• Сьогодні: Понеділок, 17 Січня, 2022

На свій страх і ризик: у броварській лікарні провели операцію по заміні тазокульшового суглобу

Грудень26/ 2016
avatar
Ірина Ющенко

Журналіст видання "Маєш право знати", мешканка Броварів

24 листопада у травматологічному відділенні Броварської центральної районної лікарні уперше за останні 17 років було проведено операцію із ендопротезування тазокульшового суглобу. Такі операції проводять на Київщині лише у Білій Церкві та Вишгороді. Після перерви майже в два десятиріччя до них приєдналися і Бровари. Та чи надовго?

У кінці 90-х броварська лікарня стала на Київщині піонером із введення практики ортопедичного протезування. Першу таку операцію в міськрайонній лікарні провели  20 років тому – в 1997 році. Як розповів нашим журналістам завідуючий ортопедо-травматологічним відділенням Броварської ЦРЛ, лікар вищої категорії Сергій Сугак, досить успішно спеціалізувався на ендопротезуванні нині покійний кандидат медичних наук, лікар-ортопед Володимир Українець.

Ендопротезування — заміна імплантатами (ендопротезами) елементів опорно-рухового апарату або частин внутрішніх органів, які втратили свою функцію в результаті травми або захворювання. Показанням для ендопротезування є технічна неможливість або неефективність інших відновлювальних операцій. 

Однак у 1999 році, після чергової операції, виникли ускладнення. Після скарг пацієнтів тодішній головний лікар Іван Сокур (нині покійний) практику ендопротезування заборонив. Відтоді жоден ортопед-травматолог за цю справу в Броварах братися не ризикував. Усіх пацієнтів, яким була потрібна така операція, відправляли у більш спеціалізовані заклади – обласну лікарню та інститут ортопедії.

Сергій Сугак

«Переважно протезування потребують жінки 60+, які звертаються за допомогою після травмування чи після захворювання кульшових суглобів, –  розповідає Сергій Сугак. – Та щоб безкоштовно замінити такий суглоб в обласній лікарні, варто вистояти в черзі не менше 8-10 років». Можна, звичайно, зробити операцію значно швидше, однак коштує вона не менше 125 тис грн. Один тільки протез – 3-4 тис доларів. Та і операція не дає 100% гарантії, що людина стане на ноги, якщо до цього довгий час не ходила, каже завідуючий відділенням.

65-річна броварчанка Ніна Миколаївна вела повноцінний спосіб життя, аж поки під час падіння не зламала шийку стегна. Усі зірки зійшлися так, що в броварській лікарні, після 17-річної перерви, ендопротезування провели їй першій.

«До цієї практики наше відділення йшло давно, – розповідає лікар ортопед-травматолог вищої категорії Василь Шмагой, який і провів цю операцію разом із завідуючим. – Але раніше у нас не було належних умов: відповідної операційної, сертифікації, яка дозволяє проводити такі хірургічні втручання». Та 4 роки тому в операційній зробили належний ремонт, розповідає  Василь Шмагой, а навесні цього року він пройшов відповідні курси, тож перешкод для відновлення практики ендопротезування не було. Тому коли Ніна Миколаївна звернулася в лікарню зі своєю проблемою, хворій запропонували прооперуватися у Броварах. Допомогли і підібрати протез, який виявився значно дешевшим від звичайних аналогів. А от скільки обійшлася жінці сама операція – лікарі не кажуть. Запевняють: медицина у нас безкоштовна.

Та поставити протез технічно – не проблема, каже Сергій Сугак. Проблема – як потім людину виходити. І хоча кабінет ЛФК є, та через великий розрив у проведенні таких операцій, практики реабілітації пацієнтів лікарі не мають. Як почувається жінка, яку відправили проходити реабілітацію вдома, нам дізнатися не вдалося: ніяких даних про пацієнтку лікарі не розголошують. Лише запевняють: її поставили на ноги, в прямому розумінні цього слова, зняли шви, показали вправи, які необхідні для розробляння суглобу. Наразі жінка вчиться ходити на ходунках.

Операційна в ортопедо-травматологічному відділенні

Завідуючий відділенням  переконує: спеціалісти для проведення подібних операцій у Броварах є, однак широкої практики такі хірургічні втручання набути не зможуть. Принаймні, в найближчий час, адже окрім відсутності лікарів-реабілітологів, немає і належних умов у самому відділенні. Так нейрохірургічне відділення та приватний центр нейрорабілітації «Нодус» значно змістили ортопедо-травматологічне відділення: операційна (яка б мала бути в кінці секції – максимально обмеженому доступі для інфікування) розташувалася посередині.

Зменшилася і кількість  палат – із 18 до 13. Наразі у відділенні 70 хворих, при тому, що ліжок – 55.  До того ж, пріоритет ортопедо-травматологічного відділення – травма, а не ортопедія: із 570 операції, які проводять на рік, ортопедичних – усього 2-3%. Плюс до всього, каже завідуючий, 7 лікарів мають значне навантаження, тому приділити належну увагу для виходжування  хворих після ендопротезування фізично немає змоги.

Та попри всі труднощі Сергій Сугак не заперечує: якщо людина зможе протез оплатити – оперуватимуть. Однак немає ніякої гарантії, що знову не виникнуть післяопераційні ускладнення, і лікарі будуть змушені практику ендопротезування  зупинити.

Фото – автора та зі сторінки БРЦЛ