Нападник на журналіста був одним з технічних кандидатів на виборах на Торгмаші

Після тривалих розслідувань за допомогою небайдужих громадян журналістам «Маєш право знати» вдалося з’ясувати імена багатьох осіб, що брали участь у різноманітних нападах та перешкоджаннях журналістській та громадській діяльності у Броварах протягом останніх місяців.

Так, зокрема, ми довідались, що один з нападників на наших журналістів - Іван Приделюк - був кандидатом на нещодавніх довиборах до Броварської міської ради по 20-му округу на Торгмаші. Я, відверто кажучи, не здивувався цьому факту. Такий збіг закономірний, оскільки цей кандидат – технічний. За нього, як і за чотирьох таких самих, як він, майже ніхто не проголосував. Загалом аналіз списку технічних кандидатів на виборах 2 червня виявляє багато цікавого.

Нагадаю, 18 травня, коли вся країна гула про інцедент з перешкоджанням журналістській діяльності, що стався у столиці, у Броварах також відбулись схожі події. Тоді на мене кілька разів нападали двоє невідомих чоловіків, які погрожували мені, намагалися вирвати відеокамеру та пробували нанести удари ногами. І все це через те, що я як журналіст “Маєш право знати” намагався з’ясувати, куди в робочий день відправляються понад 20 броварських маршруток, набитих людьми. Все ці дії було зафіксовано на відео, наведеному нижче.

Наші фото та відео «героїв» багатьох броварських нападів та перешкоджань таки знайшли своїх адресатів. З-поміж інших ідентифікованих нападників, вдалося з’ясувати імена та посади і цих двох.

Впізнані нападники

Отже, як стало відомо з наших джерел, ім’я одного з нападників - Приделюк Іван Михайлович. Чоловік із таким самим ім’ям був одним із 7-ми кандидатів у депутати Броварської міської ради на виборах 2 червня на Торгмаші.

[caption id=”attachment_18699” align=”aligncenter” width=”560”] Фото екс-невідомого під час нападу[/caption]

[caption id=”attachment_18700” align=”aligncenter” width=”560”] Фото офіційної біографії кандидата Приделюка на виборчій дільниці[/caption]

Приделюк поводив себе особливо нахабно та зухвало, демонстрував байдужість до можливої відповідальності за законом. Не вплинуло на Приделюка і моє попередження про те, що його дії протиправні, а за них передбачений зокрема і тюремний строк.

Така поведінка – не дивина. Як відомо, наша міліція, суди, прокуратура (коротше – влада) сьогодні виконують, скоріше, репресивну функцію. Вона карає неугодних їй, а “собак системи” навпаки – захищає.

Варто задати лишень результат сутичок 25 травня в парку «Перемога»: нападники, впізнані броварчанами та журналістами, перебувають на волі. Водночас, захисники парку – притягуються до кримінальної відповідальності за «хуліганство, вчинене групою осіб».

Те, що Приделюк причетний до броварської влади, випливає не так із його участі у «десанті» 18 травня, як з його автобіографії. Теоретично він міг бути звичайним бюджетним працівником, якому сказали прийти на збір того дня. Однак цій людині довірили роль одного з технічних кандидатів (про це – далі), а його дружина – Теплюк Людмила Миколаївна – є заступником начальника Управління освіти, науки та молоді у Броварах.

[caption id=”attachment_18714” align=”aligncenter” width=”560”] Людмила Теплюк на зборі до поїздки на “Антифашистський марш”[/caption]

Незважаючи на те, що Приделюк перед нападом завбачливо надяг на себе темні окуляри, його легко впізнати. Порівнявши фотографії, можна також помітити родиму пляму на правій щоці чоловіка. Окрім того, не можна не зауважити, що особа, зображена на фотографіях, вдягнена в ту саму футболку.

Другого нападника теж упізнали. Його ім’я – Мусієнко Олександр Іванович.

Незважаючи на заперечення чоловіка та присутніх членів Партії регіонів, він, скоріш за все, є одним із організаторів збору автобусної колони 18 травня. Доводять це його «керування процесом» та списки, в яких Мусієнко періодично відмічав учасників поїздки на так званий «Антифашистський марш».

[caption id=”attachment_18690” align=”aligncenter” width=”540”] Мусієнко Олександр Іванович[/caption]

Об’єднує цих нападників одне – вони обоє працівники бюджетного КП «Броваритепловодоенергія».

Дивіться також узагальнений реєстр броварських нападників і перешкоджальників ТУТ.

Технічні кандидати

Проаналізувавши список кандидатів, які балотувались на виборах на торгмаші, важко не помітити, що справжніми висуванцями у ньому були лише двоє – Оксана Мельник та Володимир Опалько.

Слід зазначити, що на місцевих виборах кандидат обов’язково має висуватися від якоїсь партії. Водночас усі, крім Опалька, - безпартійні. Вони висунулись переважно від маловідомих та непопулярних партій.

На минулих парламентських виборах 2012 року схожа технологія застосовувалась щодо членів окружних виборчих комісій. Вони також висувалися від подібних малих партій. Однак, вже в роботі комісії часто брали участь у фальсифікаціях на користь провладних кандидатів.

Оксана Мельник – реальний кандидат від влади. Вона перемогла на цих виборах. Пані висувалася від «мертвої» партії «Єдність». Однак, у Броварській міській раді одразу ж під час першого її засідання урочисто «стушкувалася», увійшовши у фракцію Партії регіонів.

Під час передвиборчої кампанії за Мельник активно велася агітація. Участь у ній брали броварські службовці, працівники комунальної сфери тощо. З наших джерел також стало відомо, що батькам школи № 2, де директоркою є пані Мельник, наполегливо рекомендували голосувати за цього кандидата, обливо батькам випускників.

Володимир Опалько – єдиний кандидат від опозиції на цих виборах, член ВО «Батьківщина», від якої і висувався. Опалько також активно вів агітацію: відбувалися поширення листівок, зустріч з виборцями тощо.

На решті кандидатів окремо зупинятися нема жодного бажання й особливої потреби. Їхня агітація, якщо взагалі така була, не впала в очі.

Зазначу лише, що Світлана Бойко працює у Дошкільному навчальному закладі «Джерельце», Володимир Коляда – завідуючий хірургічним відділенням у Броварській центральній районній лікарні. Троє інших технічних кандидатів, зокрема й нападник Приделюк, – працівники вже згаданого КП «Броваритепловодоенергія».  Усі установи комунальні, тобто підконтрольні місцевим органам влади.

Біографії решти кандидатів:

     

ДОВІДКА: Технічний або технологічний кандидат – кандидат на виборах будь-якого рівня, який бере участь у перегонах не задля власної перемоги, а, зазвичай, для обслуговування інтересів іншого кандидата чи зацікавленої сторони. Такі кандидати часто пасивні у своїй передвиборчій діяльності, ніде не «світяться», за них не агітують. Іноді навпаки – активні, але не настільки, що можуть перемогти того кандидата, який їх найняв. Мотиви висунення можуть бути найрізноманітнішими: від самореалізації чи втечі від законодавчого переслідування до «відтягування» голосів у кандидата-опонента, створення вигляду широкого чи взагалі будь-якого представлення опозиції на виборах тощо.