• Сьогодні: Середа, 21 Квітня, 2021

“Думала, що її як жінку не чіпатимуть…” – чоловік Антоніни Дворянець про її загибель від рук “Беркута”

Березень29/ 2014
avatar
Тарас Шако

журналіст видання "Маєш право знати", громадський активіст

Антоніна Дворянець01Маленька дівчинка, гуляючи з мамою, просить дочекатись вечора, коли з’являться перші зірки. “Адже бабуся Тоня тепер там – полетіла в небо на ракеті” – переконана дворічна онучка загиблої на Майдані броварчанки Антоніни Дворянець. Щовечора дитина повторює одне й те ж прохання – подивитись, де тепер її бабуся.

18 лютого, під час атаки на мирних людей «Беркут» відібрав життя активної та сильної духом броварчанки. Озвірілі спецпризначенці залишили українську сім’ю без турботливої дружини, чуйної матері та дорогої бабусі.

Антоніна Дворянець з найменшою внучкою
Антоніна Дворянець з найменшою внучкою

У той день, у вівторок, чоловік Антоніни Дворянець Іван Григорович поїхав на роботу в м. Чорнобиль. Говорить, що з самого ранку в душі відчував тривогу. Об 11:00 подзвонив дружині на Майдан. На жаль, ця розмова стала для подружжя Дворянець останньою.

О 16:30 донька Світлана тривожним дзвінком повідомила, що на Майдані почалась зачистка і вона не може додзвонитись до мами, яка вранці поїхала в центр столиці. Безуспішними виявились і спроби Івана Григоровича зв’язатись з дружиною.
Під час останньої їх розмови, Антоніна Григорівна говорила чоловікові, що на Майдані має зустрітись із колегою по роботі Степаном. Зв’язавшись із ним, Іван Григорович дізнався, що під час атаки «Беркута» вони загубили один одного: колега Антоніни Дворянець встиг заскочити в розбиті двері метро «Хрещатик» на вул. Інститутській. Під час хаосу він не встиг помітити, як жінка зникла з поля зору.

Трагічну звістку про смерть Антоніни Дворянець повідомили її сину Володимиру. Той був у відрядженні в м. Кременчук. Спершу невідомий чоловік, зателефонувавши з мобільного Антоніни Дворянець її сину, сказав, що їй надають першу допомогу. Невдовзі той же чоловічий голос повідомив, що пані Антоніну врятувати не вдалось. Подальші спроби зв’ятись із цим чоловіком виявились марними – телефон вперто не відповідав на дзвінки членів сім’ї Антоніни Григорівни.

Її тіло знайшли поблизу верхньої барикади на вул. Інституській. При собі вона мала посвідчення ліквідатора чорнобильської катастрофи, завдяки чому її вдалось ідентифікувати.
Полишивши все, чоловік, син та донька Антоніни Григорівни вирушили до Києва. Іван Григорович, що їхав з Чорнобиля, побоювався, що його не пустять – їм оголосили, що всі в’їзди до столиці заблоковані.

Антоніна Дворянець11
Антоніна та Іван Дворянець

Діставшись все ж ввечері Києва, їм повідомили, що тіло Антоніни Дворянець в моргу на вул. Оранжерейній. Однак забрати його виявилось не так просто. 19 лютого працівники моргу заявили, що тіло членам сім’ї навіть не можуть показати – поки слідчі прокуратури не з’ясують всіх обставин загибелі померлої. В цей час на Оранжерейну привозили все нові й нові тіла з Майдану…

Цілий день, за словами чоловіка Героїні Майдану, в морзі «варили воду», під різними приводами відмовлялись не те щоб видати, а навіть показати тіло. Сльози доньки Світлани теж не переконали працівників.

Врешті, в переповненій трупарні одна з жінок-працівниць сказала родичам Антоніни Дворянець, що тіло вони зможуть забрати лише в тому разі, якщо погодяться на будь-який діагноз в документації про смерть. Мовляв, підписуйте, бо в інакшому випадку сім’ї буде складно забрати тіло Антоніни Григорівни із забитого майданівцями моргу.
Родині нічого не залишалось як погодитись. В результаті тіло Антоніни Дворянець забрали лише 20 лютого, підписавши що причиною смерті стала «серцева недостатність». Весь одяг загиблої, за словами чоловіка, був в крові, на обличі синці від побиття.

Очевидців загибелі Антоніни Григорівни відшукали за закликом в інтернеті. Чоловік який був поряд з активісткою під час зачистки розповів, що люди відступали до метро «Хрещатик» на Інститутській. Входи до метрополітену були закриті. Антоніна Дворянець, побачивши, що «Беркут» жорстоко б’є хлопців на барикаді, замість того, щоб відступити, кинулась до спецпризначенців. Звір в шоломі сильно вдарив броварчанку. Чоловік, що був поряд підбіг їй допомогти, але теж отримав важкий удар по голові, хотів підвестись, але «беркутівець» пригрозив: «Донецький «беркут» – це вам не київський! Лежи, бо доб’ю!». Після наступного удару чоловік втратив свідомість. Прийшовши до тями, активіст побачив, що Антоніна Дворянець вже без ознак життя.

Хлопців, що були в той день на барикаді, родичам загиблої відшукати не вдалось, хоч про це оголошували і в інтернеті, і зі сцени майдану. «Чи пороз’їжджались, чи не захотіли говорити», – пояснює Іван Григорович. Однак з розповідей майданівців, які чергували на барикаді через кілька днів після трагічних подій, дізнались, що Антоніна Дворянець дійсно кинулась захищати активістів від побиття. В результаті сама отримала травми, несумісні з життям. «Думала, що жінку вони не чіпатимуть, послухають її», – припускає чоловік. Однак бездушні «космонавти» не дивились ні на стать, ні на вік.
«Вона була безстрашною, сміливою», – згадує Іван Григорович дружину. Каже, неодноразово просив не лізти в «гарячі точки» Майдану, проте вона не слухала. Коли бачила, що кривдять інших людей, завжди йшла на допомогу.

Антоніна Дворянець04
На акції протесту Антоніна Григорівна разом з чоловіком почала ходити ще в часи, коли боролись проти режиму Кучми. «Кучму геть», Помаранчева революція, Євромайдан – подружжя ходило регулярно на всі акції проти злочинної влади. На традиційні броварські віче на Майдані Свободи теж ходили разом з чоловіком. Протестували разом і проти Азарова, який приїхав в в Бровари відкривати «Купаву». Немасштабна акція під басейном навіть викликала в подружжя обурення. Більшість броварчани, як відомо, не відрізнялись особливою громадською активністю.

Коли Антоніна Дворянець вийшла на пенсію, практично весь свій час віддавала Майдану. За час революції познайомилась з багатьма жінками в Будинку профспілок, разом з ними розносила хлопцям чай та їжу. Під час морозів купувала за власні кошти активістам теплі шкарпетки.

«За тиждень до кривавих подій приїжджала колишня колега Антоніни Григорівни зі Швейцарії», – згадує чоловік загиблої. «Показала їй весь Майдан, хотіла, аби в Європі знали, що тут відбувається насправді», – додає.

Новий рік святкували теж на Майдані Незалежності. Антоніна Григорівна з чоловіком купили пляшку шампанського, але на центральній площі Києва не схотіли її відкорковувати. «Не хотіли псувати обличчя майдану», – пояснює Іван Григорович. Ігристий напій привезли назад до Броварів. Саме тієї ночі донька Антоніни Дворянець Світлана жатома сказала: «Якщо мама стала на стежку війни з режимом, то в Януковича немає шансів».

Антоніна Дворянець з донькою Світланою
Антоніна Дворянець з донькою Світланою

Познайомились молоді Іван та Антоніна у 1972 році в Чорнобильському районі. Вона працювала в колгоспі меліоратором, він прийшов з армії, брав участь в бойових діях в Єгипті. Обоє з подружжя – ліквідатори Чорнобильської катастрофи 1986 року. Після трагедії сім’я переселилась в Бровари. Тут Іван Григорович та Антоніна Григорівна одружили дітей та виховували внуків.

Антоніна Дворянець03

Антоніна Дворянець10

Антоніна Дворянець13

Антоніна Григорівна була турботливою дружиною, мамою та бабусею, завжди піклувалась про рідних: приводила та забирала внучок із дитсадка, зі старшими часто їздила на Майдан. Вдома в господині завжди було накуховарено, випрано та випрасувано. «Мені було з нею дуже легко», – говорить Іван Григорович, стискаючи окуляри в руках. Антоніна Григорівна мала хобі: у вільний час дуже любила вишивати.

Антоніна Дворянець06

Антоніна Дворянець05

«Ми жили цим Майданом. Я завжди з нетерпінням чекав вихідних, аби поїхати в Київ. Там була особлива аура, вона заряджала нас», – каже чоловік Героїні Небесної Сотні. Серед знайомих були й такі люди, що вже після смерті Антоніни Дворянець замість співчуття виступали «менторами», мовляв, «навіщо було туди лізти?». «Таким людям нічого не поясниш, після таких слів мені ставало образливо і важко», – з сумом в очах говорить Іван Григорович.

Місцева влада ніяк не відреагувала на смерть броварчанки. Лише в комунальній газеті “Брама” вийшла коротка замітка. що Антоніні Григорівні присвоять звання “Почесний громадянин міста Бровари”, проте виявилось, що це цинічний популізм. «Вони ж не визнають Майдан», – констатує Іван Дворянець. Матеріально допомагали і місцеві активісти, які зібрали допомогу серед броварчан для сім’ї загиблої, і майданівці.
«Всі політики – вони брудні. Але цю владу потрібно було гнати», – говорить Іван Григорович. «Якби не Путін, що перекриває нам кисень, побороти корупцію можна було б набагато швидше», – переконаний чоловік Антоніни Дворянець. Змін в країні, за які боролась Антоніна Григорівна і за які віддала життя, на думку чоловіка, потрібно чекати не один і не два роки.

В сороковини Небесної Сотні, сім’я загиблої броварчанки Антоніни Дворянець поїде на Майдан Незалежності вшанувати пам’ять її та ще понад сотні жертв режиму Януковича. Поранені та побиті «Беркутом» на Інститутській та родина Антоніни Григорівни домовилась щороку зустрічатись 18 лютого, аби берегти пам’ять про тих, хто ціною власного життя боровся за гідність, справедливість та достойне життя в демократичній, некорумпованій європейській Україні.

Редакція «Маєш Право Знати» ще раз висловлює співчуття сім’ї Антоніни Дворянець. Ми закликаємо правоохоронні органи якнайшвидше розслідувати відкриті кримінальні справи за фактом трагічний подій на Майдані та покарати винних у смерті броварчанки та понад сотні жертв режиму. Минуло сорок днів з тих трагічних подій, однак, як відомо, жодного «беркутівця», жодного виконавця чи замовника масового вбивства українців не притягнуто до відповідальності.

Фото надані редакції із сімейного архіву

  • avatar
    rain
    7 років тому

    Сумно .
    Жага помсти ятрить .
    з виродками “беркут” ще не закінчили .

    • avatar
      Павел Апаев
      7 років тому

      Стопудово, и с выродками и с уродами ни “Беркут” ни “Сокол” не закончил. “Жага ятрить”? Ну так иди “ятри” типа нынешнюю “власть”, пусть вместо вывоза исторических ценностей Украины и дерибана новых должностей займётся расследованием обстоятельств и виновников смертей “Небесной сотни”, а уж по результатам “ятрить” надо.

      • avatar
        Серега
        7 років тому

        Да ты уЗбагойся, пойди пивка с дружбаном В.Шуба бахни!

        • avatar
          Павел Апаев
          7 років тому

          А в сельских школах винницкой области на уроках русского языка разве не учили склонять?

          • avatar
            Серега
            7 років тому

            ))) ты, пока не сделал замечание, я и б и не знал фамилию твоего “знакомого собутыльника”! Фамилия героя, Шуб а не ШУБА! Хотя мне все равно, а бы человек был хороший))) P.S. Прежде, чем учить кого-то писать грамотно, научись писать сам без ошибок, вспомни сколько я тебе делал замечаний по грамматике)))) !!! Когда фамилия омонимична нарицательному существительному (Шуба, Куча, Козел, Баран), стараются избегать окончаний, чтобы менее походить на предмет.

          • avatar
            Павел Апаев
            7 років тому

            “знакомого – собутыльника”? сам придумал, или подсказал кто, или просто больная фантазия? :) А засвети ка свою фамилию, а я с окончаниями поработаю. :)

          • avatar
            Серега
            7 років тому

            “знакомого – собутыльника” та нет, привел, пример тире))) А, что может подсказать, кто?)) Фамилию свою засветить)))http://www.youtube.com/watch?v=OW5syVxzAUY

          • avatar
            Павел Апаев
            7 років тому

            А, так твоя фамилия омонимична “Куча, Козел, Баран” :) Да срисовал я тебя, недалёкий злобный – селючок(и тире, как пример) из винницкой области.

          • avatar
            Серега
            7 років тому

            )))) Это наверно про таких как ты говорят,КОРЕННЫХ ГОРОЖАН – “Броварський лушпайник”)))!

          • avatar
            Павел Апаев
            7 років тому

            У тебя плохое знание истории новой “родины”. Лушпайники – это были жители Дымерки, хотя если даже и Броваров, то ничего страшного в этом нет, ибо это уже “было” :) А вот откуда ты даже представлять не нужно, всё и так примерно ясно. :) А где я пытался доказать или заверить, что я лучше? Я просто хотел, что-бы ты вспомнил свои исторические корни и без стыда, а с гордостью рассказал тут о них, Ведь человек должен гордиться своей Родиной. Иначе какой из него патриот, так, шелуха? :)

          • avatar
            Серега
            7 років тому

            Кокой ты, узколобый…Я повторяю тебе уже не впервой моя Родина Украина!!! Шелуха – это тот кто живет физически в Украине, а душой на родине в другом государстве…

          • avatar
            Павел Апаев
            7 років тому

            Лучше узколобым чем тупоголовым. :) Фашисты это 14 дивизия СС. :)

          • avatar
            Серега
            7 років тому

            Ой, полиглот))))) узколобый – синоним тупоголовый, так что тебе виднее кем лучше бить)))) А весь мир знает фашистов, Русская освободительная армия, РОА

          • avatar
            Павел Апаев
            7 років тому

            В винницких сёлах и узколобый может быть тупоголовым :)А по поводу фашистов,бандеровцам оно наверно виднее, ведь рыбак рыбака видит издалека. :)

          • avatar
            Серега
            7 років тому

            Ну да весь мир бандеровцы, власовцы асвАбадитили…)) а по поводу сел, тебе виднее алкашу из ЖЕКА…

          • avatar
            Павел Апаев
            7 років тому

            Шота ы путаешь, селянин. :) Фашисты – бандеровцы. :) Чисти мозг, глядишь и память прорежется, я работал в ЖЕКе во времена ” УССР :) и абсолютно этого не стыжусь и знаю, что ни один жилец не может меня упрекнуть в плохо сделанной работе. Как по мне, так лучше быть хорошим слесарем, чем плохим мелким чинушкой. :) Так поведай откель ты родом, Гайсин? :) Почему люди стыдятся своей Родины, мне не ясно, как и не ясно то, какие из них могут быть патриоты при таких раскладах.

          • avatar
            Серега
            7 років тому

            Апаев, я не пойму какая разница, селянин или горожанин? Главное, что б человек был хороший! Ты, походу “редиска”! Я тебе отвечу, но не здесь…Имей уважение хоть элементарное..

            Светлая память…Антонине Дворянець…

            P.S.Жаль, что хорошие люди уходят…а не наоборот…

          • avatar
            Павел Апаев
            7 років тому

            А когда и где ждать ответа? Уважение к умершей я имею, к тебе – увы, ты не достоин моего уважения. :)

          • avatar
            Серега
            7 років тому

            )))Мне твое уважения, пьяного слесаря, до лампочки))) Ты сам кто по жизни? Чего добился? Ответил тебе еще вчера http://pravo-znaty.org.ua/daishnika-yakiy-pogrozhuvav-vodiyu-avtomatom-pereveli-v-brovari/ (читай первый коментарии)

      • avatar
        Svidomij_
        7 років тому

        аморальне чудовисько, надіюсь і до вас доберуться найближчим часом

        • avatar
          Павел Апаев
          7 років тому

          Надейся и жди – вся жизнь впереди. Пусть боится тот, кому есть чего бояться.

  • avatar
    Илья
    7 років тому

    Серёга и Павел – вы песочницу не перепутали?топик как некролог постили, собирайте гербарий в других местах!

  • avatar
    Ольга
    7 років тому

    Небеснa сотня: питання, про які ми не хочемо думати
    Тетянa Печончик, волонтерка “Євромайдан-SOS”

    Після надцятого прохання СКИНУТИ ТЕРМІНОВО СПИСОК “НЕБЕСНОЇ СОТНІ”, бо
    “треба для книжки”/”треба на ефір”/”треба меморіал жертвам в Межигір’ї споруджувати” і т.д. пишу цей крик душі.
    Друзі, а що таке “Небесна сотня”?
    Чи хтось колись думав над тим, а за якими критеріями, власне, туди відносять тих чи інших загиблих?
    За останні сорок днів в інтернеті виникли десятки сайтів та ініціатив, присвячених пам’яті “Небесної сотні”. Треба сказати, їх автори не часто переймаються
    бодай елементарним факт-чекінгом. Деякі навіть міряються “в кого більше”. В сенсі – в кого довший список.
    А Вікіпедію взагалі краще не відкривати – там у Небесній сотні живі записані мертвими, а частини загиблих взагалі ніколи не існувало!
    Включити загиблих міліціонерів у “Небесну сотню”? – Без проблем! Пройдіться по
    майдану і подивіться на віддруковані полотнища – тут вам і беркутівці, і люди,
    яких в природі ніколи не існувало, і навіть шахраї, які живі-живісінькі, але,
    прикриваючись чужим горем, спритно збирають гроші. Мирно собі сусідять із тими
    беззбройними сміливцями, що загинули від куль. А що – у нас же демократія!
    В час, коли твориться історія (а з нею і міфи), існує величезний запит на чорно-білу
    картинку – без намагання проаналізувати і розібратися.
    Без спроби побачити, ЯК УСЕ СКЛАДНО, які різні випадки і долі потрапили під каток
    Янушеску-Путлера.
    То хто ж вони – Небесна сотня?
    Мабуть, найбільш очевидна відповідь така: що Небесна сотня – це люди, які загинули в центрі Києва насильницькою смертю і внаслідок поранень.
    А як же тоді Хмельницький? Хіба той хлопець і жінка, яких скосили чергами під СБУ, не належать до “Небесної сотні”? А чоловік, який ціною свого життя зупиняв джип
    із тітушками на уманському блокпості?
    Ні, скажете ви: всі вони – в “Небесній сотні”. А чому тоді в книжці про “”Небесну сотню””, яку недавно презентували на Майдані, немає Дмитра Чернявського з Донецька? Чи Донецьк – це якась інша Україна? Чи Дмитро якось не так протестував?
    І чи належить до “Небесної сотні” Володимир Захаров – співробітник з офісу
    Партії регіонів, який загинув під час штурму будівлі? Випадкова – і від того не
    менш болісна жертва революції…
    Чи “Небесна сотня” – це тільки учасники акцій протесту?
    Чи належить до “Небесної сотні” журналіст В’ячеслав Веремій? Теж, по суті,
    випадкова жертва – опинився не в тому місці і не в той час. У книжці про
    “Небесну сотню” написано, що він “як журналіст, з перших днів
    Євромайдану перебував в епіцентрі подій і публікував репортажі з найбільш
    гарячих місць”.
    Забули тільки вказати, що ці репортажі були про “проституток на Майдані” і
    публікувалися вони в газеті “Вести”, яка щоранку дезінформувала киян.
    А скільки ще випадків, коли учасники протесту помирали від серцевих нападів та інших хвороб, і один бог знає, чи тут зіграли вирішальну роль події на майданах країни. Всі вони – теж “Небесна сотня”? Якщо так – то як їх усіх знайти і де
    шукати?
    І як оцінювати події в Криму? Чи не є вони ланкою в одному ланцюжку з Майданом? А якщо ви такий зв’язок бачите – то чому в списку “Небесної сотні” нема
    кримського татарина Решата Аметова, якого викрали і закатували через участь у
    мирному протесті проти окупації Криму?
    Чому там немає військовослужбовця Сергія Кокуріна – етнічного росіянина, який загинув, захищаючи Україну?
    Це тільки невелика частина запитань, які мені хочеться поставити тим, хто просить
    “списки “Небесної сотні””.
    І чи думають над усіма цими запитаннями ті, хто рветься ставити пам’ятники Небесній сотні? Чи готові вони перекарбовувати скрижалі цих пам’ятників ще багато разів і багато років поспіль.
    І чому їм так хочеться по швидше закрити шаблон і поставити крапку, знаючи, що люди досі продовжують помирати в лікарнях?
    Розуміючи, що в лісах і озерах ми, можливо, ще знаходитимемо нові тіла? І що про деяких із них ми вже ніколи не дізнаємося, як і чому вони загинули.
    P.S. Ми на Євромайдан SOS не публікуємо списки “Небесної сотні”, а лише даємо
    інформацію про всіх загиблих. Висновки робіть самі.

    http://life.pravda.com.ua/columns/2014/04/3/161414/

    • avatar
      Илья
      7 років тому

      На стенке шрбу красуется надпись – слава труду. Я под ней готов подписаться!но реалии говорят, что слава пренадлежит героям.вопрос-каким?зачем?опять будем мусолить эти списки 300 лет, да и кто это бедет делать – макдаки тыловые, воевать не могущие или псевдопатриоты на фоне вседозволенности?

  • avatar
    Анжеліка
    6 років тому

    Вічна память героям …Вічна память землячці – Антоніні Григорівні….

  • avatar
    Дмитрий
    4 роки тому

    пройшло 3 роки, уряд цинічного бариги не може (не хоче!) довести провину десятка беркутівців, що розстрілювали Небесну Сотню, а про тих хто бив, обливав водою в мороз мови навіть не йде-їх ніхто карати не збирається. Вчорашня беркутня успішно “люстрована” в КОРД і НГУ, сьогодні захищає уряд бандюг Вальцмана і готові повторити свої “подвиги”… Вічна память героям Небесної Сотні…