14 днів в Броварах на Майдані свободи голодують активісти ВО «Батьківщина» в підтримку екс-прем’єрки Юлії Тимошенко. Майже біля дороги встановили 2 намети – в одному голодувальники спали, в іншому збирали підписи та роздавали листівки й партійні газети. Як повідомили броварські «бютівці», міськвиконком звернувся до суду з позовом про знесення наметів з центральної площі міста, мовляв ті заважатимуть святкуванню Дня перемоги. «Батьківщина» суд виграла, а тому намети 9-го травня на Майдані Свободи залишились, проте вже без жодної символіки – лише під державним прапором. Того ж дня, за прикладом своєї лідерки Юлії Тимошенко, броварчани говорили про припинення голодування. Протягом трьох днів команда “Маєш право знати” стежила, як проходить акція на підтримку Юлії Тимошенко в Броварах.

8 травня.

За столиком сидять 3 жінки-пенсіонерки. Говорять, що голодують ще 5 людей, серед них і Анатолій Кривонос – очільник броварської «Батьківщини» і  редактор газети «Мала Батьківщина» Леонід Харченко, який публічно анонсував початок свого голодування ще на засіданні броварського КОДу. «Але Харченко тут буває «набігами» - перевірити, чи вистачає партійних газет» - кажуть активістки.

Зараз нема ні першого, ні другого – поїхали в столицю на судове засідання. Феміда має вирішити, чи мають право мітингувальники продовжувати голодування. Адже вчора міська влада заборонила намети  в Броварах: «в зв’язку зі святкуванням дня Перемоги».

Під час нашого спілкування до намету підходить літня жінка і запитує в голодувальниць, скільки тим «платить Юля за голодовку».

- Скільки платить? Та по мільйону на брата! – віджартовується активістка. - Ну, ясно, что по миллиону. Юлька же 13 миллиардов украла…

Обидві «ідеологічні суперниці» в процесі розмови посміхаються і далі словесної перепалки не заходять. В цей же час підпис на підтримку Тимошенко мовчки ставить солідний чоловік середніх літ.

Відповідно до рішення Броварського виконкому, намети прихильників Тимошенко мали знести ще 7 травня. «Ми тут сидимо як на пороховій діжці», - каже одна з жінок, тому рішення столичного суду чекають одночасно і з острахом , і з надією.

Натомість міська влада запропонувала голодувальникам альтернативу наметам – кабінет у міськвиконкомі: за задумом чиновників, «бютівці» могли б голодувати в застінках будівлі на Гагаріна, 15. Однак прихильники екс-прем’єрки навідріз відмовляються приймати таку пропозицію. «Ну скажіть, яка нормальна людина туди прийде?», - питають  з обуренням.

Про стан свого здоров’я голодувальники відповідають жартома, мовляв, після Великодня можна й поголодувати – це навіть корисно в таку спеку. «Два тижні можу взагалі не їсти» - говорить одна жіночка. Питання госпіталізації голодувальників ні лікарями, ні самими активістами за 14 днів не піднімалось.

Міліціонери  не відходять далеко від наметів – слідкують за правопорядком. Раз-по-раз до місця голодування приходять «юлефоби» з метою провокацій, а іноді й нападів. Як розповіла одна з активісток, днями до намету завітали представники Комуністичної партії і дали голодувальницям «24 години на збори, інакше…». Втім далі погроз справа не пішла, хоч робота для правоохоронців таки є.

В підтримку Тимошенко активістками зібрано понад 1300 голосів броварчан. Однак, за словами учасників акції, багато людей не хочуть ставити підпис – бояться втратити роботу. «Приходять жінки, кажуть, що вони вчителі і за такий підпис їх можуть вигнати зі школи. Тому висловлюють свою підтримку тільки на словах. Але більшість вже не боїться» - каже голодувальниця Ніна Миколаївна.

До голодувальників в Бровари приїжджали також нардепи від БЮТ  Андрій Павловський та Костянтин Бондарєв: намети на Майдані Свободи позначені як «громадська приймальня народного депутата», тому міліціянти їх намагаються на чіпати.  Крім того, щоб поставити підпис «за Юлю» , часто люди скаржаться на міську владу, соціальну незахищеність, свої побутові проблеми.

Одна з бабусь, дитина війни, зі сльозами на очах розповідала, як не встигла отримати продуктовий набір від Федоренка.

- Вони мені самі подзвонили, сказали прийти і взяти набір.

Вистоявши довжелезну чергу, «подарунків» від броварського керівника «регіоналів» бабуся так і не дочекалась – агітаційні «проднабори» скінчились.

9 травня.

Намети стоять на попередньому місці, щоправда з них зникла уся символіка – над одним з наметів майоріє лише національний синьо-жовтий стяг. Голодування в наметах припинилось, «тому що Юлю перевели до лікарні й та виходить з голодування». Жінки розповідають, що суд «Батьківщина» виграла, тому акцію не заборонили. Щоправда, чому ж в такому випадку з наметів прибрали всю «бютівську» символіку – не зрозуміло: активістки цього разу не дуже охочі до спілкування.

10 травня.

Намети й територія довкола них знову вся в символіці «Батьківщини». Та ж Ніна Миколаївна пояснює: на День перемоги зняли червоно-білі стрічки й прапори з поваги до ветеранів. Сьогодні активістки стверджують, що голодування триває. «У нас є дозвіл бути тут до 15 травня, коли відбудеться слухання по справі Тимошенко в Європейському суді. Що робитимемо далі – вирішить потім наше керівництво в Києві» - кажуть голодувальниці.

Цікаво, що жодного разу протягом трьох днів, поки наші журналісти спілкувались з голодувальницями, ні керівника місцевої «Батьківщини» Кривоноса, ні Леоніда Харченка в наметах разом зі своїми активістками помітити не вдалось. Напевно, ті мали важливіші справи.

Тарас Шако, Андрій Качор