Вчора я як засновник газети «Маєш право знати» ходила до міліції подавати заяву про злочин – самовільний випуск підробленої газети невідомими особами. Процес реєстрації заяви та надання пояснень зайняли майже годину, при цьому, як завжди, не обійшлось без пригод.

Загалом, як на мене, у ситуації з виходом фальшивої газети нам слід обмежитись всього кількома діями – офіційно заявити про підробку газети на сайті (що ми вже зробили) та подати заяву до міліції (що ми також вже зробили). При чому особливих сподівань, що міліція справді розшукає тих, хто цю газету зробив, видрукував та розповсюдив, у мене особисто немає. Заява до міліції подавалась насамперед, щоб зняти з себе відповідальність за надруковану зловмисниками неправду та образи, адже наша редакція не повинна нести відповідальність за чиюсь хвору уяву та фантазії.

Більше того, хто замовник цієї підробки, мені зрозуміло і без слідчих дій та доказів, і щодо безпосередніх виконавців у мене також є ряд припущень, бо зрештою у Броварах працює не так вже й багато журналістів, та й «координатор» їх роботи також відомий. Однак доведення їх причетності до злочину – справа правоохоронців, наділених для цього відповідними повноваженнями та ресурсами.

Також не бачу жодного сенсу пояснювати кожному, кому раптом потрапила до рук ця «фальшивка», що це підробка і написано у ній переважно неправду, адже це марнування часу та зусиль. На щастя, кілька тисяч примірників газет нам вдалось «по свіжих слідах» нічних розповсюджувачів зібрати та викинути до смітників. Стосовно решти примірників, які таки дійшли до читача, залишається сподіватись на людський розум, інтуїцію та інтелект, бо на шпальтах газети міститься чимало підказок-натяків, що вона несправжня ;)

Зрештою, випускаючи цю підробку, зловмисники переслідували не лише мету – дискредитувати видання, підірвати до нього довіру читачів та звести наклеп на конкретну публічну особу, а й відволікти нашу редакцію від основної роботи: висвітлення суспільно важливих подій у місті, інформування про порушення прав громадян та їхню боротьбу за свої права, розслідування зловживань влади тощо. Вочевидь, за їх розрахунками, ми повинні були одразу кинутись проводити акції протесту, збирати людей під стінами ради, зв’язуватись з всеукраїнськими ЗМІ, розпочати інформаційну кампанію тощо.

Однак ми вирішили обмежитись обов’язковим мінімумом: заявою на сайті та заявою до міліції. Виконавши ці дві прості дії, ми повертаємось до основної роботи.

Журналісти «Маєш право знати» вже готують статті про ситуацію довкола «третьої спроби» збудувати багатоповерхівку по вул. Кирпоноса замість дитячого майданчика, нові факти про будівництво тролейбуса у Броварах, підсумки року дії Закону «Про доступ до публічної інформації» у Броварах тощо.

І насамкінець про пригоду у міліції. Разом із заявою про злочин я подала примірник підробленої газети, а оскільки це речовий доказ, то для його приймання є своя процедура. Факт передачі доказу мають засвідчити поняті. І працівнику міліції не спало на думку нічого кращого, як запросити з коридору до кімнати двох молодиків у стані чи-то алкогольного, чи-то наркотичного сп’яніння, які весь час щось бубніли, вигукували лайливі слова і погрози та поводились всуціль неадекватно, щоб ті засвідчили передачу газети. Сумніваюсь, що ті хлопці взагалі розуміли, що роблять, однак підписи у документі поставили. Після цього у мене не залишилось жодних сумнівів, що броварська міліція неодмінно розшукає зловмисників та притягне їх до відповідальності, відновить порушення наших прав та встановить справедливість :-) Щиро бажаю їм успіхів у цій нелегкій справі!