• Сьогодні: П’ятниця, 29 Березня, 2024

Політичні підсумки 2015-го у Броварах: Подія, Людина, Перемога, Зрада і Прорив року

Грудень31/ 2015
avatar
Андрій Качор

Незалежний журналіст, громадський активіст

Команда сайту «МПЗ» може не поділяти погляди авторів та не несе відповідальності за інформацію, опубліковану у розділі «Блоги». Відповідальність за зміст, достовірність фактів, цитат, власних назв та інших відомостей несуть автори текстів, розміщених у розділі «Блоги»

В останній день року без зайвого пафосу автор спробує підбити підсумки головних політичних подій 2015-го у Броварах та проаналізувати явища, котрі найбільшим чином вплинули на наше місто у рік Кози та визначатимуть його майбутнє у році наступному.

Подія року: місцеві вибори

Den-vyboriv-IMG_4525-1024x682

Осінні місцеві вибори підвели рису під п’ятирічним протистоянням броварської влади та опозиції у тому форматі, в якому вони співіснували у період з 2010-го до 2015-го. Однозначної перемоги у битві, що розпочалась 25 жовтня і триває дотепер, станом на сьогодні не здобув ніхто: мером лишився попередній міський голова Ігор Сапожко, однак нова міська рада вже представляє відразу кілька центрів впливу. Наразі протистояння «нового» зі «старим» у броварській владі більшою мірою перейшло з вулиць і мітингів у кабінети та кулуари Білого будинку на Гагаріна, 15. Адже саме в цих стінах (та інколи й поза ними) сьогодні відбувається боротьба між законністю та корупцією, старими схемами і новими правилами гри, і загалом – новим і старим: у більш прихованому, але більш незвичному форматі, ніж це було дотепер. У ці тижні, під час закулісних інтриг і  кулуарних перемовин депутатів, фракцій і мера щодо розподілу сфер впливу у владі починає зароджуватися сучасний броварський «парламентаризм».

З іншого боку в результаті виборів великий пласт активної місцевої громади зайшов у міську раду, конвертувавши свій публічний імідж, а не заплативши гроші за місце у виборчому списку. Люди, які досі на сесіях стояли під стінами за спиною у депутатів, тепер зайняли їхні місця. Однак багато хто  з новообраних і дотепер більше перейнятий відчуттям зручності здобутого крісла, ніж усвідомленням того, що вже зараз за їхніми спинами, «під стіночкою», стоять вже інші претенденти. Випробування владою для багатьох представників колишньої опозиції стало занадто неочікуваним, як перший сніг для броварських комунальників.

Людина року: міський голова Ігор Сапожко

sapozhko

Людиною року без сумнівів можна вважати переобраного вдруге поспіль на посаду броварського міського голови Ігоря Сапожка. Не зважаючи на «контрреволюційне» політичне минуле, нові звинувачення в минулому кримінальному, масу земельних та бюджетних скандалів і не сприятливу для нього партійну кон’юнктуру, Ігор Сапожко переміг на виборах мера з понад утричі вищим результатом, у найближчого переслідувача.

Команда діючого мера змогла максимально мобілізувати власний електорат користуючись в т.ч. і дезорієнтованістю «демократичного» виборця, у якого цього разу не виявилося альтернативи у вигляді єдиного опозиційного Сапожку кандидата. Команда діючого мера не стала топорно застосовувати адмінресурс як у попередні роки, натомість надавши перевагу непрямій агітації під час масових заходів та адресній роботі з власним виборцем, що дало значно кращий результат, ніж «лобова атака» на електорат.

Вже після виборів, не зважаючи на номінально опозиційну Сапожку нову міськраду, міський голова шляхом закулісної роботи зміг роздробити «демократичну більшість» за принципом «розділяй і владарюй». Відтак замість монолітної опозиції у депутатському корпусі, Сапожко отримав кілька воюючих між собою фракцій, з якими йому значно простіше працювати і досягати певних ситуативних домовленостей. Міський голова вчасно зламав переможний запал «демократичної більшості», знявши з порядку денного питання власної відставки шляхом висловлення депутатами недовіри і таким чином зберіг за собою усю повноту влади у виконавчій вертикалі міста.

Перемога року: перезавантаження міської ради

12193340_1514961172159849_4062800608218270375_n

Перемогою року найпевніше стало радикальне оновлення броварської міської ради: із попередніх депутатів до нової міськради потрапило лише 8. Важливо, що і в «ідеологічному» плані понад 70% голосів здобули умовно «демократичні» партії. А відтак саме на створення демократичної більшості у міськраді покладалися головні надії після виборів, зокрема й у зв’язку з перемогою «старого» мера сподіваючись, що міська рада таким чином збалансує позиції «старої» і «нової» влади.

Не зважаючи на те, що стабільної «демократичної більшості» у міськраді досі так і не склалося, та і кадрове наповнення депутатського корпусу ще залишає бажати кращого, важливі зміни все ж відбуваються. Міський голова і виконком відтепер не мають «ручної» міськради із суцільним «одобрямсом» усіх ініціатив мера. Нові броварські депутати вже зараз намагаються впроваджувати певні демократичні новації, однак поки на заваді стає їхня недосвідченість, амбіційність, непрофесійність виконавчого апарату, а інколи і відвертий саботаж «старої гвардії» міської адміністрації. Наразі, коли відбуваються перемовини, а подекуди –  і торги – за ключові вакантні посади, нова «демократична більшість» проходить перевірку на міцність під тиском більш досвідченої у політичних інтригах команди Сапожка.

Зрада року: відсутність єдиного кандидата від опозиції на виборах мера

Нездатність  «демократичних сил» хоча би ситуативно об’єднатися перед виборами не дозволило їм висунути єдиного кандидата в мери. Гредунов від «Солідарності», Саук від «ДемАльянсу», Потрясаєв від «Батьківщини», Шевчук від «Свободи» та в якості «контрольного пострілу»  – самовисуванець Антоненко – усі разом вони практично зруйнували надії обрати нового міського голову. Коли стало остаточно зрозуміло, що від цього табору не буде єдиного кандидата, питання переможця виборів мера можна було сміливо закривати. Адже таким чином була створена ситуація, коли увесь колектив кандидатів у мери поділилися на Ігоря Сапожка та «всіх інших». Відповідно поводив себе діючий міський голова протягом усієї кампанії, роблячи вигляд, що інших кандидатів просто не існує. Результати голосування показали, що така самовпевненість не була безпідставною.

Зрозуміло, що у випадку, якби демсили таки розродилися єдиним висуванцем, розподіл сил і засобів міг змінитися на прямо протилежний. Поява єдиного кандидата об’єднала би демократичний табір і спроектувала на їхнього висуванця сукупний рейтинг «майданівських» партій. У свою чергу це не лише створило б рейтинговий трамплін для такого кандидата, але й вивело б з рівноваги табір опонентів. Відчуваючи реальну небезпеку, команда Сапожка найвірогідніше почали б атакувати, здійснювати провокації та іншим подібним чином боротися з конкурентами, використовуючи наявний арсенал. Найпевніше ситуація знову перетворилася би на протистояння «добра і зла», полюсну боротьбу двох кандидатів, що змобілізувало би майданівський електорат. В такому випадку шансів у діючого мера було би вже обмаль і з 25 жовтня ми напевно спостерігали б за процесом тотального перезавантаження міської влади. Проте на жаль, сталося те, що сталося.

Прорив року: Facebook заходить у владу

facebook

Головною сенсацією цьогорічних виборчих перегонів став масовий захід у владу місцевих громадських активістів в т.ч. завдяки активному використанню під час перегонів соціальних мереж. Фейсбук вперше став потужним агітаційним інструментом на місцевих виборах, в той час як головними джерелами інформації про діяльність кандидатів та партій вже меншою мірою стали газети та листівки і більшою – офіційні представництва політиків на ФБ. Цього року у Броварах з’явилися навіть «фейсбук-партії» та «фейсбук-кандидати», які ще влітку викликали досить іронічне та поблажливе до себе ставлення з боку головних претендентів на владу, а вже восени – почали становити серйозну небезпеку для усіх «старих» політиків. Вражаючий результат «Демократичного Альянсу» – найбільш яскраве тому підтвердження. Броварський «ДемАльянс», дуже обмежений у фінансових ресурсах, зміг поєднати власну «гегемонію» у соціальних мережах із нестандартною та креативною агітацією в офлайні, продемонструвавши один з найвищих показників вцілому по країні: 9% на виборах до міської ради і третє місце кандидата в мери, поступившись лише переможцю виборів Ігорю Сапожку та висуванцю президентської солідарності Євгену Гредунову. Учорашні «фейсбук-активісти» вже сьогодні складають мало не третину нової міської ради, перетворившись на головний двигун змін та оновлень у броварській владі.