• Сьогодні: Понеділок, 18 Жовтня, 2021

«Помста за розкол країни» триває у Броварах

Жовтень24/ 2012
avatar
Дмитро Карпій

Журналіст "Маєш право знати", активіст Громадянського руху "Відсіч", голова комісії Броварської міської ради з питань найменувань та пам'ятних знаків

Цього разу активісти всеукраїнської кампанії «Помста за розкол країни» у 97-му мажоритарному округу обрали об’єктом своєї уваги не лише Партію регіонів та офіційного кандидата від неї Сергія Федоренка, а й «запасного регіонала» Дмитра Ратнікова. Кандидат, маскуючись під опозиційними кольорами та опозиційною риторикою, ретельно приховує факти своєї біографії, зокрема й своє входження до фракції Партії регіонів у Київській обласній раді та спільне голосування з нею.

Якщо Сергій Федоренко просто намагається зайвий раз не згадувати про свою приналежність до «блакитних», то Дмитро Ратніков, якщо йому не вдається уникнути розмови на цю тему, активно заперечує свою причетність до «регіоналів» та звинувачує опонентів у брехні щодо цього, незважаючи на незаперечні докази.

Активісти кампанії ставлять за мету не пропустити до парламенту Партію регіонів, кандидатів від неї, а також «тушок», які у Верховній Раді України нового скликання голосуватимуть разом з провладною більшістю, якщо така буде створена на основі Партії регіонів.

На мою думку, ці вибори не змінять особливо розклад політичних сил, враховуючи адмінресурс, фальсифікації, які вже зараз застосовує влада, однак нам потрібно принаймні не допустити взяти Партії регіонів 300 голосів, інакше вони перекроять Конституцію на свій лад та остаточно закрутять гайки.

Активісти почали поширення листівок з інформацією про провладну партію та кандидатів від неї у окрузі ще 16 жовтня з роздачі біля станції метро «Лісова», а саме на виходах до маршруток Київ-Бровари. З того моменту поширення відбуваються щодня і, за словами активістів кампанії, не припинятимуться до 26 жовтня, останнього дня, коли дозволена політична агітація.

Ініціативу дуже швидко підхопили невідомі броварські активісти, які своїми силами у ніч з 17 на 18 жовтня заклеїли ледь не кожен під’їзд багатоквартирних будинків свого міста. Комунальні служби цього разу були не такі оперативні та сумлінні як під час першого поширення листівок у рамках кампанії у Броварах 22 серпня. З-поміж трьох видів розклеєних афішок – проти Партії регіонів, проти Сергія Федоренка та проти Дмитра Ратнікова – пріорітетно здирали саме ті, що містили інформацію про кандидата Ратнікова, де-не-де віддертими були листівки проти обох кандидатів, а проти Партії регіонів часто лишались незайманими.

У суботу, 20 жовтня, активісти кампанії вирішили здійснити роздачу на традиційному ярмарку на бульв. Незалежності у Броварах, а також біля МКЦ «Прометей», куди цього дня приїхав Прем’єр-міністр Микола Азаров, нібито на зустріч з освітянами. На мене, як активіста кампанії, який роздавав листівки, здійснили близько шести нападів. Участь у безчинствах брали: охорона Миколи Азарова, невідомі молодики-спортсмени та той, кого згодом ідентифікували як Павла, племінника дружини Голови Броварської РДА. Павло згодом брав участь у побитті журналістів та розбитті їхніх телефонів біля входу до «Прометею». У понеділок він також здійснив напад на журналістів телеканалу Інтер, що приїхали розслідувати суботні події у Броварах.

Відео нападу на журналістів, де присутній Павло

Міліція не реагувала на заклики припинити правопорушення та дозволила втекти одному з нападників.

Фото нападника, взяте із соціальної мережі Вконтакті (“Саня Боксер“). Просимо читачів допомогти з’ясувати особу

Наступного дня активісти кампанії здійснили масове поширення листівок кампанії у Броварах.

До двох груп, що займались поширенням, почали чіплятися невідомі. У парку «Перемога», поблизу перетину вулиць Грушевського та Возз’єднання, на двох дівчат та хлопця напали молоді люди спортивної зовнішності. Як зазначила активістка Громадянського руху «Відсіч» Юлія Капшученко, «Після роздавання листівок із закликом не голосувати за Партію регіонів та її висуванців ми зупинилися в місцевому парку відпочити. За хвилин десять до нас підійшло двоє молодиків. Вони нам погрожували й «запрошували» до себе в машину. Коли ми відмовилися, намагалися затягнути нас туди силою». Активіста-хлопця, за словами потерпілих, вони таки затягли до машини, де вимагали назвати «головного».

Приблизно у той самий час поблизу супермаркету «Перекресток» на Майдані Свободи до активістів почали «чіплятися» інші молодики, вимагаючи припинити поширення листівок. Група активістів кампанії, яка перебувала у парку «Перемога», під пильним наглядом переслідувачів вийшла до центру міста, де об’єдналася з іншими «переслідуваними». Місцевий журналіст Андрій Качор, який прийшов на місце подій, дізнавшись про ексцеси, впізнав у нападниках та переслідувачах, на яких вказали активісти, «бійців Ратнікова».

Згодом на місце подій прибули представники міліції, які стали намагатися відбирати пояснення у активістів з приводу поширення листівок, але ажніяк не з приводу залякування чи переслідування людей.

На 16:00 на Майдані Свободи Дмитро Ратніков запланував захід, який назвав «особистою розмовою» з виборцями.

Активісти до початку дійства роздали поміж присутніх листівки кампанії та копії відповіді на інформаційний запит до Київської обласної ради з приводу приналежності кандидата до фракції Партії регіонів. У документі – підтвердження цього факту.

Ці дії активістів знову викликали нервову реакцію представників Ратнікова, які почали кудись телефонувати та повідомляти про поширення. Декілька невідомих та агітаторів кандидата намагалися виривати з рук молодих людей листівки.

Під час виступу Дмитра Геннадайовича зі сцени, він пообіцяв, що дасть змогу задати йому будь-які запитання, однак, завершивши монолог, сказав, що зробить це,  спустившись донизу. Ратніков швидко сховався у вузькому місці, де задавати питання громадянам та журналістам, а також знімати це на відео операторам намагались завадити жінки-провокатори, створюючи штучні сутички та здіймаючи цим галас.

Активісти «Помсти за розкол країни» заявили, що кампанія у Броварах станом на сьогодні триває, як і триває по всій Україні. За словами активістів, вона не закінчиться після виборів, але, очевидно, відбуватиметься у іншому форматі. У якому саме – буде визначено пізніше в залежності від ситуації та обставин.