Узгоджений опозиціонер vs директорка школи: фінішна пряма виборів на Торгмаші

Через 2 дні у Броварах відбудуться вибори. Мешканці вул. Олімпійської, що на Торгмаші, обиратимуть свого представника у Броварській міській раді – замість Павла Різаненка, який минулої осені став депутатом Верховної Ради України. З семи кандидатів, чиї прізвища будуть зазначені у виборчому бюлетені, за нашими спостереженнями активну агітаційну кампанію вели лише двоє – директорка школи № 2 Оксана Мельник (партія «Єдність») та висуванець від об’єднаної опозиції Володимир Опалько (партія «Батьківщина»). Напередодні «дня тиші» ми вирішили проаналізувати, які інструменти використовували обидва претенденти у боротьбі за голоси виборців та як це може відобразитися на їхніх шансах на перемогу.

Обоє кандидатів надали перевагу традиційним та перевіреним способам агітації – зустрічам з виборцями та роздачі листівок. Проте в кожного були свої особливості їх застосування.

Зустрічі з виборцями

Ще 10 днів тому мешканці Торгмашу ні сном ні духом не відали, що в них  2 червня будуть вибори. Відповідно не знали вони й того, хто претендує на крісло у сесійній залі від їхнього округу. То ж кандидатам потрібно було у досить короткі терміни розповісти виборцям взагалі про факт свого балотування, і при цьому ще й переконати людей у тому, що саме вони варті заповітної «галочки» у бюлетені. Найефективнішою технологією, як достукатись до серця електорату, вважається особистий контакт з виборцем.

Саме на зустрічі з виборцями і зробила основну ставку кандидатка від партії «Єдність» Оксана Мельник. За тиждень до виборів вона взяла неабиякий темп – по дві зустрічі за вечір. На спілкування з потенційними прихильниками директорка місцевої школи ходила у компанії своїх підлеглих та навіть керівництва – представників Управління освіти, науки та молоді. Також на зустрічах кандидатки частим гостем був начальник управління ЖКГ і завідувачка місцевого дитсадка. Ця «група підтримки» ходила з пані Оксаною від двору до двору та допомагала відповідати на запитання мешканців.

Біля деяких будинків зустрічі проходили за участі кількох десятків жителів, а біля деяких не назбирувалось і дюжини. Люди переважно розповідали про свої потреби та побажання щодо покращення життя в окрузі та обговорювали місцеві проблеми, у яких, слід сказати, корінна жителька Торгмашу Мельник добре орієнтувалась. Щоправда, вона не завжди пропонувала їх вирішення, а інколи просто розповідала, що нині робить чи планує зробити з цього приводу міська влада. Присутні на зустрічах не цікавились ані партійною приналежністю кандидатки, ані її життєвою позицією та світоглядними засадами. Спілкування більше нагадувало не агітаційну зустріч, під час якої виборці мають пересвідчитись, чи має кандидат усі належні чесноти, щоб бути обраним, а зустріч з депутатом округу, якому скаржаться на проблеми та доручають їх вирішити.

На відміну від своєї основної конкурентки опозиціонер Володимир Опалько провів усього дві зустрічі з виборцями протягом агітаційної кампанії. Він пояснює це тим, що його оголошення про зустрічі хтось активно зривав, а тому поінформувати належну кількість виборців про захід у нього не було можливості. Натомість технологію особистого контакту з виборцем він реалізовував в інший спосіб: протягом двох тижнів особисто ходив по квартирах та роздавав свою агітаційну продукцію безпосередньо в руки потенційних прихильників, заодно інформуючи виборців про дату виборів.

На зустріч з «узгодженим кандидатом від опозиції» 29 травня, що відбулась біля місцевого бювету, зібралось кілька десятків людей, щоправда, під кінець заходу людей було вже близько півсотні. Люди активно цікавились тим, що зробив та що планує зробити кандидат для їхнього округу. На це пан Володимир відповідав не конкретикою, а в загальному – «я буду голосувати лише за законні рішення, буду здійснювати контроль за діями влади та долучусь до команди однодумців-опозиціонерів у міській раді у боротьбі проти корупції». Щоб підтвердити, що кандидатуру Опалька, висунутого партією «Батьківщина», підтримують й інші опозиційні партії, на зустрічі виступили представники броварських осередків партій «УДАР» та «Свобода».

Також під час агітаційної кампанії у дворах будинків стояли намети з символікою партії “Батьківщина”, у яких усім охочим роздавали рекламні листівки про кандидата Володимира Опалька.

Агітаційна продукція

Окремої уваги заслуговують агітаційні листівки та брошури кандидатів, зокрема їх інформаційне наповнення та якість поліграфії.

Опалько використовував кілька видів кольорових листівок, виготовлених «на власному обладнанні», а відтак не дуже вибагливих з точки зору поліграфічного виконання. Головний меседж усіх його агіток – голосуйте за «єдиного узгодженого кандидата від опозиції» з підтвердженням того, що його дійсно підтримують три партії – «Батьківщина», «УДАР» та «Свобода» – у  вигляді підписів очільників обласних осередків. Один зі слоганів – «Своїм вибором підтримай опозицію!» В автобіографії Володимир Григорович також пише про свою опозиційну позицію, висловлює свої життєві переконання та обіцяє «чинити достойний опір свавіллю влади». Про проблеми округу та обіцянки якось їх вирішити – ні слова.

Прямо протилежний зміст мають агітаційні брошури пані Мельник. Ошатні, кольорові, на 8 сторінках А5 формату, вони розповідають про найбільші мрії мешканців Торгмаші -відновлений басейн, «лежачі поліцейські», нові світлофори, рівні дороги, облаштовані тротуари, ремонт житлового фонду тощо. Щоправда, який стосунок кандидатка має до вирішення цих питань, з брошури зрозуміти важко. Те, що вже вирішено, зроблено явно без її участі (дороги, тротуари, ремонт під’їздів), а те, що хочеться, зважаючи на стандартну відмазку влади «у міському бюджеті немає коштів», виглядає досить примарно, особливо пункт про відновлення шкільного басейну «Хвиля». Проте, у будь-якому разі брошура демонструє беззаперечну обізнаність учасниці виборчих перегонів з найболючішими питаннями округу.

А от про партійну приналежність кандидатки чи бодай суб’єкт її висування в ошатній блакитній агітці нічого не сказано. Проте, це не дивно, адже у цьому питанні пані Мельник не відзначається особливою послідовністю. На минулорічних парламентських виборах, у яких вона також брала участь у якості кандидата, директорка балотувалась від партії «Солідарність жінок України», нині ж вона – висуванка партії «Єдність».

Також під час зустрічей з виборцями агітатори Оксани Мельник роздавали бажаючим настільний календар на 2013 рік:

«Кандидат від влади»

Від Партії регіонів, яка контролює депутатську більшість у Броварській міськраді, у 20 виборчому окрузі балотується Володимир Коляда – завідуючий хірургічним відділенням Броварської ЦРЛ. Він навіть агітаційну брошуру виготовив, при чому надрукував її у тій самій поліграфії, що й Оксана Мельник – ТОВ «Друкарня Вольф». Проте активної рекламної кампанії він не проводив.

Зрозуміло, що у місті, де на парламентських виборах партія влади набрала вкрай низький відсоток підтримки населення, розраховувати на перемогу кандидата від Партії регіонів може лише наївний або затятий фальсифікатор, який вважає, що за вказівкою «згори»  можна «зробити» будь-який результат. То ж, очевидно, що броварська влада робить ставку на іншого кандидата. На людину, лояльну до системи та яка є частиною цією системи. Людину, яка у разі обрання, звісно, зможе зробити значно більше для округу, ніж будь-який опозиціонер, адже для «своїх» у системи передбачений режим «сприяння», проте ціна за кілька відремонтованих ям на дорозі чи прокладених тротуарних доріжок – участь у загальному дерибані майна громади на користь кишень окремих осіб.