На честь Запорожця у Броварах «застрелили» «Президента», «міського голову» та «губернатора»
Річниця події, коли мешканець Семиполок Віталій Запорожець вбив місцевого дільничного міліціонера, цього разу збіглась у часі з черговим судовим засіданням проти захисників броварського парку «Перемога».
Нагадаємо, активістів «Свободи» Миколу Смірнова, Руслана Ткаченка та Олега Шевчука хочуть ув’язнити за участь в «громадянському суботнику» 25 травня, коли броварчани демонтували незаконно встановлений будівельний паркан в центральному міському парку. Чергове судове засідання, яке відбулося вчора, 10 вересня, знову не дійшло логічного завершення через неявку кількох свідків. У той же час під стінами броварського суду партійці від «Свободи» та УДАРу вже традиційно організували пікетування на підтримку репресованих активістів.
Цього разу «свободівці» вирішили нагадати броварчанам про резонансне вбивство у Семиполках театралізованою акцією, під час якої кожен охочий міг вистрелити не те що у дільничного, а у “міського голову”, “губернатора” чи навіть “Президента”. Біля суду організатори встановили стенд, лівий бік якого був обтягнутий прапором Партії регіонів, а на правому розташувалась мішень, в центрі якої красувалося слово «Президент».
Щойно стенд було встановлено, до місця проведення акції почали стягуватись міліціонери – як по формі, так і у цивільному. При чому «цивільних» правоохоронців було мало не більше, ніж їхніх колег, вдягнутих як годиться на службі.
Особливо здивувала велика кількість міліціянтів, котрі здійснювали оперативну зйомку – нашому журналісту вдалося нарахувати як мінімум шість таких «стівенівспілбергів».
Серед правоохоронців особливою активністю відрізнявся сумнозвісний Руслан Хартанович, начебто побитий броварчанами під час «громадянського суботнику» 25 травня. Бачити під час акції Хартановича було особливо дивно, адже саме через його начебто неявку в якості свідка по справі, вчорашнє судове засідання знову перенесли на 18 вересня.
«Вбити» саме «Президента» з пневматичної іграшкової «помпи» вдалося далеко не кожному. Задоволенні «покращенням» броварчани цілили, переважно, у «міського голову» та «голову районної держадміністрації». Інколи діставалося й «губернатору», чисельні поранення отримали «прокурор», «голова СБУ» та «Міністр МВС». Проте зрештою саме «президента» було розстріляно найбільш нещадно.
У паузах між стріляниною перед присутніми виступив міський депутат Роман Сімутін, який розповів, що наразі перемагає броварську міліцію у справі про своє незаконне затримання на початку літа цього року. Після нього слово взяв народний депутат від «Свободи» Андрій Іллєнко. Прикметно, що броварські депутати від «Свободи», а заразом і керівництво міської партійної організації Ганна Брусенська та Петро Базишин вкотре проігнорували акцію на підтримку своїх однопартійців.
Час від часу проведенню акції намагалися зашкодити правоохоронці. Так, ще перед початком пікетування до його організатора наблизився заступник начальника Броварської міліції п. Отрох, який повідомив, що в разі, якщо під час акції використовуватиметься одяг синього кольору, котрий хоча б віддалено нагадуватиме міліцейську форму, дії активістів відразу будуть кваліфіковані як хуліганство. Учасники пікетування могли додати цей «посил» хіба що у власну скарбничку неадекватних заборон по-броварськи, позаяк жодних законних підстав вона не мала.
Пізніше кремезний чоловік у чорному плащі, котрий постійно «терся» поблизу правоохоронців, власним тілом затулив «президента» від публіки, котра жадала за допомогою зброї продемонструвати своє ставлення до «покращення».
Тим часом вже згаданий Хартанович закликав учасників акції припинити стрілянину, адже хтось може влучити, наприклад, «у голову маленької дитини». Кого саме броварський міліціонер вважає «дитиною» - «Президента», «Голову СБУ» чи «Прокурора», - Хартанович не уточнив.
Зрештою, після кількагодинного чекання своїх побратимів, доки ті вийдуть із заcтінків суду, активісти почали розходиться. «Та й набої вже скінчились», - кинув хтось на ходу. Найбільше ж броварчан, здається, розчарувала не стільки мала кількість набоїв, а те, що Президент цього разу був не справжнім, а рушниця – іграшковою.
Фото Миколи Кожемяко
