
У Броварах народжується поняття політичної відповідальності?
Команда сайту «МПЗ» може не поділяти погляди авторів та не несе відповідальності за інформацію, опубліковану у розділі «Блоги». Відповідальність за зміст, достовірність фактів, цитат, власних назв та інших відомостей несуть автори текстів, розміщених у розділі «Блоги»
Більшість з тих, хто хоча б трохи цікавиться вітчизняною політикою, не міг не помітити, з якою регулярністю останнім часом переслідують скандали Всеукраїнське об’єднання «Свобода».
«Артобстріл» позицій «свободівців» розпочався трилогією журналістських розслідувань газети «Експрес», після чого проблемні точки на тілі найбільшої націоналістичної партії України почали виникати як гриби після дощу. Найбільш яскравим скандалом останнього часу стала історія з темним – чи то пак «червоним» - минулим товаришки Фаріон. Пані Ірина, віднедавна більш відома в інформаційному полі як «орлиця», що не має сповідатися перед «гієнами» (як вона висловилася на адресу журналістів) стала однією з тих, хто недооцінив значення преси в суспільстві взагалі, та для політичної кар’єри кожної окремої «орлиці» зокрема.
Свої «орли» та «орлиці» виявились і в лавах свободівців броварських. Лідер міського осередку ВО «Свобода», депутатка міськради Ганна Брусенська разом зі своїм підлеглим по партії і також депутатом Петром Базишиним 22 серпня підтримали броварських регіоналів в боротьбі проти місцевих журналістів, проголосувавши скандальне рішення про «заборону пересування для працівників преси». Тоді це спровокувало скандал локального масштабу, під час якого Брусенська зайняла відверто страусячу позицію: сховавши голову в пісок, депутатка не давала жодних коментарів з приводу спільного з ПР голосування. Поведінка Брусенської до болі нагадувала поведінку Фаріон, до моменту, поки столичні журналісти не знайшли документальних підтверджень входження «орлиці» до КПРС в 1988 році.
Що ж, броварські журналісти також не обмежились виключно написанням розслідування і неодноразово зверталися до обласного та всеукраїнського керівництва ВО «Свобода» з метою проінформувати тих про ситуацію в Броварах та почути оцінку вищого керівництва партії діям Брусенської і Ко. Проте «Свобода», традиційно для себе, утримувала довгу паузу й нічого не коментувала.
Лише пізніше на контакт з журналістами почали виходити емісари з обласної організації ВО «Свобода» з метою детальніше дослідити ситуацію. Розмова видавалася конструктивною, доки автор цих рядків випадково не зустрівся з головою Київської обласної організації ВО «Свобода» Олександром Марченком під час чергової акції на підтримку захисників парку «Перемога» у Броварах. Пан Марченко, замість подякувати пресі за допомогу у виявленні ненадійних партійних кадрів, досить не дружньо заявив: це наші внутрішні справи, не совайте туди свого журналістського носа. Не орлиця з гієнами, звісно, проте така позиція Марченка руйнувала надії на адекватну реакцію керівництва партії на скандальну ситуацію з міським осередком.
Керівництво «Свободи», маючи в своєму розпорядженні беззаперечні докази співпраці Брусенської з Партією регіонів не лише по «журналістському» питанню, а й по питанням дерибану землі, все ж не вчиняючи жодних рішучих дій, вичікувало. І дочекалось.
Заява Брусенської про начебто розпуск броварського міського осередку стала очікуваним результатом ігнорування центральної «Свободи» на внутрішньопартійних проблем. Не здійснивши адекватних дій вчасно, «Свобода» нахромилась на контрудар з боку своїх колишніх підлеглих, які виявились у цій ситуації більш повороткими. Інформація про «саморозпуск» броварської міської організації вранці 20 листопада вранці потрапила на інтернет-ресурси, а вже надвечір – в прайм-тайм новин найбільшого телеканалу країни. Брусенська зіграла на випередження і виграла перший інформаційний бій.
Лише сьогодні офіційний сайт ВО «Свобода» розродився заявою, в якій зазначається що збори, на яких Брусенська «саморозпустила» міський осередок партії були нелегітимними, позаяк ще 5 вересня Політвиконком ВО «Свобода» відсторонив пані Ганну від керівництва броварським осередком. Причиною відсторонення Брусенської стало саме скандальне голосування 22 вересня, коли міські депутати від «Свободи» разом з «регіоналами» вирішили обмежити право місцевих журналістів на пересування сесійною залою.
5 вересня 2013 року Політвиконком ВО “Свобода” ухвалив рішення про відсторонення Г.Брусенської від посади голови Броварської міської організації ВО “Свобода” за порушення партійної дисципліни під час голосування на сесії Броварської міської ради 22 серпня 2013 року. Виконувачем обов’язків керівника цієї організації призначено Олега Шевчука.
Таким чином з усієї цієї історії випливає чотири важливих висновки:
1. В Броварах трапився перший прецедент, коли керівник осередку парламентської партії поніс пряму політичну відповідальність за недотримання партійної дисципліни, яке в цьому випадку полягало саме в «наїзді» на журналістів. Мало хто стане сперечатися, що подібного результату неможливо було б досягти, якби броварські журналісти не проявили активну позицію і не вплинули на центральні органи керівництва партій відреагувати на ситуацію. Хоча б тому, що спільне із владою голосування Брусенської та Базишина - що триває не перший рік в т.ч. по скандальним земельним питанням – вперто «не помічалось» центральним керівництвом партії Тягнибока. І якби не ситуація із забороною пересування журналістів, в очах свого партійного керівництва броварські депутати від «Свободи» й досі б виглядали полум’яними націоналістами та борцями зі злочинним режимом Януковича та Партії регіонів.
2. Випадок з «саморозпуском» осередку під егідою Брусенської та загальмована реакція на події центрального керівництва «Свободи» - це гарний урок всім партіям. Невчасна реакція на подібні події, применшення їхнього значення для політичної сили вцілому може вилізти великим боком в самий непідходящий момент. Тоді «незначний інцидент» ризикує перетворитися на чергову ланку системи скандалів всеукраїнських масштабів, миттєво вийшовши за межі Броварів та потрапивши в прайм-тайм центральних телеканалів.
3. Вся ця ситуація ще раз довела, що применшувати роль преси для політиків, навіть коли йдеться про «розборки» локальних масштабів – неприпустима розкіш, яка інколи може обернутися серйозними проблемами аж до «зняття голови» та складання мандатів, що ми вже побачили і можемо ще побачити на прикладі Ганни Брусенської та Петра Базишина.
4. Утім в ції історії є і позитив: зірваний набряк на тілі броварського міського осередку націоналістичної партії хоч і завдав їй болю, проте убезпечив від ускладнення стану в подальшому. Нехай навіть подібним хірургічним шляхом, опозиція в Броварах впевнено йде по шляху очищення, що вкрай важливо в контексті наступних Президентських та місцевих виборів 2015 року.
Dixi.