про те, що ліс уздовж цієї вулиці перетворився на справжній клондайк для сміття. Була дуже втішена, що така гостра і актуальна тема порушується.

Була приємно здивована, що, виявляється, попри те, що лісосмуга уздовж вулиці Кокінакі належить Дарницькому лісопарковому господарству, питанням прибирання сміття займається спецвідділ з контролю за станом благоустрою та зовнішнім дизайном Броварів. Можна було б порадіти за наше місто, що, мовляв, місцева влада переймається його проблемами. Однак, тінь сумніву на озвучену нібито дійсність кинула інформація про те, що значну територію лісосмуги комунальними службами міста уже очищено!

Намагалася в пам’яті перебрати останні події, пов’язані з цією проблемою. Суботник, який проходив наприкінці квітня пригадувався, але там брали участь місцеві активісти, а аж ніяк не комунальні служби міста. А ось, щоб саме спецвідділ з контролю за станом благоустрою та зовнішнім дизайном там побував чи комунальні служби — щось такого взагалі не було видно. До того ж, проблема так і залишилася на поверхні — лісосмуга й досі залишилася засміченою.

Все ж, аби не робити поспішних висновків, і, відповідно, голослівних зауважень на адресу місцевої влади, звернулася до міської ради із запитом надати інформацію: які саме заходи по очищенню лісосмуги по вул. Кокінакі від сміття були проведені спецвідділом і комунальними службами, які посадові особи відповідають за виконання цих заходів та хто здійснює вивезення сміття з вище вказаної території?

Відповідь від міського голови Ігоря Сапожка просто вразила! Зауваживши, що «ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством», а «органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України», міський голова зазначив, що вказана у запиті територія, а саме лісосмуга по вул. Кокінакі, знаходиться за межами міста Бровари і належить до відання Дарницького лісового господарства «Біла Дубрава» району Биківня.

Далі по тексту: «ніякі роботи по очищенню від сміття лісосмуги по вул.Кокінакі Броварською міською радою та її виконавчим комітетом на 2015 рік не планувалися та не проводилися», а розпорядник інформації, виявляється, не володіє інформацією щодо вивозу сміття з вищезазначеної території та контактних даних посадових осіб, які відповідають за очищення лісосмуги!

Далі, принаймні, так здалося, мер Броварів (чи хто там пише за нього) доволі пафосно, на підставі пункту першого частини першої статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації», відмовив мені в наданні доступу до запитуваної публічної інформації, а на додачу ще й зауважив, що відмова в задоволенні запиту на інформацію може бути оскаржена у судовому порядку.

Щодо мене, то Бог з ним, я переживу. Корона, як кажуть, не впаде. А ось те, що міська влада сама «сіла у калюжу» своїм пафосом щодо прибирання лісової смуги, то це — факт.

І не треба тут кивати у бік газети, мовляв, вона щось наплутала і підставила «білу та пухнасту» міську владу: по-перше, вже неодноразово спливали факти, що видання стосовно Ігоря Васильовича «ручне», по-друге, своєю відмовою, та ще й у такій різкій формі, мерія сама розписалася не лише у своїй байдужості, а й нахабному приписуванню неіснуючих здобутків.

Хотіли, бачте, активістці «втерти носа», а «втерлися самі». Бажання влади створити піар на очищенні Броварського лісу, при переході на конкретику, перетворився на пшик.

Втім, вихиляси на різний лад нашої Броварської влади — не основна проблема. Добре було б, якби мерія хизувалася й справді вирішенням проблеми засмічення лісосмуги. Принаймні, її можна було б звинувачувати хіба що в нескромності. Було б легше, якби прибирання лісу дійсно виконувалося і цим хвасталися, аніж, коли в тому лісі «й кіт не валявся».

Так склалося історично, що де-юре територія належить Дарницькому лісопарковому господарству, а де-факто — Броварам, адже проходить лісосмуга уздовж вулиць Кокінакі, Челюскіна та Парку «Приозерний».

От і виходить, що ані та сторона, ані інша, по факту, цією ділянкою території не опікуються. Та й наші мешканці, на жаль, як відпочити та посмажити шашлики — це з радістю, а як прибрати після себе, то — ні.

Громадські активісти вже не вперше у цьому році прибирають сміття, вивозять цілі вантажівки. Тим не приємніше було читати у ЗМІ про те, що прибирання проводить наша влада, а саме спецвідділ з контролю за станом благоустрою та зовнішнім дизайном міста.

На жаль, на сьогодні стан лісу залишається жахливим. Активісти, хоч і зробили шматок роботи — прочистили ділянку території уздовж дороги — все ж в глобальному плані це проблему не вирішує (при тому, що кожного разу вивозяться по кілька сотень мішків сміття). Додам лише, що в прибиранні лісу брали участь і жінки, і діти, і навіть інваліди з вадами опорно-рухового апарату.

Шкода, що місцева влада переймається лише передвиборчим піаром (як виявляється, у недолугій формі), а проблема залишається, між тим, невирішеною.

Як вирішити цю проблему? Активісти будуть продовжувати прибирання. Ми ж збираємося й далі звертатися до нашої влади, адже це порушення санітарного стану. Там і звалища сміття, і пацюки, і бродячі собаки, і різноманітні джерела інфекції.

До вирішення проблеми має долучатися і Дарницьке лісопаркове господарство, і Броварська міська влада.