За 5 місяців волонтери Коордцентру допомоги військовим зібрали півмільйона гривень на АТО

Українські солдати не відчувають себе покинутим значною мірою завдяки діяльності волонтерів. У Броварах сформувалось кілька активних середовищ небайдужих громадян, які виявляють потреби вояків, збирають допомогу, закупляють необхідне і відвозять на фронт. Координаційний центр допомоги броварським військовим – одне з таких волонтерських об’єднань, яке вже майже чотири місяці вдягає, взуває та годує захисників нашої держави.

Ядро коордцентру складає четверо активістів – Лідія Стрельченко, Роман Сімутін, Андрій Балабаєв та Юрій Чередник - кожен з яких виконує певну ділянку роботи.

«Андрій відповідає за матеріально-технічне забезпечення: пошук і закупівля амуніції, перевезення. Ліда займається спілкуванням з людьми, записує контакти і систематизує всю інформацію, яка надходить. Юра веде фінансову звітність», - розповідає координатор центру Роман Сімутін. Сам Роман виконує організаційно-представницьку функцію, налагоджує контакти з іншими волонтерськими організаціями, постачальниками, меценатами, домовляється про доставку допомоги на передову тощо.

Перший комплект амуніції активісти коордцентру купили наприкінці червня: тоді на пожертви броварчан для бійців батальйону «Київська Русь» Миколи Смірнова та Андрія Повара придбали бронежилети, форму, берці та інші елементи солдатської екіпіровки. З того часу коордцентр зібрав понад півмільйона гривень, які пішли на амуніцію, продовольство, засоби захисту, медикамерти, теплі речі. За словами волонтерів, впродовж цих 4 місяців центр надав допомогу близько 100 солдатам. “Закуплено та передано хлопцям 64 бронежилети, 32 кевларові каски, 170 пар берців. Найактуальнішим придбанням став дуже якісний тепловізор вартістю 74 тис. грн, який був переданий в роту вогневої підтримки 11 батальйону”, - звітують волонтери.

Також у центрі згадали й про індивідуальні посилки для бійців від родичів: коордцентр допоміг довезти до адресатів понад 250 іменних пакунків. Сама доставка - процес непростий, однак завдяки співпраці з іншими броварськими волонтерами та компанією “Мегаполіграф”, коордцентр має можливість набагато оперативніше доставляти хлопцям допомогу і посилки. Вантажі для солдатів відправляли 13 разів.

[caption id=”attachment_30445” align=”aligncenter” width=”600”] Коордцентр доставив допомогу в Слов’янськ[/caption]

[caption id=”attachment_29207” align=”aligncenter” width=”600”] Доставка допомоги в Дебальцеве[/caption]

«Зібрано 503 000 гривень, але багато чого ми не не можемо відобразити у фінансовій звітності, зокрема продукти харчування, одяг, медикаменти, які небайдужі броварчани закупляли самі і приносили до коордцентру. Таку натуральну допомогу порахувати неможливо, бо були дуже великі тоннажі», - каже «фінансист» координаційного центру Юрій Чередник.

[caption id=”attachment_31028” align=”aligncenter” width=”600”] Юрій Чередник[/caption]

Про потреби хлопців дізнаються від них самих та їх родичів. Контактує з ними Ліда Стрельченко. «Гарячий» телефон в її руках не стихає. «День волонтера може початись о будь-якій годині, зважаючи на те, коли розбудить перший дзвінок: або з передової, або родичів солдат, або тих, хто хоче надати допомогу. Іноді вночі дзвонять. Не так часто, але буває. Як правило, ранок не проходить без розмови з тим, хто телефонує з якогось питання», - розповідає Ліда.

[caption id=”attachment_31022” align=”aligncenter” width=”398”] Лідія Стрельченко[/caption]

Спілкування з людьми не обмежується лише розмовами про потреби хлопців. «Іноді з ними доводиться говорити як психолог. Відчувається, що люди просто хочуть поговорити», - продовжує Ліда.

Моральна підтримка бійців – теж один з пріоритетних напрямків діяльності центру. При чому волонтери, організовуючи благодійні заходи, намагаються поєднувати функцію збору коштів разом з психологічною підтримкою бійців. Яскравий приклад – кампанія «Дякую тобі», коли активісти знімали побажання від мешканців Броварщини на камеру, а потім відправляли відео на фронт разом із зібраною допомогою.

«Проект народився спонтанно і, на нашу думку,  все вийшло дуже вдало. Броварчани сприймали ідею дуже позитивно. Ми записали на відео кількасот людей. Відеоматеріали змонтували і відправили на фронт. На зібрані з цього проекту гроші, крім всього іншого, купили для хлопців квадрокоптер, який на фронті виконує функцію безпілотника. Передали в розвідроту 11 батальйону, командиру з позивним «Зелений», - каже Роман Сімутін.

Волонтери бідкаються, що після Мінського перемир’я фінансові пожертви значно скоротились. «Люди «видихлись»: немає коштів. Але солдати просять, аби ми не припиняли їх підтримувати, допомагати.  Кажуть: якщо на нас не звертатимуть увагу, ми не відчуватимемо підтримку народу, а це для нас найголовніше», - продовжує Роман.

Тому для того, аби фокусувати увагу населення до проблем військових, координаційний центр організовує благодійні акції. Проект «Дякую тобі» був першою такою мотиваційною благодійною хвилею. Після цього волонтери влаштували два благодійних ярмарки-пікніка на Майдані Свободи – продавали сувеніри, випічку та пригощали броварчан шашликами за довільну пожертву на потреби хлопців на фронті.

«Є такий твір «Віднесені вітром». Там описується, що такі заходи проводились ще два століття тому під час громадянської війни в Сполучених Штатах,», - кажуть волонтери.

«Крім того, в соцмережах постійно йдуть заклики про допомогу військовим, – продовжує Ліда Стрельченко, – кожного разу наголошуємо, що навіть 10 гривень мають значення, бо саме їх може не вистачити, щоб зробити якусь покупку. Звісно, іноді є певна недовіра від людей, попри всі звіти, які ми публікуємо.  Але якщо більше з людиною спілкуєшся, тоді вона більше розуміє, що це все серйозно, що є звіти, що є доставка безпосередньо на фронт».

Географія допомоги, яка стікається до координаційного центру, а потім відправляється на передову, розширюється. Про коордцентр вже знають закордоном та допомагають для українських солдатів, - розповідає Ліда.

«Українці з Латвії передавали допомогу через Кіру Ісаєву, броварчанку, яка емігрувала з родиною в цю країну. Коли вона приїжджає, то постійно щось привозить для хлопців: як від себе, так і від тих небайдужих латвійців, які нас підтримують. А нещодавно координаційний центр знайшла одна італійка, я так розумію, що коріння в неї українське, і теж пропонувала допомогу».

З деякими необхідними речами для передової виникають складнощі. Наприклад, з кевларовими касками.

 «Одна з найбільших проблем зараз – це каски. В усіх волонтерів. При чому проблема не в тому, що нема де купити. Є де, тільки їх вартість від 180 до 230 євро за одну. Перші поставки ми закупляли по 80 євро. Ажіотаж на них викликав спекулювання на цінах», - заявляють волонтери.

Відтак дуже важливе завдання знайти такі варіанти, де б ціна не була високою, а речі для військових – якісними. Один з прикладів такого рішення – бронежилети за тисячу гривень. Ця тема неодноразово обговорювалась в соцмережах на перших етапах роботи коордентру, мовляв, не може коштувати бронежилет так дешево.

«Хлопці їх відстрілювали в себе на полігоні і присилали нам фотографії.  Ми це виклали в соцмережі, щоб люди бачили. Так, вони важкі: 12-13 кг. Але вони рятують життя», - каже Сімутін. «Від бійців жодного разу не було ніяких нарікань. Поранений Микола Смірнов мені вже сто п’ятдесят разів повторював, що фактично цей «броник» врятував йому життя», - доповнює Ліда.

«Буває метал неякісний. Але там все перевіряють - якщо куля пролітає, то таку продукцію нам не продають», - підкреслює Андрій Балабаєв.

[caption id=”attachment_31025” align=”aligncenter” width=”398”] Андрій Балабаєв[/caption]

За словами волонтера, багато місцевих підприємців та магазинів продають форму, дощовики, елементи одягу, окуляри за собівартістю. Сам Бабалабаєв вражений небувалою підтримкою не тільки від підприємців, а й від простих людей.

«Якось ми вантажили машину на фронт. До нас, шкутильгаючи, підійшов чоловік і запитав, куди це все поїде. Ми відповіли, що на АТО, і кажемо йому - допомагайте вантажити. Чоловік не зміг, бо мав проблеми зі спиною. Проте підійшов до Ліди і дав 5 тисяч гривень на армію. Потім ще одна дівчина подзвонила (не знаю, звідки вона взяла мій телефон) і привезла на таксі 4 ящики ліків. І таких яскравих прикладів небайдужості дуже багато».

Волонтери зазначають, що діяльність коордцентру не закінчиться, навіть якщо припиняться бойові дії. Багато допомоги треба здійснювати і після війни – пораненим, сім’ям загиблих. Крім того, важлива юридична підтримка: розтлумачити права й соціальні гарантії учасників АТО – це теж дуже потрібно, вважають в координаційному центрі.

А поки солдати йдуть на східний фронт, волонтери продовжують забезпечувати їх усім, чим можуть. «Осторонь ми не залишимось. Кожен солдат, який іде на фронт, в будь-якому випадку не вийде з координаційного центру без нічого» - резюмує Сумітін.

Телефон гарячої лінії координаційного центру  (097) 685-50-23. Допомогу солдатам можна безпосередньо занести на Постишева, 1 В (офіс партії УДАР).

Читайте у наших наступних матеріалах про інші активні волонтерські середовища у Броварах, які теж здійснюють збір та доставку допомогу солдатам в зоні АТО.

Фото - Марії Придьми