Ще вчора я планував написати своє бачення ситуації із хостинг-провайдером Ukraine.com.ua, котрий в односторонньому порядку розірвав договір з «Маєш проаво знати» з політичних мотивів. Дана ситуація – справді безпрецедентна в броварській історії і є гарним свідченням того, що напередодні виборів влада міста почне жорстко тиснути на непідконтрольні їй інтернет-ресурси.

Проте сьогодні зранку сталося дещо, що примусило мене змінити тему сьогоднішнього допису в «Колонку автора». Близько 7:30 в двері квартири, де я проживаю, постукав міліціонер. Разом з ним візит до мого помешкання намагались здійснити ще двоє чоловіків, вдягнутих у цивільне. На щастя, в той момент в квартирі були лише мої батьки, а сам я перебував в іншому місці. ЗІ слів батька, чоловіки в цивільному виглядали досить підозріло: середнього віку, один з них вдягнутий у спортивний костюм, та й поведінка непроханих гостей довіри не викликала.  Правоохоронець цікавився, чи справді я проживаю в даній квартирі, коли буваю вдома і як мене знайти. З його слів батьки зрозуміли, що візит чоловіка в погонах та його підозрілих супутників стосувався інциденту, що стався 3 серпня в приміщенні ПП «Феско», після якого мене незаконно намагались затримати співробітники Державної служби охорони.

Зрозуміло, що за моєї відсутності батьки відмовились надати будь-яку інформацію щодо мого місцезнаходження, особливо зважаючи на останні дії правоохоронців, спрямовані проти мене. Проте пізніше на мій мобільний зателефонував, вочевидь, той самий міліціонер, котрий представився дільничним Дяченко та висловив побажання зі мною якнайшвидше зустрітись. На моє запитання про причини подібної зустрічі, співрозмовник повідомив, що є заява адміністратора ПП «Феско», в якій адміністратор звинувачує мене в псуванні майна фірми. Зокрема, мені інкримінується пошкодження дверей кабінету Сергія Федоренка та поламана лямка тих самих дверей.

Кожен, хто бачив відео того інциденту в приміщенні підприємства головного масажиста країни, могли помітити, що ні з дверима Сергія Федоренка, ні з самим головою земельної комісії тоді нічого не сталося. Принаймні, від моїх рук. Утім сам інцидент броварські «регіонали» тепер намагаються перетворити на ту «рятівну соломинку», яка дозволить їм сфабрикувати проти мене справу та, можливо, віддати під суд.

Проте крім усього іншого, увагу привертає один цікавий факт. Під час інциденту єдиний адміністратор, який в той момент був присутній в приміщенні «Феско» - це Олена Крупа. Саме вона, зі слів правоохоронців, натискала кнопку виклику ДСО на моє затримання, і саме вона писала заяву про правопорушення з мого боку прямо в приміщенні «Феско» в присутності керівництва броварської міліції. Але цікаво інше.

Як нещодавно стало відомо, Олена Крупа – зареєстрований кандидат на виборах до Верховної Ради від Молодіжної партії України по броварському виборчому округу (№97). Виходить так, що цей кандидат у парламент тепер намагається звинуватити журналіста, котрий в той момент виконував свої професійні обов’язки, в «незаконному проникненні» в громадську приймальну іншого кандидата в депутати, котрий, по логіці, мав би бути її конкурентом. Як би парадоксально це не виглядало, проте все стає на свої місця, якщо згадати, що Крупа – підлегла Сергія Федоренка і написанням такої заяви виконує  замовлення самого «масажиста тіла №2». З іншого боку, ПП «Феско» вже давно перетворена броварськими «регіоналами» на кузню кадрів для броварської влади: два колишніх адміністратора «Феско» - Олена Семенюк та Людмила Жеребцова – вже сьогодні займають високі посади в Броварській міській раді: крісло секретаря міської ради та голови регламентного комітету БМР відповідно. Зрозуміло – без відповідної освіти та досвіду роботи.

Цей випадок – яскраве свідчення існування такого собі синдикату, утвореного з низки зареєстрованих технічних кандидатів, котрі на цих виборах обслуговуватимуть кандидата від Партії регіонів Сергія Федоренка. Проте тепер стало зрозуміло, що окрім маніпуляцій під час формування окружних виборчих комісій та дільничний виборчих комісій, в задачі цих технічних кандидатів також входитиме тиск – в тому числі й із використанням силових структур – на незалежну пресу та журналістів зокрема.

Попереджаючи наступні можливі дії правоохоронців, вважаю за необхідне заявити: я не маю наміру проводити неофіційні «бесіди» з місцевими міліціонерами, окрім офіційних допитів, якщо на такі мені буде вручена повістка в належному порядку та належної форми. Усі дії броварської міліції, пов’язані з «розслідуванням факту незаконного проникнення в кабінет Федоренка та псування майна» я розцінюватиму виключно як політично вмотивоване та незаконне переслідування мене як журналіста та громадського діяча, позаяк тисячі людей могли переконатись на вищезгаданому відео у відсутності в моїх діях складу будь-якого злочину.

Я закликаю місцеву правоохоронну систему припинити тиск на незалежні медіа та їхніх представників, особливо в передвиборчий період. Сьогодні – як в минулому та майбутньому – я залишаюсь законослухняним громадянином, усвідомлюючи, яка відповідальність лежить на мені та моїх колегах в контексті передвиборчої кампанії та поза нею. Броварську міліцію сьогодні і в найближчі два місяці міська влада та Партія регіонів зокрема чимдалі тим більше намагатиметься втягнути в політичну боротьбу, а якщо називати речі своїми іменами – намагатиметься використати людей в погонах як інструмент зведення рахунків з політичними опонентами. Міліція повинна завжди залишатись поза політикою і виконувати виключно ті функції, які на неї покладені Законом та суспільством:  охороняти правопорядок та забезпечувати дотримання законності в усіх сферах життя. Дуже сподіваюсь, що броварські правоохоронці усвідомлюють ці речі та не стануть зброєю руках влади, котра доживає свої останні місяці. Після виборів кожен муситиме відповідати за свої дій та вчинки – на це потрібно зважати і це не можна забувати.