• Сьогодні: Субота, Липень 20, 2019

Проти ошуканих покупців «квартир» у приватному будинку на Каширіна подано зустрічний позов

Липень24/ 2012
avatar
Сергій Севрук

Журналіст "Маєш право знати", громадський активіст

У той час як місцева влада та правоохоронні органи відхрещуються від  горе-інвесторів будинку № 15 по вул. Каширіна та відсилають їх до суду, броварська феміда також явно не поспішає вирішувати цивільний спір ошуканих громадян. Та ще й відповідач докладає усіх зусиль, аби максимально затягнути розгляд справи. А в цей час громадяни, які придбали «кімнати» замість квартир та яких свавільно було виселено з помешкань, мусять поневірятись у чужих квартирах та нести нові матеріальні й моральні збитки.

19 липня 2012 року вперше на засідання Броварського міськрайонного суду у справі про розірвання попереднього договору купівлі-продажу одного з інвесторів будівництва «приватного» будинку Серпокрилових з’явився представник відповідача. Після того, як відповідач тривалий час уникав отримання повістки суду, це мало б стати хорошим знаком для родини Милостянів, які подали свій позов ще 5 квітня (провадження у справі було відкрито 17 травня), адже окрім них з Серпокриловими судиться ще 4 родини, однак на інші суди відповідач не з’являється. Та участь сторони відповідача у засіданні не принесла хороших звісток для позивача, а навпаки…

У перші ж хвилини судового засідання представник «спритних власників» будинку Каширіна, 15 заявила про подання зустрічного позову про розірвання попереднього договору купівлі-продажу з клопотанням об’єднати його в одне провадження.

Щоправда, на засідання представник взяла лише один примірник позову та не сплатила судовий збір, про що чесно зізналась судді. На це суддя Маценко Наталя Петрівна відреагувала реплікою «невже за три місяці ви не мали часу належно усе підготувати?!» та оголосила перерву на півгодини, щоб відповідач належним чином оформила документи.

Півгодини протривали майже 45 хвилин, після чого юристка Серпокрилових прибігла до зали судового засідання зі стосом паперів, які потім, у присутності судді та інших учасників процесу ще хвилин 10 розкладала на різні купки. Однак така неповага до суду викликала у судді лише короткий емоційний сплеск, після чого пані Маценко з легкістю ухвалила зустрічний позов прийняти і відповідно перенести засідання – увага! – аж на 4 жовтня, мовляв, найближчим часом у судді багато засідань, а потім вона йде у відпустку.

По суті ошуканим мешканцям, які понад 3 місяці чекали на судове засідання, «присудили» чекати ще стільки ж – і це лише до наступного засідання. За таких обставин перспективи ухвалення остаточного рішення по справі виглядають взагалі примарними, і це при тому, що згідно зі ст. 157 Цивільно-процесуального кодексу, розгляд справи з моменту відкриття провадження має тривати не довше 2 місяців, у виняткових випадках його може бути продовжено на 15 днів.

Те, що зустрічний позов – лише тактичний хід у стратегії затягування справи з метою тиску на позивача, стало зрозуміло майже одразу після засідання, коли до чоловіка позивачки підбіг сам Ігор Серпокрилов, який несподівано з’явився у приміщенні суду. Нам вдалось зафіксувати на відео момент, коли Серпокрилов пропонував потерпілим суттєво зменшити суму позову, мовляв, гроші за квартиру я вам віддам, а от збитки компенсовувати не збираюсь, і якщо ви не погодитесь, то судитись ви будете роками, «бачте на коли перенесли засідання!»

Однак мешканці вкотре від його пропозиції відмовились, адже у своєму позові вони просять суд не лише визнати попередній договір укладеним під впливом обману та відповідно недійсним і відповідно повернути сплачені кошти, а й компенсувати завдані збитки у подвійному розмірі, як це передбачає ст. 230 Цивільного кодексу, а також відшкодувати моральну шкоду, завдану родині. Люди обурені тим, що їм намагались продати, як потім з’ясувалось, «частину самочинної забудови», замовчавши про «наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину», потім над ними знущались перебоями у постачанні води та електрики у 20-градусні морози, а потім взагалі виселили з помешкання, у якому вони зробили ремонт та усунули недоліки забудовника.

Подавши до суду, Милостяни перестали виплачувати кошти згідно з договором, який вони вважають недійсним. За це і вхопився забудовник, подаючи зустрічний позов, у якому просить розірвати договір через «заборгованість».

Та навіть якщо через 3 місяці, чи півроку, чи рік родина Милостянів виграє суд і, можливо, отримає компенсації завданих збитків, загалом ситуації з будівельною аферою це не вирішить. Небезпека того, що у п’яти приватних індивідуальних будинках, які Серпокрилови продовжують видавати за «багатоквартирні», нові й нові люди купуватимуть кімнати у якості квартир, ні сном ні духом не відаючи про це, нікуди не зникне. І рішення суду може відновити права лише тих громадян, які наважаться пройти судовий процес до кінця та не здадуться під тиском забудовника.

Тому у цій ситуації дивує повна бездіяльність органів влади та правоохоронців, які намагаються видати цю ситуацію просто за «цивільний спір» та закривають очі на нецільове використання землі, махінації з псевдокомунальними платежами та інші порушення. Про те, до кого звертались, які відповіді та «відписки» отримали ошукані інвестори будинку 15 по вул. Каширіна, читайте у нашій наступній статті.

Сергій Севрук, Аліна Дяченко