Під час написання розслідування ”Обов’язкова необов’язковість: за що не потрібно платити при оформленні закордонного паспорта“ я була щиро впевнена, що оскільки довідка про відсутність судимості законом не вимагається і оскільки без неї у мене двічі (спочатку у броварському паспортному столі, а потім в обласному) прийняли документи, то свій новенький закордонний паспорт я отримаю без жодних проблем та перешкод через місяць-півтора після подання документів. Проте не так сталося, як гадалося… Та “перешкода” вивилась досить легко здоланною!

Коли через півтора місяці я навідалась у паспортний стіл, то мого прізвища у переліку готових паспортів не було, не було його і через тиждень, і через два. Відчувши, що щось тут не так, ми разом з Сергієм Іллюхіним пішли до каб. №2 до Белькової О. В., яка приймала у мене документи. Олена Володимирівна немовби нас і чекала:  спочатку вона заявила, що подасть до прокуратури скаргу на те, що ми її минулого разу знімали на відео (хоча, як ми вже знаємо, здійснювати відеозйомку у паспортному столі дозволяється), потім радісно заявила, що таки так, свій паспорт я не отримаю, оскільки не подала довідку про відсутність судимості (задоволене “А я ж вам казала!”), а без неї, мовляв, вона не може забрати мій уже готовий паспорт в області, бо його просто не віддають.

Після цього у нас відбувся черговий діалог про те, що громадянин цю довідку надавати не зобов’язаний, перевірку наявності судимості має робити підрозділ МВС, і з цим вона начебто погоджувалась, але починала розповідати різні історії про те, що були випадки, коли людина теж не подавала такої довідки, платила всі квитанції, їй виготовляли паспорт, а потім з’ясовувалось, що у неї заборона на виїзд закордон на 5 років через судимість. На що я їй сказала, що це правильно, бо людина приховала від працівників паспортного столу свою судимість, хоча згідно з законом повинна була повідомити про неї, тому збитки понесла з власної вини. Але чому доводити документально свою несудимість повинні переважна більшість громадян, які її не мали і не мають, і законом не зобов’язані? Запитання залишилось без відповіді.

І тоді пані Белькова скористалась останнім “козирем”, щоб покласти все ж таки на мене відповідальність за те, що мій виготовлений паспорт лежить у Києві, але забрати у Бровари його вона не може. Вона заявила, що це все через те, що я, мовляв, не написала згоду на те, щоб обласний “овір” сам здійснив перевірку моєї несудимості, адже мені про це казали його працівники. Я їй пояснила, що не зробила цього, бо ніхто з працівників ВГІРФО ГУ МВС України в Київській області не міг показати мені зразка цієї згоди. “Ну тоді їдьте на Петропавлівську, 11, розбирайтесь та забирайте свій паспорт самі”, - порадила працівниця паспортного столу.

Я про всяк випадок перепитала, чи точно проблема лише у цій моїй “згоді на обробку моїх персональних даних”, і вона відповіла “так”. Не маючи особливого бажання їхати до столиці та витрачати свій особистий та робочий час на те, щоб подати комусь якусь “згоду”, я відправила її рекомендованим листом на адресу: 04073, м. Київ, вул. Петропавлівська, 11:

Начальнику відділу ГІРФО ГУМВС України в Київській області Гаврилюку Василю Дмитровичу

Дяченко Аліни Олексіївни АДРЕСА ПРОЖИВАННЯ НОМЕР ТЕЛЕФОНУ

Я, Дяченко Аліна Олексіївна, даю згоду на збір та обробку моїх персональних даних під час здійснення перевірки інформації про відсутність у мене судимості для виготовлення відповідної довідки.

ДАТА

Також я надіслала їм звернення з поясненням, чому я це роблю (про всяк випадок):

Відповідно до усних роз’яснень працівників відділу ГІРФО ГУМВС України в Київській області, які здійснюють прийом документів для виготовлення паспорту громадянина України для виїзду закордон, наданих мені у день подання документів 27 березня 2012 року, подання довідки про відсутність судимості не є обов’язковим, оскільки цього не вимагає закон.

Однак для того, щоб відділ ГІРФО ГУМВС України в Київській області міг перевірити відсутність у мене судимості, потрібно надати свою згоду на збір та обробку моїх персональних даних під час здійснення відповідної перевірки.

Відтак у додатку до цього звернення міститься моя згода на збір та обробку моїх персональних даних для проведення відповідної перевірки.

…Рівно через місяць я забрала свій закордонний паспорт у броварському паспортному столі. Без жодних довідок та сплати додаткових квитанцій, не їздячи на “розборки” до Києва, а просто надіславши згоду листом. Ця “мікроперемога” бюрократичної машани тішить і водночас спонукає до подальших дій. По-перше, потрібно домогтись, щоб з переліку документів, необхідних для виготовлення закордонного паспорта забрали вимогу “довідки про несудимість”, зняли відповідне оголошенна у 5-му вікні, натомість написали жирним про те, що у разі навності судимості громадянин зобов’язаний про це повідомити. По-друге, щоб кожен не надсилав окремо згоду на власних персональних даних, зразок такої згоди має бути включений у перелік документів, які людина підписує безпосередньо на прийомі у пані Белькової. І по-третє…

Наприкінці нашої розмови з Оленою Володимирівною характер спілкування став більш приязним та майже дружнім (що для чиновників, на жаль, зазвичай нехарактерно), і вона відверто сказала, що краще б ми зайнялись тим, щоб у нашому броварському паспортному столі встановили систему фотографування, яка, до речі, колись у нас була, однак дуже недовго. “Бровари стоять першими у черзі на отримання цієї системи”, - запевнила Белькова, і додала: “Це б значно полегшило для броврачан процес отримання закордонних пасортів та заощадило багато часу”. І цим наштовхнула нас на одну думку, то ж чекайте незабаром ;)

Про стан справ у 2013 році читайте тут: “Чи можливо оформити закордонний паспорт у Броварах?“